"Хранителі курганів" готують програму збереження археологічних пам’яток. ВІДЕО

10.08.2019   09:52 — Агенцiя

Задля збереження стародавніх курганів на землях сільгосппризначення, які безкарно знищуються агровиробниками, всеукраїнська спільнота "Хранителі курганів" розробляє програму спрощення процедури нагляду за пам’ятками. Про це вони заявили на пресконференції у Чернігові.

"Відстежити тих, хто розорює кургани, можна тільки вручну. Для цього треба звірити реєстр археологічних пам’яток (карту XIX сторіччя, наприклад) і сучасні супутникові знімки. Але ж курганів в Україні - тисячі, тож для такої роботи треба створювати спеціальну комісію. Я подбав про те, щоб якось автоматизувати цей процес, і ми зараз розробляємо нейронну мережу, яка матиме у своїй базі реєстр і аналізуватиме супутникові знімки хоча б кількох десятків останніх років. Якщо ми побачимо якусь візуальну зміну, тоді вже будемо в ручному режимі дивитися, чи дійсно був курган розорений", - розповів краєзнавець із Київщини і хранитель кургану "Переп’ятиха" у Васильківському районі В’ячеслав Бутенко.

Головний спікер пресконференції Олександр Кликавка пояснив, що "Хранителі курганів" - це громадський рух однодумців, які об’єдналися у соцмережах навколо його проєкту "Обсерваторія "Безводівка" і докладають зусиль для збереження пам’яток археології. Кожен з активістів опікується одним чи групою курганів, і, якщо бачить, що його намагаються розорати чи вже знищили, вдаються до конкретних дій зі збереження пам’ятки: звертаються до землевласників, правоохоронних органів, народних депутатів. На жаль, зазначив Кликавка, не всі аграрії ставляться до цього питання з розумінням, а передбачені законом міри покарання не завжди є ефективними. Та й виявити розорений курган дуже складно.

У зв’язку з цим він звернувся до небайдужих людей з активною життєвою позицією з проханням приєднуватись до руху й допомагати берегти багатство нашої історії і країни. За його словами, проблема знищення пам’яток актуальна для багатьох регіонів України.

"Це - найдавніші пам’ятки, які збереглися до наших днів, вони належать до культурного пласту віком 5 тисяч років. До того ж, кургани - це не тільки давні могили, це також культові та астрономічні об’єкти. І яскравим прикладом цьому є курганний комплекс "Безводівка" на Чернігівщині", - звернув увагу на унікальність цих об’єктів Кликавка.

Він додав, що зараз хранителі курганів прагнуть розробити дієвий алгоритм захисту археологічних пам’яток, знімають про них фільми та співпрацюють з державними охоронними органами, допомагаючи їм виявляти порушення.

Присутня на пресконференції заступниця директора департаменту культури, туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Людмила Замай подякувала активістам за роботу і сказала, що самостійно охоронним структурам із потужними агрохолдингами, яким часто байдужа доля пам’яток, не впоратись.

Замай повідомила, що Чернігівщина - одна з областей, яка має найбільшу кількість об’єктів і пам’яток культурної спадщини - майже 9 тисяч. З них - близько 4,7 тис. - пам’ятки археології. Частина з них паспортизована, однак це документи старого зразка. На нові коштів не вистачає, а відсутність їх у судах створює проблеми.

"В Одесі, наприклад знайшлися меценати, які профінансували виготовлення нових паспортів. А у нас таких, на жаль, немає. Наш бізнес чомусь проти пам’яток археології, тому що ми їм, як кістка в горлі, коли виставляємо свої умови", - зазначила посадовець.

За її словами, на сьогодні департамент має в судах різних інстанцій 19 справ, що стосуються порушень законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Більшу частину таких зазвичай вдається вигравати, але трапляються й випадки програшу.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2757611-hraniteli-kurganiv-gotuut-programu-zberezenna-arheologicnih-pamatok.html?fbclid=IwAR3lI0FBKQwEu9klNF25UI0cwygEleg1sv8_YjHJDeMvdQLpKU7rlm5JLtE