13 листопада — 312-і роковини Батуринської трагедії
За часів правління Івана Мазепи у кінці XVII — на початку XVIII століття Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.
Але 13 листопада 1708 року сталася одна з найбільших трагедій в історії України — «батуринська різанина». Йшов восьмий рік Великої Північної війни. Король Швеції Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися, а з часом зовсім зліквідована.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина…
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника.
Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.
Сьогодні кожен може вклонитися пам’яті батуринців, які прийняли мученицьку смерть у 1708 році. Для цього у Цитаделі Батуринської фортеці у 2004 році зведено у козацького Хреста. Знайдені останки жертв московської різанини поховані у крипті дерев’яної Воскресенської церкви.
Інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав.
Вже кілька років поспіль проводиться фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.
Отже, древній Батурин розвивається і готовий дивувати відвідувачів новими об’єктами та відкриттями.
Останні новини Чернігівщини
“Чернігівські гуляння” на початку осені 08:54
І знову у Чернігівському обласному філармонійному центрі панувала феєрія справді народного мистецтва. 5 вересня 2026 року Академічний ансамбль пісні і танцю “Сіверські клейноди” під орудою Андрія Лоєвця запросив публіку взяти участь в уже традиційному творчому проєкті “Чернігівські гуляння”.
Бюджети Чернігівщини отримали понад 2,8 млрд гривень податків у серпні 2026 року 08:52
Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує кожному, хто сплатив податки, адже сьогодні це має особливу вагу. Попри воєнні ризики, пошкодження виробничих потужностей та товарів, платники податків продовжують демонструвати відповідальність перед державою.
Від грантової заявки до власної справи: у «Ветеранському просторі» говорили про можливості для ветеранського бізнесу 08:29
Власна справа після повернення зі служби може стати не лише джерелом доходу, а й одним із шляхів професійної реалізації та адаптації до активного цивільного життя.
7 вересня: цей день в Україні і світі 08:20
День 1657 Російська агресія - Day 1657 Russian aggression
© 2005-2026