Стаціонарний пост даі "Вертіївка" носитиме ім'я загиблого державтоінспектора Василя Кичка

22.08.2012   10:53 —

Напередодні Дня Пам'яті співробітників міліції, які загинули під час виконання службових обов'язків, за ініціативи Ради ветеранів УМВС України в Чернігівській області та підтримці Міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка, керівництвом УМВС було прийнято рішення присвоїти стаціонарному посту № 2 дорожньо-патрульної служби ДАІ "Вертіївка" ім'я державтоінспектора Василя Михайловича Кичка та відкрити меморіальну дошку.

24 квітня 1965 року, знаходячись на службі, молодший лейтенант міліції Кичко Василь Михайлович на службовому мотоциклі патрулював трасу в районі села Вертіївка Ніжинського району. Під час несення служби інспектор став свідком дорожньо-транспортної пригоди за участю таксі марки "Волга", водій якого, не впоравшись з керуванням, з'їхав у кювет.

Тоді вартовий правопорядку ще не знав, що в автомобілі перебувало двоє небезпечних злочинців, один - дезертир  військової частини в Київській області, який заволодів двома автоматами Калашникова з набоями, при цьому тяжко поранивши військовослужбовця, а його поплічник - водій столичного інституту, який найняв у Києві таксі, завдав водію ножових поранень та заволодів автомобілем. Молодики прямували в бік Москви, плануючи по дорозі скоювати розбійні напади, а потім у Пензі перейти на нелегальне становище. Але в районі Вертіївки на заокругленні дороги злочинці не впоралися з керуванням і автомобіль з'їхав у кювет.

До місця пригоди на службовому мотоциклі під'їхав державтоінспектор дорожнього відділення міліції Ніжина Василь Кичко. Побачивши співробітника міліції, злочинці сіли в авто і звернули на ґрунтову дорогу, сподіваючись втекти від переслідувача. Але вже через 400 метрів таксі загрузло у багнюці і його наздогнав державтоінспектор. Тоді злочинці вийшли з таксі та відкрили по інспектору вогонь з автоматів, завдавши йому 12 кульових поранень, від яких міліціонер загинув на місці.

Указом Президії Верховної Ради УРСР у вересні 1965 року Кичко Василь Михайлович був нагороджений медаллю "За відмінну службу по охороні громадського порядку" посмертно.

Перед початком пам'ятних заходів виконуючий обов'язки начальника Управління УМВС в Чернігівській області підполковник міліції Валерій Костильов, начальник управління кадрового забезпечення УМВС полковник міліції Юрій Лихошерст та начальник УДАІ УМВС підполковник міліції Валерій Парахнєй спільно з головою Ради ветеранів УМВС області Павлом Скнарем відвідали могили загиблих міліціонерів - державтоінспектора, молодшого лейтенанта міліції Кичка Василя Михайловича та дільничного інспектора старшого лейтенанта міліції Клюзька Олексія Андрійовича (загинув у 1969 році), які поховані на цвинтарі в селі Вертіївка. Керівники також поклали квіти до братської могили, в якій поховані співробітники Вертіївської повітової міліції, які загинули в 1921 році в бою із загоном Нестора Махна під селом Дорогинка Ніжинського повіту.

Відкриваючи меморіальну плиту на посту ДАІ, присутні відзначили, що вчинок молодшого лейтенанта міліції Василя Кичка є взірцем виконання службового обов'язку, прикладом самопожертви і вірності присязі.

Зокрема, виконуючий обов'язки начальника Управління УМВС в Чернігівській області підполковник міліції Валерій Костильов відзначив, що цей мужній вчинок міліціонера залишиться в наших душах, як приклад відданості професійному обов'язку, адже офіцер став на перешкоді злочинним посяганням ціною найдорожчого, що є у людини - ціною свого життя.

Голова Ради ветеранів УМВС Павло Скнар висвітлив короткий, але яскравий життєвий шлях загиблого міліціонера, який був сином загиблого фронтовика. Мабуть саме через це ріс хлопець із загостреним почуттям справедливості, він не міг пройти повз неправду чи несправедливість, це і вирізняло Василя Кичка із загалу.

У свою чергу начальник УДАІ УМВС Валерій Парахнєй подякував старшому поколінню міліціонерів за те, що вони бережуть пам'ять про своїх товаришів, тих міліціонерів, для кого рядки на пам'ятниках і меморіальних дошках - не просто імена, а друзі-колеги, які відійшли у вічність. Начальник Управління ДАІ закликав пам'ятати загиблих, але й не забувати про живих - вдів, сиріт, причому не тільки в пам'ятні та офіційні дати, а постійно.

На пам'ятному зібранні також виступила дочка загиблого міліціонера, вона була зворушена тим, що через 47 років мужній вчинок її батька нарешті був увіковічений у граніті. Теплим словом згадав побратима і колишній колега по службі.

Наприкінці урочистостей до пам'ятної дошки молоді міліціонери поклали живі квіти.