Культурна спадщина без бар’єрів: на Прилуччині впроваджують інклюзивні та цифрові рішення

21.10.2026   14:09 — Агенцiя

Почути історію, дослідити музейні експонати на дотик або здійснити віртуальну подорож пам’яткою архітектури XVIII століття – такі можливості відкривають для відвідувачів проєкти Прилуцького краєзнавчого музею імені Василя Маслова. Заклад послідовно впроваджує сучасні рішення, щоб зробити культурну спадщину доступнішою.

Одним із таких кроків став інклюзивний проєкт «Почути і побачити спадщину», спрямований на створення доступнішого музейного простору для людей із порушеннями зору та слуху.

У межах проєкту підготовлено 9 відеоекскурсій жестовою мовою, які транслюються безпосередньо в експозиційних залах. Відвідувачі з порушеннями зору можуть скористатися путівниками з тактильними зображеннями та шрифтом Брайля, тактильними схемами й спеціально виготовленими 3D-моделями музейних предметів.

Для покращення навігації в музеї встановлено тактильні покажчики й інформаційні таблички. Також відповідно до сучасних вимог доступності адаптовано офіційний вебсайт закладу.

Ще один проєкт – «Віртуальний світ полкової кам’яниці XVIII ст. у м. Прилуки». Він дає можливість досліджувати історичну пам’ятку у віртуальному просторі тим, хто не може відвідати її особисто.

Полкова кам’яниця – пам’ятка історії та архітектури національного значення, зведена на початку XVIII століття прилуцьким полковником Гнатом Ґалаганом. Вона є важливим свідченням історії Гетьманщини, розвитку української державності та козацького самоврядування.

Основним результатом проєкту став інтерактивний віртуальний тур з аудіогідом українською та англійською мовами. Він містить високоточну 3D-модель кам’яниці, тривимірні моделі десяти козацьких артефактів XVIII століття та інтерактив «Історичне дзеркало». За його допомогою можна віртуально приміряти традиційне українське жіноче вбрання або захисний обладунок – кольчугу із шоломом-місюркою.

Експозиційний простір першого поверху присвячений історії будівлі. Тут представлені план-схема кам’яниці, карти Прилуцького полку та фортеці, печатка Прилуцького суду XVIII століття, архівні фотографії початку ХХ століття.

У підвальному приміщенні можна ознайомитися з 3D-моделями музейних предметів доби Гетьманщини з колекції Прилуцького краєзнавчого музею. Серед них – порохівниця з тризубом, козацька люлька, кінне сідло гетьмана Лівобережної України Данила Апостола, патронташ, колчан, пістоль, чорнильниця, похідний ящик писаря та кіраса.

Віртуальний простір дає змогу почути анімовані портрети гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, а також прилуцьких полковників Петра Дорошенка, Івана Самойловича й Гната Ґалагана.

Ознайомитися з віртуальним туром можна безпосередньо в кам’яниці та музеї за допомогою VR-окулярів, а також онлайн через сайт Прилуцького краєзнавчого музею.

Обидва проєкти реалізовано музеєм спільно з громадською організацією «Млин часу» за підтримки Українського культурного фонду та Британської Ради.

    «Ми працюємо над тим, щоб культурна спадщина була відкритою для кожного. Вдячна музеям Чернігівщини, які впроваджують сучасні інклюзивні рішення, змінюють музейні простори та створюють нові можливості для відвідувачів. Обидва проєкти є прикладами того, як безбар’єрність стає невід’ємною частиною сучасного музею», – зазначає Людмила Замай, директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА.

До презентації реалізованих ініціатив долучилися музейні працівники, представники громадськості та користувачі нових інклюзивних сервісів. Зокрема, люди з порушеннями слуху та зору змогли на практиці ознайомитися з новими можливостями закладу.

Нагадаємо, що це не перша ініціатива музею, спрямована на сучасне представлення культурної спадщини. Торік тут реалізували проєкт «Локальна спадщина Прилуччини у мистецькій Галаганівській колекції».

Читайте також: На Прилуччині впроваджують сучасні безбар’єрні рішення для доступу до мистецької спадщини

Поєднання інклюзивних підходів і цифрових технологій дає змогу розширювати доступ до культурної спадщини та зберігати інформацію про неї. В умовах повномасштабної війни цифровізація набуває особливого значення: детальні цифрові моделі допомагають зафіксувати архітектурний образ пам’яток, їхнє планування та історичні деталі навіть у разі пошкодження чи руйнування.

Такі ініціативи відповідають напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, зокрема щодо розвитку інформаційної доступності та безбар’єрного культурного середовища.

За матеріалами Прилуцького краєзнавчого музею імені В. І. Маслова,
Департаменту культури і туризму, національностей та релігій
Чернігівської обласної державної адміністрації