Чи зможуть Центри первинної медико-санітарної допомоги відкритися 1 січня?

28.11.2013   08:22 — Агенцiя

До того ж лікаря, у той же кабінет, однак до медичного закладу з новою назвою вже незабаром ходитимуть чернігівці.

Від нового року в місті мають розпочати роботу два новостворені Центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), що прийшли на заміну колишнім поліклінікам у рамках реформи охорони здоров’я. Медики активно готуються до перетворень, хоча запевняють: пацієнти негативних змін не відчують.

Готові до роботи

На два Центри первинної медико-санітарної допомоги чернігівців розділять тільки умовно — на папері. Насправді ж до терапевта й педіатра городяни ходитимуть до тих же кабінетів, до яких звикли. Просто підпорядковуватимуться лікарі тепер центрам. ЦМПСД № 1 буде розташований на шістьох точках: дитяча та доросла поліклініка № 1, доросла поліклініка № 3, а також філії на Подусівці, Масанах та Шерстянці. А ЦМПСД № 2 працюватиме в поліклініці радіозаводу, дитячій та дорослій поліклініках № 2, частково поліклініці № 3.

— Сьогодні ми проводимо всю необхідну роботу, щоб центр запрацював у повному обсязі. Вивчаються штати, посади, наявні структурні підрозділи, — пояснив Петро Гармаш, головний лікар ЦПМСД № 2.
Така ж робота триває і в центрі № 1. Обоє головних лікарів переконують: жоден медичний працівник не буде скорочений. Більше того, наполягають, є навіть вільні вакансії, на які запрошують лікарів.

Спеціалісти залишаться на своїх місцях

Фактично для пацієнта все залишиться на своїх місцях. Зміни торкнуться тільки медиків та їхнього підпорядкування. І насамперед вузьких спеціалістів. Коли реорганізація відбудеться, вони юридично перейдуть на роботу до міських лікарень. Однак фізично залишаться у власних кабінетах. У перспективі ж, коли реформуватиметься вторинна, спеціалізована ланка медичної допомоги, ці фахівці працюватимуть у консультативно-діагностичних центрах, котрі ще тільки мають створити.
Серед таких вузьких спеціалістів, які змінять підпорядкування, і Ольга Федорова, завідувач першого спеціалізованого відділення дитячої поліклініки № 1.

— Мене особисто зміни торкнуться дуже мало. Підпорядкування для нас не має значення. Як я працювала лікарем, так і буду працювати: у своєму кабінеті, з тими ж пацієнтами. А хто буде моїм керівником, не дуже важливо, — зазначає лікар.

Сімейна медицина для Чернігова не новинка

Що ж стосується пацієнтів, то найбільше питань на даному етапі в них виникає до нового для нас фахівця — сімейного лікаря, який має обслуговувати і дітей, і дорослих. Однак медики заспокоюють: до 2020 року педіатри та терапевти нікуди не зникнуть! Реформа медицини відбуватиметься поступово й передбачає перехідний період, коли дільничні працюватимуть поряд із сімейними лікарями.

Тим більше насправді амбулаторії сімейної медицини для Чернігова не новинка. Адже вже три роки саме такий заклад працює на Масанах.
— Філія на Масанах від початку працює по змішаному типу: там приймають і терапевти, і педіатри. На прийом до своїх фахівців в одне приміщення приходять і діти, і дорослі, користуються одними й тими ж коридорами. І жодної скарги щодо умов надання медичної допомоги до сьогоднішнього дня в нас не було. І це дає нам упевненість у тому, що коли центр запрацює в повному обсязі, у нас не буде проблем, — переконує Владислав Кухар, головний лікар ЦПМСД № 1.

Центри — з юридичним статусом, але без приміщень

Щоправда, чи відкриються центри повноцінно від початку року — ще питання. Адже хоча заклади і створені рішенням 33-ї сесії міської ради, призначені їхні головні лікарі й ведуться організаційні роботи й ремонти, та юридично центри не мають власних приміщень.

Нагадаємо, у вересні депутати міської ради проголосували за створення ЦПМСД. Наступним кроком мала б стати передача їм приміщень міських поліклінік для організації роботи. Однак через яскраве політичне шоу на жовтневій сесії, на якому гучно виступили одразу три народні депутати, рішення прийняте не було. Тобто на папері центри є, а фактично приміщень у них немає.

— У зв’язку з такою ситуацією виникають певні труднощі. Центри вже мають юридичний статус, але для того, щоб вони працювали на повну потужність, нам необхідні приміщення, — зазначає Петро Гармаш.
Водночас, за планом реформи, медицину в місті мають фінансувати з двох бюджетів. З міського — первинну, що надаватиметься в центрах. А з обласного — вторинну, котру надаватимуть вузькі спеціалісти, які поки що підпорядковуватимуться міським лікарням. Гальмування перетворень може залишити останніх без зарплати.

— Із деяких питань призупинена робота. Це викликає в нас певні хвилювання щодо того, чи зможемо ми запрацювати від 1 січня. Якщо пройде розмежування бюджетів, а рішення не буде прийняте, то є загроза, що наші вузькі фахівці та певна категорія інших працівників не зможуть отримати свою заробітну плату в січні. Нам би хотілося, щоб ці питання були вирішені в найближчий час, — зауважив Владислав Кухар.

За словами медиків, в Україні створено вже понад 500 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Загалом передбачається понад 700 центрів, тобто більша частина їх уже працює. І Чернігів не може залишатися осторонь цього процесу.

Тим часом питання про реформування медичних закладів поки що не внесено до порядку денного сесії міської ради, що має відбутися 29 листопада.

Олеся СКОРОБАГАТА

http://vid.cn.ua/content/view/9614/65/