"Там, де читають, нема війни", — одне з неформальних гасел акції "Книжкова сотня"
ЇЇ організатори називають свій проект своєрідним бібліотечним самоврядуванням, коли читач сам вирішує, чим наповнювати літературні фонди і свій мозок.
На читацькі заявки твори сучасних українських авторів привезли в подарунок трьом бібліотекам області. Радує, що, не дивлячись на засилля на ринку російських видань, українська книжка набуває все більшої популярності.
Акціями, що закликають подарувати бібліотеці книжку, вже нікого не здивуєш. Проте, впевнений відомий письменник Андрій Кокотюха, благородна мета таких заходів не завжди виправдана. Адже зазвичай люди віддають непотрібні їм книжки, щоб і шафи звільнити від зайвого, і благодійниками побути. «Книжкова сотня» — зовсім інший проект. Його суть – одна сільська, одна міська та одна районна бібліотеки області формують список замовлень на книги сучасних українських авторів, які користуються найбільшим попитом у читачів. Далі – збір коштів і придбання літератури у книгарнях.
Акція розпочалася з нашої області, книжки отримали Іванівська сільська бібліотека Чернігівського району, Менська районна та Чернігівська міська бібліотека імені Коцюбинського. Літературу читачі замовляли різну, та найбільш популярні твори Люко Дашвар, Василя Шкляра та Марії. Заявка номер один Чернігівської міської бібліотеки – Юрій Макаров. Він каже, що бути успішним письменником йому значно цікавіше, ніж колись успішним телеведучим. А ще зазначає, що і українським літераторам, і їхнім видавцям зараз ой як нелегко. Робота останніх взагалі героїзм, адже ґрунтується майже на одному голому ентузіазмі – видавати українську книжку невигідно. Та митець впевнений, що ситуацію необхідно виправляти своїми силами, не чекаючи прийняття якихось законів.
«Без державної підтримки дійсно важко», — каже видавець Микола Кравченко. Багато новинок літератури не користуються заслуженим попитом через те, що читачі про них просто не знають.
«Географія розповсюдження української книжки обмежена», — стверджує письменник Анатолій Дністровий. Особливо мало нашої літератури на півдні і сході України. На превеликий жаль, переважна більшість книгорозповсюджувальних установ в Україні – це російський бізнес.
Анатолій Дністровий впевнений, — якщо Україна серйозно не візьметься за створення культурної політики, цим із задоволенням займеться сусідня держава. Поки що письменники і видавці самі намагаються зарадити ситуації. Тому акція «Книжкова сотня» матиме продовження. Адже це хоч і невеличкий, проте такий важливий крок до утвердження української книги і української ідеї.
Останні новини Чернігівщини
У коледжі й профтехи області почала надходити комп’ютерна техніка від Латвії 12:37
Традиційно передачу обладнання забезпечили представники асоціації «Brunotava», що є надійним та постійним партнером Чернігівщини другий рік поспіль.
Аудит бюджету Ріпкинської селищної територіальної громади: потенціал для підвищення спроможності громади 12:17
В Управлінні Північного офісу Держаудитслужби у Чернігівській області проведено чергову робочу зустріч з керівництвом Ріпкинської селищної територіальної громади щодо обговорення результатів державного фінансового аудиту бюджету цієї громади. Дослідженням охоплено період з 01.01.2021 по 31.12.2024.
«Армія відновлення» на Чернігівщині: з початку року видано майже 6 тисяч направлень на суспільно корисні роботи 12:15
До таких робіт залучають безробітних, яким не вдалося знайти роботу за фахом, а також внутрішніх переселенців. На оплату їхньої праці з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямовано понад 42 млн грн.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 12:13
Протягом минулої доби зареєстровано 6 небезпечних подій, а саме: 1 аварійну ситуацію на мережах життєзабезпечення та 5 пожеж.
На Конгресових слуханнях Чернігівщина поділилася досвідом просторового планування в громадах 12:12
Представники Чернігівщини онлайн доєдналися до Конгресових слухань. Цього разу мова йшла про просторове планування в територіальних громадах. Це ключовий інструмент управління розвитком територій громад.
© 2005-2025