Як відбуваються ментальні зміни місцевого самоврядування

27.09.2019   16:32 — Агенцiя

Результати реформи децентралізації на сьогодні очевидні: вони вже можуть бути виміряні не лише кількістю створених ОТГ, але й кількісними та якісними перетвореннями на місцях.

«Про вміння та готовність приймати відповідальні рішення свідчать реальні дії представників органів місцевого самоврядування», – переконана Людмила Чабак, радниця з питань децентралізації Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою». Вона проаналізувала ці зміни і підготувала аналітичний матеріал стосовно ментальних змін місцевого самоврядування.

Є ще одні зміни – зміни світоглядні, ментальні. Це зміни у свідомості представників місцевих рад та їх виконавчих комітетів. І мова йде не тільки про керівників ОТГ (хоча щодо них зміни помітні в першу чергу), але й щодо керівників середньої ланки органів місцевого самоврядування нових громад та й, загалом, щодо рядових спеціалістів.

Зміна перша: у сфері почуття відповідальності

Керівництво органу місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади, в переважній більшості, готове брати на себе відповідальність за прийняття іноді непопулярних рішень. До того ж, готове здійснювати надані в рамках Закону повноваження. На практиці це, втілюється в реалізації як власних повноважень: наприклад, управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами тощо, так і здійсненні ряду делегованих державою повноважень, зокрема, забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, розвитку транспорту і зв'язку та багато іншого.

Зміни не відбуваються відразу. Стосовно багатьох об’єднаних територіальних громад вони стають відчутними лише через рік-два їх роботи. Однак, для того, аби ці зміни відбулися, ефективна робота має початися відразу після об’єднання.

Відповідальність можна розглядати в кількох площинах, в площині розуміння результатів прийняття чи неприйняття рішень, вміння не перекладати відповідальність на інших та не уникати відповідальності.

Зміна друга - розвиток стратегічного мислення. Керівники органів місцевого самоврядування змушені вчитися мислити стратегічно, припускати ризики та вміти передбачати наслідки своїх дій не лише для себе, але для громади загалом. «Думати на перспективу» - це стає своєрідним кредо успішних голів об’єднаних територіальних громад.

Зміна третя - подолання страху прийняття рішення. Особливо яскраво зміна у підходах до прийняття рішень відчувається у порівнянні з необ'єднаними громадами. Взяти на себе відповідальність за прийняття доленосного (чи навіть і проміжного) у процесі добровільного об'єднання рішення - часто надзвичайно складно для органів місцевого самоврядування, зокрема, голів територіальних громад старого зразка. Іноді страх прийняття рішення відчувається буквально на фізичному рівні.

Власне ті, хто змогли побороти цей страх, не чіпляючись за примарно стабільні посади, ризикнути з об’єднанням, першими отримали шанс та можливості для втілення реформи в практичній площині, розвитку своєї території.

Зміна четверта: відчувати себе господарем. Громада – свого роду дім, оселя. І справжній господар чітко знає, що в тому помешканні потребує ремонту, оновлення, заміни. А отже, розвиток території в об’єднаних громадах пов’язаний не лише з появою певних коштів, але й зі змінами на рівні мислення, усвідомлення того, що ні район ні держава не розв'язують питання благоустрою, не посилить туристичну привабливість, не залучить реального інвестора.

Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування