Концерт капели бандуристів до 200-річчя Григорія Ґалаґана

16.08.2019   11:32 — Агенцiя

Рівно два століття тому — 15 серпня 1819 року у Сокиринцях (тепер Срібнянського району) народився видатний український громадський діяч і меценат Григорій Ґалаґан.

Його маєток на батьківщині - родове гніздо козацько-старшинського роду Ґалаґанів -  є характерним прикладом палацово-маєткової архітектури Лівобережної України. Палац Ґалаґанів часто називають «українським Парнасом», адже тут частими гостями були видатні діячі культури та мистецтва – Тарас Шевченко, Лев Жемчужников, Микола Лисенко, Остап Вересай та інші.

15 серпня у Сокиринцях пройшли урочисті заходи з нагоди 200-річчя від дня народження Григорія Ґалаґана. Їх учасники, в тому числі нащадки роду Ґалаґанів, які нині розкидані по світу, представники дипломатичних представництв зарубіжних країн, взяли участь у відкритті меморіалу родини  Ґалаґанів на території садиби.

Артисти обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм представили гостям урочистостей святкову програму. Класику українського народного музичного мистецтва презентувала Капела бандуристів ім. О.Вересая під керівництвом заслуженої артистки України Раїси Борщ та заслуженого працівника культури України Миколи Борща. Участь колективу в меморіальному дійстві символічна, адже свого часу саме Григорій  Ґалаґан викупив з кріпацтва Остапа Вересая, всіляко сприяв популяризації кобзарської культури. На честь Вересая у маєтку Ґалаґанів в Сокиринцях традиційно проводиться всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва.

Згадуючи Григорія Ґалаґана, артисти капели у своєму виступі згадали і його сучасників - людей, які в той час творили історію. Музиканти зазначають, легко прослідкувати своєрідну спорідненість душ таких великих людей як Григорій Ґалаґан, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Леонід Глібов, Микола Маркевич - постатей, що долучилися до творення української літератури, музики, культури, які жили в одну епоху, слухали і любили ті самі пісні.

У концерті прозвучали народні пісні, в тому числі ті, що були написані на вірші класиків і були популярні в часи, коли жив і творив Григорій Ґалаґан, зокрема, "Стоїть гора високая", "Бандуристе, орле сизий", "Ой під горою, під перевозом", "Та туман яром котиться", твори Раїси Борщ (“Батьків моїх земля“), Омеляна Шпачинського (“За байраком байрак”), Петра Свіста (“Гарний козак”), Левка Ревуцького та Григорія Давидовського ("Козацька сюїта"), Олега Марцинківського ("Я живу в Україні"), інформує прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм.