Нові вибори зі старими проблемами: чого очікувати від квітневих виборів в тергромадах

02.02.2017   11:05 — Агенцiя

Перші вибори до одинадцяти об’єднаних територіальних громад, що відбулись 11 та 18 грудня на Чернігівщині показали, що без докорінних змін у виборчому законодавстві не обійтись.

Поштовхом до цих змін мала б стати Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
 
Необхідність змін, особливо гостро відчуваються, враховуючи динаміку проведення виборів. Не встигли пройти одні, як вже на 30 квітня призначені вибори у Комарівській (Борзнянський район), Менській (Менський район) і Козелецькій (Козелецький район) об’єднаних громадах.

Про системні порушення на виборах 11 та 18 грудня говорять політологи та експерти з виборчого законодавства.


Проблематика виборчого законодавства

За висновком політичного аналітика Сергія Соломахи, порушень, у ході грудневих виборів, було дуже багато.
"В першу чергу були порушення при утворенні територіальних комісій, при утворенні дільничних комісій, при роботі комісій коли вони утворювали округи. Просто на голову не налазить, що сталося у Сновському районі, коли різниця в кількості виборців, в окрузі, сягає в рази. Наприклад, у Сновську було 5 округів, а у всіх інших, сільських - 21. У той же час, в сільських округах було по 150 виборців, а в Сновську округи по півтори тисячі." – говорить Сергій Соломаха.
Такий розподіл, на думку Сергія Соломахи, був нічим не обґрунтований і зроблений під конкретних кандидатів.
Не менші проблеми були і в дільничних комісіях.
"На трьох дільницях, під час виборів в Острі, було по 160 виборців, і це вважався один округ. - розповідає Сергій Соломаха. - Це все робилось, щоб заплутати. Щоб виборці не могли розібратись. Хоча там можна було спокійно утворювати одну дільницю."

Тренер з виборчого законодавства, представник Комітету виборців України на Чернігівщині Володимир Андрійченко вважає, що така некомпетентність у комісіях - результат неправильного підходу до проведення виборів.
"Виборами люди мають займатись на професійному рівні. Зрозуміло, що Центральна виборча комісія, разом з міжнародними організаціями, проводить навчання. Але, в нас є проблема з законами. Кожні вибори регулюються своїм законом: Закон про вибори депутатів Верховної ради, Закон про місцеві вибори, про вибори Президента. Зараз, у зв’язку з об'єднанням тер.громад, у деяких населених пунктах змінилась виборча система з мажоритарки на пропорційну за відкритими списками. Люди не до кінця розбираються в нюансах законодавства і тому його не дотримуються. Через це виникає купа складнощів." – зазначає Володимир Андрійченко.

Іншою суттєвою проблемою залишається фінансовий аспект виборів. Держава забезпечує оплату праці лише для трьох осіб, інші члени комісій працюють на добровільних засадах.
"КВУ розуміє ситуацію, і ні для кого не є секрет, що члени комісій отримують зарплату з виборчих штабів. У той же час, на останніх виборах, мало хто зголошувався надавати матеріальну підтримку для своїх  членів комісій. Тому, говорити про високу мотивацію членів комісій до дотримання законності, доводиться не завжди." – резюмує Володимир Андрійченко.
На його думку, до наступних виборів навряд чи вдасться щось  кардинально змінити, оскільки проблеми є системними і потребують врегулювання на загальнодержавному рівні.


Виборча реформа

Вимогами Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема, передбачено провадження заходів для гармонізації виборчого законодавства шляхом його уніфікації та реформування системи фінансування політичних партій, включаючи державне фінансування.
1 січня 2016 року набрав чинності Закон України № 732-VIII «Про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування політичних партій)». 1 липня 2016 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції», що передбачає державне фінансування статутної діяльності політичних партій та відшкодування витрат на передвиборчу агітацію під час виборів народних депутатів України (з 1 січня 2017 року). Крім того, запроваджується обов'язкова щоквартальна звітність про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру політичних партій, що подається до Національного агентства з питань запобігання корупції (з 1 січня 2016 року).

Ці кроки  звісно є прогресивними, порівняно з тим, що відбувалось з виборчим законодавством у останні роки. Варто лише згадати, що з восьми парламентських виборів, котрі проходили в Україні, жодні не відбувались за однією і тією ж виборчою системою, більш ніж двічі підряд.

Для порівняння, у сусідній Польщі, виборчий Кодекс був прийнятий у 2011 році, і відтоді всі вибори відбуваються згідно нього.

Втім, прийняття виборчого Кодексу це справа, передусім, політичної волі керівництва держави, а тут нажаль поступок не намічається.
"У середньостроковій перспективі – найближчі 2-3 роки – вірогідність переходу України до застосування пропорційної виборчої системи з відкритими списами є вкрай низькою. Вірогідність ухвалення виборчого кодексу – ще нижчою. То чи не розумно подумати над тим, як модернізувати існуючу змішану виборчу систему, а саме – її мажоритарний компонент, який викликає найбільше критики як всередині країни, так і за кордоном?" - таку позицію озвучив минулого тижня голова ЦВК України Михайло Охендовський.


Технології на виборах

На думку політичного експерта Юрія Паперного, на грудневих виборах більше всього політичні сили застосовували відкритий підкуп виборців, як грошовий, так і подарунками. Також, за словами експерта, багато обіцялося прихильникам земельних наділів та різноманітного майна після перемоги на виборах.

"Особливістю, також, була робота з найбільш рейтинговими кандидатами по залученню їх до власної політичної сили, коли спочатку кандидати на голів сільських, селищних громад позиціонувалися від однієї політичної сили, а потім погоджувалися за декілька днів до виборів представляти іншу. Грудневі вибори до територіальних громад також показали неефективність політичних угод  між партіями." – розповідає Юрій Паперний.

Про факти підкупу виборців говорить і політтехнолог Олексій Француз.
"Минулі вибори до об’єднаних територіальних громад показали деградацію будь-яких технологій. По суті, все зводиться до побудови банальної «сітки» (технологія матеріального заохочення виборців шляхом продажу голосів), адмінресурсу та чорного піару. Методи перемоги шляхом розробки реальних програм розвитку новостворених ОТГ, переконання населення і чесної боротьби практично не використовувались. Причому, в деяких громадах «ціна питання» сягала рівня парламентських виборів." – зазначає Олексій Француз. 

Головним прорахунком,  котрий, на думку політтехнолога, викликаний небажанням глибше розуміти ситуацію й принципом «усилий менше – касса больше», стала ставка на партійний бренд, а не на особистості кандидатів.
"Безумовно, партійні рейтинги – це важливо, однак, що стосується кандидатів у депутати, то в сільській місцевості голосують за «своїх»: сусід, кум, брат, сват. На прикладі Остерської ОТГ це чітко видно, адже там зайшло 8(!) політичних проектів. Тобто важлива особистість, а не партійна приналежність чи підтримка. З іншого боку, це дає можливість заводити «потрібних» кандидатів під різними прапорами, для подальшого формування необхідної більшості. Однак поки це скоріше ситуативні «коаліцій» з певних питань." – говорить Олексій Француз.

У той же час, як зазначив політичний експерт Юрій Паперний, на наступних виборах очікується більший вплив центру на перебіг виборчих перегонів у територіальних громадах.
"Виборчі процеси вже практично розпочалися і не тільки у тих громадах, де будуть найближчі вибори. – зазначив Юрій Паперний. – На них ще більше будуть застосовувати матеріальне заохочення виборців."

Не дивлячись на високі ставки й ціну за голос, політтехнолог Олексій Француз вважає,  що минулі вибори до ОТГ були, в певній мірі, розігрівом.

"На наступних ми побачимо більш запеклу й жорстку боротьбу. Все більше гравців будуть включатись у ці процеси. Також буде зрозуміло, наскільки широкими повноваженнями дійсно наділені громади, що зацікавить певні групи як політичні, так і бізнесові." – підсумовуючи зазначив Олексій Француз.

***
Наведення ладу у виборчому законодавстві є невід'ємною частиною загальнодержавних реформ, які мають бути реалізовані. Одним із виходів з цієї ситуації могло б стати прийняття Виборчого кодексу. Про необхідність прийняття якого неодноразово говорили Парламентська Асамблея Ради Європи, ОБСЄ/БДІПЛ, Венеціанська комісія та інші міжнародні організації.
Втім, у владних кабінетах вже понад 15 років питання прийняття Кодексу залишається на суто декларативному рівні. А проведення виборів у регіонах все більше нагадує змагання у кого більший гаманець.
Ця публікація  була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
 

Андрій Кужель