Пора зрілості “Десни”

08.12.2012   10:35 —

Селище Десна знаходиться в мальовничому місці Чернігівщини. Його оточують ліси, поряд протікає однойменна річка. Але не тільки чудовими краєвидами привертає до себе увагу ця місцевість. Адже нині хіба що малюки не знають, що саме тут дислокується найбільший і найпотужніший у Збройних Силах України навчальний центр – 169-й навчальний центр Сухопутних військ.

Щороку в ньому проходять підготовку декілька тисяч військовиків, які згодом роз’їжджаються до частин по всій Україні. І саме сьогодні цьому військовому колективу, яким командує полковник Ігор Танцюра, виповнюється 70 років.

До витоків

Якщо звернутися до історії, то нинішній 169-й навчальний центр своїм корінням сягає 5-ї гвардійської Звенигородської орденів Бойового Червоного Прапора та Олександра Суворова ІІ ступеня повітрянодесантної дивізії.

Її формування розпочалося у грудні грізного 1942 року в районі Киржач-Бельково Іванівської області на базі трьох повітрянодесантних бригад 9-го повітрянодесантного корпусу.

Дивізія комплектувалася в основному з воїнів-фронтовиків, серед яких були учасники битв за Москву, Ленінград, Ростов та Тихвин, десантники, котрі обороняли Сталінград. Бойове хрещення частина отримала 14 березня 1943 року при форсуванні річки Ловать у складі 68-ї армії Північно-Західного фронту при ліквідації Козьмо-Дем’янського угруповання ворога.

Весь квітень 1945 року воїни з’єднання, стримували наступ гітлерівської танкової дивізії “Райх”. 8 травня дивізія розпочала контрнаступ, переслідувала ворога і на річці Уббс зустрілася з 3-ю американською армією в районі містечка Амштеттен.

В повоєнний період довгий час дивізія дислокувалася як стрілецька у Білій Церкві. Аж поки у 1959 році з’єднання не перемістили в село Виползов, де військові й заснували селище Десна та власними руками створили інфраструктуру, яка функціонує і сьогодні. Згодом дивізія стала навчальною і танковою та почала готувати молодших фахівців для Сухопутних військ. А 1987 року була переформована в 169-й гвардійський окружний навчальний центр.

Із набуттям Україною незалежності особовий склад центру одним з перших склав присягу на вірність Українському народові, а в жовтні 1994 року йому було вручено Бойовий прапор.

85 тисяч для Збройних Сил

– Головним завданням навчального центру нині є забезпечення Сухопутних військ кваліфікованими солдатами та сержантами, – розповідає заступник начальника центру з виховної роботи полковник Юрій Зубрицький. – Навчання курсантів триває 4 місяці. За цей час вони набувають необхідні знання та навички, військово-професійні спеціальності.

Сьогодні тут готують фахівців за 87 спеціальностями. Зокрема це командир відділення, танка, БМП, механік-водій, навідник-оператор, снайпер, розвідник тощо. Для їхньої підготовки створено чудову матеріально-технічну базу, яка дозволяє на високому методичному рівні готувати військовослужбовців різних спеціальностей. За останні роки Збройні Сили України отримали понад 85 тисяч підготовлених у “Десні” спеціалістів та молодших командирів.

Теоретичні знання молоді воїни опановують у 346 добре обладнаних класах, які розташовані в 7 корпусах та 11 парках бойових машин. Практичні навички формуються на танкодромах, вогневих містечках, військовому стрільбищі, спортивних майданчиках та багатьох інших навчальних місцях.

Має все необхідне обладнання й полігон навчального центру. Тож стрільби за програмою бойової підготовки тут проводяться у повному обсязі. До речі, для зручного переміщення особового складу та військової техніки на полігон у червні 2001 року до нього було прокладено залізничну колію.

Слід зазначити, що програма підготовки спеціалістів у навчальному центрі досить насичена й інтенсивна. Найбільше уваги тут приділяється спеціальній та фізичній підготовці, водінню бойових машин, виконанню стрільб зі штатного озброєння тощо.

Для занять спортом у розпорядженні військовослужбовців 4 спортивні комплекси та 6 спортивних містечок, де можуть одночасно займатися до 6 тисяч осіб. Окрім того, в кожному підрозділі є кімната з необхідним інвентарем для занять спортом.

Інтенсивність і динаміка військової служби в “Десні” досить високі. Адже за короткий термін необхідно підготувати висококваліфікованого спеціаліста. Щоб командири частин, куди згодом відбувають для подальшої служби курсанти, не нарікали на навчальний центр. Тож робота на полігоні, в парку бойових машин і в навчальних класах триває від світанку й до сутінок.

Не службою єдиною

У військовому містечку є 17 казарм, в яких можна розмістити більше 6 тисяч осіб. У них створені необхідні умови для проживання, відпочинку та навчання курсантів і сержантів. Тут є впорядковані їдальні, солдатські клуби, побутові кімнати та солдатські чайні.

Загалом у селищі Десна близько 7 тисяч мешканців. Це переважно колишні військовослужбовці і члени їхніх сімей. Півтори тисячі з них нині служать у Збройних Силах України. Для проживання сімей прапорщиків та офіцерів створений житловий фонд, який налічує 68 будинків на 2305 квартир. Також для потреб сімей військових здійснюється переобладнання казарм на житлові будинки та гуртожитки поліпшеного комфорту. Для військовослужбовців у гарнізоні облаштовано 6 гуртожитків на 352 кімнати, три з яких сімейні. Умови проживання та побуту в гуртожитках цілком задовільні.

Для дорослих і маленьких жителів Десни діють клуби, спортивні секції, гарнізонний Будинок офіцерів, де демонструються кінофільми, організовуються концерти, виставки та різноманітні вечори дозвілля. Діти військових відвідують три дитячі садочки, в яких вони харчуються безкоштовно. У селищі є загальноосвітня школа, обладнана спеціальними класами для поглибленого вивчення окремих предметів. Медичну допомогу жителям Десни надають військовий госпіталь з необхідним медичним обладнанням та лікарняна амбулаторія.

Головний фактор успіху

– Найбільшою цінністю навчального центру є люди. Кращих офіцерів ми за підсумками навчальних періодів заохочуємо, намагаємось сприяти їхній успішній кар’єрі, першочергово забезпечувати житлом тощо, – наголошує полковник Юрій Зубрицький. – Нині кращими військовими частинами визнано колективи, які очолюють полковник Едуард Москальов, підполковник Віктор Ніколюк і полковник Сергій Барановський.

Окрема категорія – військовослужбовці-контрактники. Кращим з курсантів пропонується продовжити службу в навчальному центрі на сержантських посадах, а згодом стати професійними військовими.

Є серед військовослужбовців центру чимало тих, хто брав участь у війні в Афганістані, в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Свого часу за зразкове виконання службових обов’язків державних нагород було удостоєно полковника Володимира Кебала, полковника у відставці Володимира Смольського, старшого прапорщика Віктора Коржа.

– Як я вже зазначав, – підсумовує полковник Юрій Зубрицький, – наше головне завдання, – підготувати хорошого солдата, молодого спеціаліста, молодшого командира. А для цього потрібно спочатку виховати хорошого офіцера, контрактника чи прапорщика. Саме вони безпосередньо працюють з курсантами. І у 169-му навчальному центрі це завдання успішно виконують.

http://na.mil.gov.ua/number/5078/3486.htm