Громади Чернігівщини можуть втратити більше 500 мільйонів гривень надходжень
Громади Чернігівської та ще 11 областей, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, у 2023 році ризикують не доотримати до своїх бюджетів мільйони гривень.
Микола Силенко
6 травня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».
Цим документом встановлено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, які перебувають у власності або користуванні:
- Фізичних осіб за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року;
- Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.
Це стосується й усіх 57 громад Чернігівщини. Область була очищена від російських окупантів на початку квітня 2022 року. Утім Податковий кодекс України (ПКУ) звільняє платників податків від сплати за землю на період значно більший, ніж на території громади велися бойові дії або територія була окупована.
Як це відбуватиметься. Платники податків подадуть уточнюючі декларації та ДПС відкликає податкові повідомлення-рішення у тих платників, хто сплатив у 2022 році плату за землю. Відтак виникне переплата. Надмірно сплачені суми плати за землю підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, тобто переносяться на 2023 рік, зазначено в ПКУ. Відтак в цьому році грошей до своїх бюджетів громади отримають значно менше. Прогнозна сума втрат може становити понад 500 мільйонів гривень на рік для громад Чернігівщини, каже Микола Силенко, бюджетний консультант, виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України.
«Вже цього року громади відчують ці втрати. Найбільші прогнозуються у Чернігова – 198 мільйонів гривень, понад 90 мільйонів може втратити Ніжин, більше 20 мільйонів - Бобровиця. Для Ніжина – це практично 1/5 їхнього бюджету. Якщо держава не забезпечить компенсаторів і не врахує для громад ці втрати, місцевому самоврядуванню доведеться згорнути капітальні видатки, які вони планували в цьому році. Сім громад: Бобровицька, Городнянська, Корюківська, Ніжинська, Ріпкинська, Сновська та Сосницька на сьогодні вже звернулися до Кабміну та народних депутатів щодо даних втрат», - зазначив Микола Силенко.
Асоціація міст України також збирає та уточнює інформацію щодо втрат, які понесуть громади і буде підтримувати звернення місцевого самоврядування щодо компенсації цих втрат. Адже вони спричинені рішенням центральної влади і згідно законодавства мають компенсуватися з державного бюджету.
Чернігівське РВ АМУ
Офіс реформ у Чернігівській області
Останні новини Чернігівщини
Алія-Беатріс та Арес: якими рідковживаними іменами називали дітей на Чернігівщині у 2025 році 14:40
Українці дають життя, обирають імена та вірять, що кожна реєстрація народження зміцнює націю й наповнює віру в майбутнє реальним змістом.
За підтримки Словаччини у Ладані відремонтують укриття у двох садочках 14:35
У селищі Ладан стартує реалізація проєкту «Простори турботи: безпечні та комфортні укриття для садочків “Червона Шапочка” та “Барвінок”».
На 36% більше звернень і на 73% більше працевлаштованих: як змінюється підтримка ветеранів у службі зайнятості 14:34
Повернення ветеранів та ветеранок до цивільного життя – важливий напрям роботи Державної служби зайнятості.
Турбота про психічне здоров’я: з чого почати 12:17
Віднедавна в Україні формується добра традиція ставити собі цілі та робити плани на рік. От тільки в умовах війни для багатьох українців навіть слово «плани» може звучати як ще один виклик.
Інклюзивний підхід у службі зайнятості – це не про тренди, це про можливості для всіх 12:15
У минулому році на Чернігівщині кількість отримувачів послуг Державної служби зайнятості серед людей з інвалідністю зросла на 5,5% порівняно з 2024 роком.