Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 29 листопада, 16:21:37

Борисоглібський собор у Чернігові: скарби, таємниці, легенди

11.07.2022   11:12Агенцiя

Про яскраві й маловідомі сторінки історії Борисоглібського собору в Чернігові йшла мова на зустрічі в рамках проекту «Чернігів - #МістоСили».

Лекції-презентації для зацікавлених підготували завідувачка відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук Ольга Травкіна та завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Заповідника Андрій Глухенький. Зустріч пройшла в приміщені туристично-інформаційного центру ЧМР, зібралося два десятки чернігівців.

-  У період Гетьманщини (XVII-XVIII ст.) Чернігів був визначним культурно-духовним центром – другим після Києва, а може, навіть і першим. Історики припускають це тому, що саме тут проживав архієпископ Лазар Баранович, який понад 20 років (із перервами) виконував обов’язки Київського митрополита, - акцентувала під час виступу Ольга Травкіна. - Це був видатний ієрарх православної церкви. У Чернігові Баранович влаштував собі резиденцію, і Борисоглібський собор став кафедральним храмом однойменного монастиря, в якому мешкав архієрей. Письменник і поет, який знав цінність книги, Баранович відкрив у Чернігові друкарню і взагалі багато робив для підняття статусу міста.

Справу Барановича продовжив його наступник – архієпископ Іоанн Максимович. Рівняючись на Київ, де вже була Києво-Могилянська академія, він заснував у Чернігові колегіум (найсучасніший на той час навчальний заклад) та продовжив розбудову Борисоглібського собору за підтримки Івана Мазепи.

– У 1702 році Мазепа, думаю, цілком міг відвідувати Чернігів. Тому що якраз тоді здали в експлуатацію будівлю Чернігівського колегіуму, і гетьман міг бути присутнім на відкритті закладу. До того ж, така дата стоїть і на царських вратах, виготовлених на замовлення Мазепи та його коштом. Останнє засвідчує зображений унизу врат герб гетьмана з монограмою, – продовжує розповідь про ювелірний шедевр – срібні царські ворота Борисоглібського монастиря Ольга Травкіна.

Сам вівтар не зберігся – згорів під час Другої світової війни. Є думка, що пожежа знищила також багато ікон, які звозили до Чернігова із закритих у 1930-ті роки храмів. А вратам пощастило. Під час війни їх евакуювали в російський Оренбург, а потім повернули в Чернігів.

Загалом срібні ворота в Україні в ті часи не були рідкістю. Подібними, зокрема, пишався Успенський собор Києво-Печерської лаври. Проте вони не збереглися, згоріли в 1718 році, коли у Лаврі була велика пожежа. Срібні врата у XVIII ст. мали також Софія Київська (вони були знищені, а вже в наші часи відновлені), Покровська церква на Запорозькій Січі, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві. Утім, всі вони з’явилися пізніше й у первозданному вигляді до сьогодні жодні не збереглися. «Отож, царські врата в нашому Борисоглібському соборі – найдавніші й єдині автентичні. Та ще й із гербом Мазепи і клеймами тих, хто їх виготовляв», – зауважує Травкіна. І показує тавра.

На меншому зображений герб південнонімецького міста Аугсбурга (Баварія) – соснова шишка з короною. Це – тавро пробірного майстра, який засвідчував наявність у виробі срібла 875 проби.

– Існує легенда, що ці врата зроблені зі срібного ідола. Уперше в кінці XVIII століття її записав Опанас Шафонський у своєму відомому описі чернігівського намісництва. У цій праці він розповідає, що коли рили котлован для дзвіниці колегіуму, то нібито знайшли срібного ідола. Його здали на переплавку, а потім з того металу зробили срібні врата. Був той ідол давньоруський чи ні – Шафонський не вказав. Уже в новітні часи проводився спектральний аналіз металу. Дослідники визначали його склад, щоб встановити, чи дійсно царські врата зроблені з ідола. Проте дізнатися, з давньоруського металу вони чи ні, їм не вдалося. Бо для цього треба мати спеціальну таблицю. Проте, навіть якщо з ідола, то майстер з Аугсбурга, добиваючись потрібної 875 проби, додавав чи відбавляв срібла. Отож, встановити істину тут важко, і розказана Шафонським легенда нічим не підтверджена, – про таємницю походження врат розповідає пані Травкіна.

На другому таврі три літери: PID. Це – ініціали німецького ювеліра. Звали його Пилип Якоб Дрентветт. Він був хрещеним євреєм із династії ювелірів і знаним майстром. «Жителі Аугсбурга були протестантами і не мали традиції робити такі ворота. Це було притаманно жителям України. А оскільки їх замовив наш гетьман, то й створені вони були в традиційному для українського мистецтва стилі. На вратах ми бачимо чотирьох євангелістів – Марка, Матвія, Луку й Іоанна. Між ними розміщені зображення Бориса і Гліба – перших давньоруських святих, на честь яких і освячено кафедральний собор. У верхній частині – сюжет “Благовіщення”. Внизу – біблійний персонаж Єссей, його син – цар Давид. Є 10 біблійних царів, родове дерево Ісуса Христа», – каже науковиця.

Пані Травкіна додає, що виготовлені врата методами карбування і литва. Загальна вага виробу – 56 кг, але це із металевим каркасом, до якого вони прикріплені. Чистого срібла в них – понад 20 кг. Розмір цього витвору ювелірного мистецтва – 2,66х1,21 м. Коли їх експонують поза межами Чернігова, це викликає справжній фурор. Так було на виставках у Національному музеї історії України в Києві (2008-2009 рр.) та в Українському музеї в Нью-Йорку (США) у 2010 році. Відкриття в Америці виставки “Україна-Швеція: на перехрестях історії (XVII-XVIII ст.)” викликало гучний резонанс у тамтешніх ЗМІ. Бачив царські врата Мазепи і президент США Барак Обама.

На тій виставці експонувалася ще одна не менш цінна річ із Чернігова, виготовлена на замовлення й коштом Мазепи. Це – шата кіота для ікони Троїцько-Іллінської Богородиці, яка зберігається в обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського. За розмірами шата значно вища за срібні врата (3,4 м) і теж є визначною пам’яткою доби українського бароко. Той факт, що в Чернігові збереглися такі унікальні духовні скарби, зауважує Травкіна, – вагоме свідчення значущості й високого статусу міста у давні часи. Чернігівцям варто пишатися!

Андрій Глухенький висвітлив маловідому широкому загалу сторінку духовної історії Чернігова - діяльність релігійної громади Української автокефальної православної церкви у м. Чернігів у 1920-1930-х роках. Його виступ – «Провісники духовної єдності України». На той час Борисоглібський собор був кафедральним храмом Чернігівської єпархії УАПЦ, де служив архієпископом Іван Павловський (у 20-х роках ХХ ст.). Науковець акцентував увагу присутніх, що рівно 100 років тому в Чернігові вперше велася служба Божа української мовою. Визначну роль у створенні громади УАПЦ зіграли члени товариства «Просвіта» (що було засноване М.Коцюбинським).  Однак єпископів і священиків УАПЦ, що служили у м. Чернігові, чекала трагічна доля – вони були репресовані органами радянської влади.

Лекція науковців Заповідника «Чернігів стародавній» - друга зустріч у рамках проекту «Чернігів - #МістоСили». Перша проходила у форматі чаювання в храмі Св. Катерини та бесіди з настоятелем – о. Романом Кіником. Проект має на меті надати підтримку чернігівцям, які працюють у сфері «людина-людина» (волонтерам, медикам, психологам, педагогам, соцпрацівникам), а також популяризувати духовні скарби нашого обласного центру.

Проект «Чернігів - #МістоСили» реалізується у рамках програми «Діалог» центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».
 

Останні новини Чернігівщини

Документальний фільм «Битва за Чернігів» — з англійськими субтитрами 15:44

  «Битва за Чернігів» – найбільш повна на даний момент відео-історія оборони Чернігова, знята командою Суспільне Чернігів за спогадами військових. Першу серію цієї документальної трилогії вже можна дивитися із субтитрами англійською мовою на ютуб-каналі Суспільне Чернігів. Прем’єра першого епізоду відбулася 24 листопада.

За матеріалами СБУ до 11 років позбавлення волі засуджено військовослужбовця рф, який чинив звірства на Чернігівщині 15:39

Служба безпеки України продовжує роботу з викриття та доведення до суду військових злочинців, які чинили звірства в Україні.

Безпека та розвиток ЗМІ в умовах кризи - теми які зараз цікавлять чернігівських медійників 15:32

Хаби незламності та стійкості для представників медіа - так, перефразовуючи відому сьогодні назву, можна назвати мережу “Медіабаза”, що запрацювала за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в 10 регіонах країни в листопаді 2022.

Суд визнав недійсними додаткові угоди до договору

Суд визнав недійсними додаткові угоди до договору 11:28

За принципової позиції ювенальних прокурорів, Господарський суд Чернігівської області повністю задовольнив позов, поданий в інтересах Новобілоуської сільської ради Чернігівського району, визнав недійсними 5 додаткових угод, укладених до договору про закупівлю палива для закладів освіти, та стягнув із постачальника природного газу до місцевого бюджету майже 300 тис. грн, надмірно сплачених на їх виконання.

  Паперові та електронні рецепти в умовах відключення світла: роз?яснення МОЗ

Паперові та електронні рецепти в умовах відключення світла: роз?яснення МОЗ 11:27

Міністерство охорони здоров’я нагадує, що на період дії воєнного стану лікарі можуть виписувати пацієнтам паперові рецепти на лікарські засоби у разі відсутності світла та зв’язку.