13 листопада — 312-і роковини Батуринської трагедії
За часів правління Івана Мазепи у кінці XVII — на початку XVIII століття Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.
Але 13 листопада 1708 року сталася одна з найбільших трагедій в історії України — «батуринська різанина». Йшов восьмий рік Великої Північної війни. Король Швеції Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися, а з часом зовсім зліквідована.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина…
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника.
Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.
Сьогодні кожен може вклонитися пам’яті батуринців, які прийняли мученицьку смерть у 1708 році. Для цього у Цитаделі Батуринської фортеці у 2004 році зведено у козацького Хреста. Знайдені останки жертв московської різанини поховані у крипті дерев’яної Воскресенської церкви.
Інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав.
Вже кілька років поспіль проводиться фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.
Отже, древній Батурин розвивається і готовий дивувати відвідувачів новими об’єктами та відкриттями.
Останні новини Чернігівщини
Цифрова трансформація Чернігівщини: від енергонезалежних ЦНАПів до створення Офісу цифрових компетенцій 19:47
Чернігівська область продовжує впроваджувати сучасні цифрові рішення, що роблять державні сервіси доступнішими для кожного мешканця. Днями відбулася робоча зустріч за участі заступника голови ОДА Сергія Зенченка, фахівців Управління цифрової трансформації, регіональної координаторки програми EGAP Юлії Масляної та керівниці Агенції регіонального розвитку Ірини Сімонової.
Чий голос домінує в чернігівських новинах: результати гендерного моніторингу 19:43
В онлайн-медіа Чернігівської області чоловіки й надалі значно частіше фігурують у новинах, ніж жінки — як у ролі головних героїв матеріалів, так і як фахові коментатори та експерти.
Про ефективну комунікацію у сфері ветеранської політики – на нараді в ОВА 14:31
Як надалі збільшити на рівні області ефективність міжвідомчої взаємодії у сфері ветеранської політики – обговорювали на нараді, яку провів заступник голови Чернігівської ОДА Іван Ващенко.
Старт роботи над Стратегією розвитку Чернігівської громади: аналітика та опитування мешканців 14:16
Перше засідання робочої групи з розроблення проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки під головуванням заступника міського голови Віктора Геращенка відбулося 26 лютого.
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт 14:13
І знову сцена Чернігівського обласного філармонійного центру належала Моцарту! Академічний симфонічний оркестр “Філармонія” (художній керівник та головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Микола Сукач) продовжує реалізацію мистецького проєкту “Симфонія тривалістю в життя”, який передбачає виконання всіх симфоній великого австрійського композитора у хронологічній послідовності.
© 2005-2026