Свято Сороки (Сорок Святих): традиції, прикмети, історія виникнення
Щорічно, 22 березня, українці святкують “Сороки”. Це народне свято весни та птахів, які вже повернулися з теплих країв. Релігійне трактування свята теж є: воно встановлене на честь Сорока Великомучеників Севастійських.
Про обидві версії походження свята, його традиції та прикмети — читайте далі.
Народне та релігійне трактування
Християнське свято має назву День Великомучеників Севастійських. Це римські воїни, які прийняли християнство в часи, коли ця віра каралася смертю.
За відмову зректися християнства — цих римлян вбили та втопили у Севастійському озері. Саме в їх честь день моляться християни, та, навіть, послаблюють Великий піст.
Народне ж свято існувало задовго становлення християнства на території сучасної України.
Цей день йде завжди поряд з весняним рівноденням — важливим язичницьким святом сонця.
Згідно з легендами — це час, коли вже всі птахи повертаються з Вирію, місця, де вони зимували, і де живуть наші померлі предки. Тож зустрічати крилатих слід радісно і з усією пошаною. Язичники на свято Сороки слідкували за погодою, щоби передбачити майбутній врожай, ворожили й випікали силуети пташок з тіста.
Як приготувати випічку на Сороки?
Традиційно, готувати з тіста треба зразу сорок пташок у формі ластівок, сорок чи жайворонків. Цю випічку їсти, пригощати нею дітей, кришити у годівнички, а залишки віддавати худобі. Також, її нерідко підвішували святковими стрічками на деревах біля дому.
Тісто, виліплене в формі пташки, треба помастити жовтком, посипати цукром і зробити на ньому очі пташкам, з родзинок чи горіхів.
Щоби приготувати тісто, на 1 кг борошна треба: 1/2 пачки дріжджів, по 1/2 склянки цукру та олії, 250 мл води, сіль. Горіхи, 1 жовток і родзинки. Випікаються пташки десь пів години, за температури 180 градусів.
Традиції та вірування на Сороки
Будеш працювати у свято — заробиш собі сорок болячок. Так що утримайся від прання, ремонтів, шиття, роботи в полі й іншої важкої роботи. У це вірили наші предки.
Як хотіли, щоби добре вродив горох, то готували в цей день страви з нього: пиріжки, січеники, каші чи супи.
Жартівлива прикмета: рахувати лисих чоловіків. Скільки за день нарахуєш їх — стільки й буде морозних днів після свята. А далі — прийде тепла погода.
Особливого значення надавали погодним прикметам. Ось найпопулярніші:
- Швидко тане сніг – до активної повені й буйних трав.
- Яка погода буде в цей день — така ж протримається і наступні сорок днів.
- Якщо на Сорок святих буде мороз і сніг розтане від сонця – буде врожай на кавуни.
- Яка погода буде на Сороки, така буде й на Петрівку.
- Співає в це свято синиця — це до швидкого потепління.
Останні новини Чернігівщини
1–2 липня у Чернігові перевірятимуть систему оповіщення населення — просимо зберігати спокій 17:46
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради повідомляє
День спільнодії: на Чернігівщині знайомились з психологічними практиками МВС в межах програми «Ти як?» 17:25
У межах Дня спільнодії психологи Національної поліції, ДСНС, Нацгвардії, прикордонного загону поділились можливостями у сфері ментального здоров’я, зокрема представили проєкт «Пункт психологічних практик», спрямований на формування звички піклуватися про психічне здоров’я, зменшення тривожних станів, панічних атак та зняття надмірної психічної напруги в умовах військових дій.
Поліцейські Ніжинщини затримали чоловіка, який скоїв замах на вбивство родички 16:32
Поліцейські встановили, що на ґрунті давнього конфлікту місцевий мешканець вистрілив з рушниці у дружину свого брата. Поранену жінку госпіталізовано.
За матеріалами СБУ 11 років тюрми заочно отримав митрополит УПЦ (МП), який благословив війну рф проти України 16:11
За матеріалами Служби безпеки до 11 років позбавлення волі заочно засуджено підсанкційного митрополита Луганської єпархії УПЦ (МП) Василя Поворознюка, який співпрацює з рашистами на тимчасово захоплених територіях.
“Чернігівські гуляння” — мистецьке спілкування у дворику філармонійного центру 15:41
Традиційні танці, народні пісні посідають чільне місце в українській культурі.
© 2005-2025