Виклики та перспективи Городнянської громади: назад не можна - люди повірили

26.01.2018   08:14 —

Городянська міська об’єднана територіальна громада свого часу могла стати першою громадою, яка об’єдналася в Чернігівській області, і Україні, взагалі. Голова громади Андрій Богдан був одним із перших мерів, хто повірив у реформу місцевого самоврядування. Але з деяких об’єктивних причин, Городнянська громада прийшла до перших виборів 24 грудня 2017 року. Тож, з якими планами та перспективами розпочинає свій «об’єднаний» шлях громада, розповідає міський голова Андрій Богдан.

- Андрій Іванович, розкажіть з чого розпочали роботу у громаді, які перші кроки?
- Через те, що вибори відбулися 24 грудня 2017 року, у новий рік наша громада увійшла без затвердженого бюджету. А тому всі наші дії спрямовані на вирішення організаційних питань: зібрали виконком, провели першу сесію, затвердили структуру. Оперативно працюємо над бюджетом, щоб була можливість виплачувати заробітну плату і рухатися далі. Крім того, збираємо інформацію від старост стосовно питань, які потребують нагального вирішення.

- Який бюджет громади плануєте на 2018 рік?
- Планується своїх доходів біля 60 мільйонів: з одного боку бюджет збільшився, але ж і видатки зросли. Обов’язково доведеться шукати додаткові надходження, оптимізувати витрати і господарювати більш ефективно. Ні в якому разі не можна допустити, щоб людям у громаді стало жити гірше.
Будемо змінювати підходи та ламати стереотипи, намагатися на чомусь економити. Наприклад, міські школи зробимо розпорядниками коштів, щоб директор відповідав за свою установу. В сьогоднішніх реаліях директор освітнього закладу – це не педагог-методист. Він має бути управлінцем, мати повноваження та нести відповідальність за прийняті рішення. Це біда нашого часу, коли все централізовано: хтось вирішує, а ви виконуєте.
В планах є «перенести» методичний кабінет відділу освіти, який зараз займає окреме приміщення, до нашої базової школи. Нехай методисти стануть ближче до людей, працюють поряд з вчителями та дітьми, впроваджують новітні методики та експериментують, ходять на уроки. Також на базі школи можна проводити семінари та навчання для педагогів громади. Якщо ми сказали, що децентралізація – це ближче до людей, то всі установи мають стати ближчими до людей. І у шкільному закладі треба робити децентралізацію.

- З якими проблемами стикнулася громада в перший місяць роботи?
- Найбільша проблема – це кадрова. Структуру та штатний розпис на сесії ми затвердили. Тепер будемо проводити конкурси, шукати фахівців. Сьогодні дуже мало підготовлених і готових до роботи спеціалістів. Їх треба навчити, а це складний процес, який стримує розвиток громади.
Ще одним важливим і водночас складним для нас є питання передачі майна, яке є у власності районної ради, але знаходиться на території громади. Чи піде рада нам на зустріч в цьому? Адже чи можемо ми ремонтувати школу, якщо вона не належить громаді? Але при цьому знаходиться на території громади – і громада буде винна, що школа не відремонтована?
Багато питань, які невизначені або невирішені у законодавстві стосовно громад – це є також проблема. Будемо брати досвід інших. Думаю, що цей рік буде дуже складним, але треба працювати. Адже люди чекають покращення і ми не можемо їх підвести.

- А що людей хвилює, знаєте?
- Стан доріг, освітлення та автобусне сполучення між населеними пунктами громади. У селах дороги знаходяться у дуже поганому стані. Взимку вони можуть почекати, навесні почнемо підсипати щебенем (якого вдосталь на території однієї із сільрад громади) найбільш уразливі ділянки доріг і виконувати поточні ремонти. Треба відновлювати і встановлювати освітлення. Будемо замовляти проекти на виконання цих робіт.
Хочемо пустити автобус, який буде курсувати між населеними пунктами громади. Я вважаю, що необхідно купувати автобус для громади. Звичайно, укласти угоду з приватним перевізником простіше, але в своїй більшості маршрути між селами можуть бути збитковими і тоді доведеться платити дотацію перевізнику. Якщо це буде автобус громади, то витрачатися ми будемо тільки на зарплату водію, пальне та обслуговування транспорту. Тож як тільки в нас з’явиться фінансова можливість, то обов’язково придбаємо один-два автобуси. В перспективі обов’язково має бути комунальний транспорт в громаді, який буде обслуговувати всі населені пункти.

- Чим багата Городнянська громада, які перспективи має?
- У нас є територія, ресурси, невелика віддаленість як від Чернігова, так і від Києва. Є нормальна дорога. Маємо природні ресурси: торф, ліси, піски.
На території громади вже другий рік працює деревообробне підприємство «Робін». Плануємо залучати інші фірми та шукаємо інвесторів, які б вкладали кошти у переробку деревини. Ведемо перемовини щодо будівництва заводу з виготовлення будівельного скла, навесні розпочнемо будівництво ТЕЦ, яка працює на біомасі.
Найближчим часом на території громади буде розміщуватися військова частина. Жити військові будуть у колишньому приміщенні стаціонару лікарні, який буде переобладнано і відремонтовано. А це величезні перспективи – це молодь та сім’ї, бюджетні надходження, культура. Це суттєва перспектива для нашої громади.

- А хто займатиметься пошуком інвесторів та написанням проектів?
- Пошук інвесторів – це наше головне завдання. І ми над цим завжди працювали. У громаді ці обов’язки будуть покладені на відділ економіки, інвестицій. Проектами буде займатися відділ містобудування та архітектури. Їм доведеться багато попрацювати. В першу чергу треба зробити генеральні плани всіх населених пунктів, які увійшли до громади. Адже без цього документу не можна навіть землю виділити під приватну забудову, не кажучи про проектну діяльність або залучення інвесторів. Городня має новий сучасний генеральний план, а от села можу сказати, що у 90 % їх немає. Це величезні кошти, але ці плани треба робити, якщо ми збираємося розвивати наші території.

- Ви вірите в реформу децентралізації?
- Звичайно. Реформа необхідна і довела свою ефективність. Треба ламати стару систему, яка показала свою нежиттєздатність. Потрібен діалог з населенням, потужна інформаційна робота. Часто люди не розуміють, що відбувається. Вони звикли бути виконавцями і чекають вказівки звідкись.

Сьогодні існує загроза реформі. Громади хочуть наділити обов’язками, які має виконувати держава. Якщо завтра ми отримаємо невластиві нам повноваження, то нічого не зможемо зробити. І скажуть: «Ви бачите, не може розвиватися самоврядування треба все-таки, щоб державна влада керувала». Але у всьому світі базова одиниця самоврядування – це місцева влада. І нехай держава займається державними питаннями. А ми будемо працювати над розвитком наших громад, робити їх спроможними та успішними.


Чернігівській Центр розвитку місцевого самоврядування