13 листопада — 312-і роковини Батуринської трагедії
За часів правління Івана Мазепи у кінці XVII — на початку XVIII століття Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.
Але 13 листопада 1708 року сталася одна з найбільших трагедій в історії України — «батуринська різанина». Йшов восьмий рік Великої Північної війни. Король Швеції Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися, а з часом зовсім зліквідована.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина…
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника.
Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.
Сьогодні кожен може вклонитися пам’яті батуринців, які прийняли мученицьку смерть у 1708 році. Для цього у Цитаделі Батуринської фортеці у 2004 році зведено у козацького Хреста. Знайдені останки жертв московської різанини поховані у крипті дерев’яної Воскресенської церкви.
Інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав.
Вже кілька років поспіль проводиться фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.
Отже, древній Батурин розвивається і готовий дивувати відвідувачів новими об’єктами та відкриттями.
Останні новини Чернігівщини
Городнянщина. Хроніка життя в облозі 07:58
24 лютого. Того ранку о четвертій годині, коли ледь починало світати, Городня не спала.
Як будуть відновлювати зруйновані під час бомбардувань підприємства Чернігівщини? 07:50
Промислові потужності Чернігівщини зазнали значних пошкоджень під час активних бойових дій.
Як під час війни проходить освітній процес на Чернігівщині? 07:34
Через широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України та активні бойові дії, які проходили на території Чернігівської області, багато цивільних об’єктів та об’єктів критичної й соціальної інфраструктури зазнали нищівних ударів.
23 травня - цей день в Україні і світі 07:30
23 травня в Україні – День морської піхоти, День Героїв – свято пам'яті борців за свободу України.
Служба зайнятості розпочала підготовку кадрів до наступного опалювального сезону 16:24
Причому як для роботодавців, так і для шукачів роботи, ця послуга цілком безкоштовна. Переконатися в цьому вже сьогодні мають змогу три підприємства, а саме: ТП «Прилукитепловодопостачання» АТ «Облтеплокомуненерго» та ТОВ «Ніжин ТеплоМережі».
© 2005-2022