Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Субота, 20 квітня, 13:56:29

Бо “муму” недочитали…

27.06.2013   08:09Агенцiя

Це найбільш м’яка фраза, яку можна почути від гостей нашого Чернігова, що мали бажання та можливість неспішно пройтися вулицями центральної частини міста. Особливо туристів вражають вивіски. На жаль, не тільки магазинів, а й міських установ, назв вулиць і дороговказів.

Доволі багато вивісок зроблено на “суміші”, як-то кажуть, “французької з нижньогородською”. Та ще й із купою граматичних помилок. Навіть в офіційних вивісках деяких установ та закладів міської ради трапляються граматичні помилки. А що тоді вже вимагати від пересічних місцевих бізнесменів, які, певно, й “Муму” в школі не встигли прочитати. Та, маючи в кишені диплом про вищу освіту, навіть кілька слів без помилок написати самостійно не зможуть. Зате вимагають від рекламістів зробити саме так, як вони хочуть. Гарненько. Гламурненько. Схоже на щось крутезне й закордонне.
І тому подібне.

Власне кажучи, деякі вивіскові “шедеври” та повна бездіяльність міської влади щодо цього питання вже почали потроху діставати чернігівську громадськість. От і вирішили провести “круглий стіл” на тему “Як виглядає Чернігів з точки зору рекламістів, споживачів, туристів?”, запросивши для участі компетентних і фахових людей. Скажу одразу: більшість запрошених повноважних міських чиновників цей захід проігнорувала.

Міська влада про Чернігів забула?

Як же обожнюють говорити про розвиток туризму наш міський голова та його профільний заступник. Заслухаєшся. Особливо щодо перспектив – Нью-Васюки відпочивають. Хоча розвитком туризму якраз більше переймаються міські бізнесмени. Для них головне, аби влада принаймні не заважала. Але зробити хоча б якісь кроки на шляху розвитку туризму без вкладання коштів міського бюджету мерія повинна була б давним-давно.

Адже практично всі існуючі норми законів “Про архітектурну діяльність”, “Про регулювання містобудівної діяльності” та міських “Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях Чернігова” в нашому місті не діють. Можна штрафувати фактично всіх: і приватників, і бізнесменів, і державних чиновників. Проте ж, якщо “вгрієш” гривнею когось одного, доведеться карати й інших. Які можуть виявитися дуже вже поважними людьми.

Тому жодної офіційної генеральної лінії вигляду хоча б історичної частини міста немає. Слава Богу, Генеральний план забудови центру міста прийняли вчасно. А то б таких будинків набудували, що весь світ би сміявся з нашої некомпетентності. Адже всюди з усіх сил намагаються зберегти свою історичність та оригінальність і витрачають на це серйозні кошти. А нашій міській владі – не до цих клопотів. Вони, бачте, лише вагомими проблемами переймаються.

Тому на “круглий стіл” не прийшли ні головний архітектор, ні заступник міського голови з гуманітарних питань, ні представник захисту прав споживачів, ні керівник управління торгівлі та підприємництва – нехай чернігівці самі зі своїм Черніговом розбираються.

Знову проблему вирішувати самим

Для початку учасники “круглого столу” мали змогу “насолодитися” прогулянкою містом за допомогою слайд-шоу й побачити на власні очі численні “ляпи” на фасадах будинків, магазинів і установ. А також невпорядковані та неохайні вивіски. Крім того, одна й та ж вулиця може мати кілька варіантів назв. Рекордом є поки що вулиця Заньковецької – чотири різновиди. Можете сміятися, але й невеличка вулиця, де розташована міська рада, має два варіанти назви.

У зв’язку з тим, що з відповідальних чиновників час для зустрічі знайшовся лише у начальника КП “Дільниця з благоустрою міста” Артема Стаха – звернулися за коментарями до нього. За словами Артема Стаха, слід розрізняти рекламу та вивіски. Процес узгодження вивісок простий. Коли змінюється цільове призначення приміщення, одразу узгоджується й вивіска. А далі орендар самостійно приймає рішення щодо змін. Він звертається до управління архітектури і містобудування, поліграфічні фірми готують проект. Якщо вивіску узгоджено, відповідальність несе управління архітектури. Якщо ні – сам підприємець.

З рекламою все набагато простіше рекламні конструкції узгоджуються в 70% випадків. Сьогодні всі вони в місті стоять законно. Помилки в рекламі можуть бути “фішкою” рекламодавця, й ми не можемо втручатися в цей процес. Незаконні рекламні конструкції, виявляється, практично всі демонтовано.

Як пояснив засновник компанії “Bitline” Олександр Борис, у законі про рекламу прописано, що таблички та вивіски рекламою не є. Й жодного порядку затвердження вивісок насправді немає. Крім того, низька компетентність і тих, хто замовляє та виготовляє вивіски. Директор підприємства, як правило, найбільш зацікавлений, аби його реклама працювала. Якщо ми хочемо залучати англомовну публіку, варто хоча б не забороняти англомовні вивіски. Важлива і єдність стилю. Наприклад, у Львові є свій стиль (який запропонувала й затвердила міська влада), і його підтримують усі. Наші спеціалісти в галузі маркетингу поки що мають багато чому навчитися.

До речі, розпочинається спеціальний проект в Інтернеті, де рекламісти викладатимуть цікаві фасади з різноманітними вивісками. Такими, наприклад, які незрозумілі для людей (чим саме торгує чернігівський магазин “Ромашка”?). Адже будь-яка вивіска повинна враховувати специфіку компанії та колорит місцевості. При цьому відповідальність самого власника є дуже важливою.

На думку голови обласного осередку Національної спілки майстрів Володимира Мороза, вихолощеним міським вивіскам конче не вистачає того, що притаманне нашій культурі, а саме – місцевої та національної колористики. На це потрібно звертати увагу і якось заохочувати. Інакше – чи будемо ми цікавими для туристів?

За словами заступника начальника міського управління культури Юрія Ткача, з вивісками маємо три проблеми: мова й орфографія; естетика та привабливість для туриста. Перша проблема вирішується просто – через словник. Естетичний смак жодними штрафами не виховаєш, а от ігнорувати такі заклади нам ніхто не забороняє. У туристичній привабливості можуть поєднуватися всі попередні моменти й самобутність, яку хоче бачити турист. У цьому трішки недопрацьовує бізнес: це статус, до якого прагне заклад. Управління жодних повноважень щодо цього не має. Також усі ці питання повинна відслідковувати й контролювати місцева громада.

Як наголосила директор агенції стратегічних комунікацій “PRIME MEDIA” Тетяна Бойко, доволі багато представників малого та середнього бізнесу вважають себе доками в усьому. Й у рекламі також. Знати основи фотошопу, звісно, непогано, але мати елементарний смак та уявлення про дизайн таки не завадить. Швидше за все, їм доцільно було би пройти курс якогось навчання.

Отже, як на мене, висновок “круглого столу” такий: зберегти і врятувати історичне обличчя свого рідного міста нині здатні тільки найнебайдужіші мешканці Чернігова. Котрі зможуть здійснити напрацювання з цієї тематики й переконають хоча б частину депутатів у своїй правоті. Або розпочнуть проводити якусь інформаційну кампанію чи спробують довести ситуацію до абсурду – й тоді, можливо, прокинуться наші чиновники з виконавчої гілки влади. Визнають проблему актуальною та хоча би щось запропонують. Генеральну лінію, концепцію.

А от просто сидіти й чекати милості від міської влади – шлях у нікуди. Змусити її реально працювати на користь міста – завдання для всіх чернігівців.


Олександр Шило

http://www.hvilya.com/news/bo_mumu_nedochitali/2013-06-26-2507

Останні новини Чернігівщини

«Трагедія в Драмі» — прем’єра документального проєкту-розслідування Суспільного 10:50

19 квітня о 19:00 на ютуб-каналі Суспільне Чернігів відбудеться прем'єра документального проєкту «Трагедія в Драмі».

Ярмаркували у Чернігові: яких працівників шукають місцеві підприємства? 10:39

Яку роботу та умови праці пропонують, говорили на ярмарку вакансій етичного бізнесу в Чернігові. Захід відбувся з ініціативи Міжнародної Організації з Міграції (МОМ) за фінансування народу Японії та за сприяння Чернігівської обласної служби зайнятості.

Спільний проєкт міста Чернігова, уряду Німеччини та UNDP в Україні 10:30

Наприкінці 2022 року в Україні було розпочато проєкт «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів», який фінансується урядом Німеччини. Реалізує проєкт німецька компанія GIZ та Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні.

Чи високі ризики відбудови/відновлення об’єктів соціальної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії в Чернігові? 10:13

Наявність ризиків під час моніторингу визначали аналітики громадської організації «Агенція міських ініціатив».

Надзвичайні ситуації в області за минулу добу

Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 09:44

Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 2 пожежі. Внаслідок цих подій постраждала 1 особа.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини