13 листопада — 312-і роковини Батуринської трагедії
За часів правління Івана Мазепи у кінці XVII — на початку XVIII століття Батурин перетворився на центр політичного життя Гетьманщини. Тут розташовувалися Генеральна військова канцелярія, Генеральний Суд Лівобережної України, проживала і працювала політична, військова та культурна еліта України.
Але 13 листопада 1708 року сталася одна з найбільших трагедій в історії України — «батуринська різанина». Йшов восьмий рік Великої Північної війни. Король Швеції Карл ХІІ отримував перемогу за перемогою над московськими військами. Гетьман Іван Мазепа, розуміючи політику Петра І та московського царату загалом, передбачав, що козацька автономія буде постійно утискатися, а з часом зовсім зліквідована.
Гетьман Мазепа, як відомо, сподівався під шведським протекторатом здобути для України державну самостійність і незалежність від тиску й панування Москви. Тому наприкінці жовтня 1708 року вирушив на зустріч зі шведським королем Карлом ХІІ. Дізнавшись про це, Петро І наказав князю Меншикову знищити Батурин.
Гетьманська столиця героїчно боронилася, кілька разів вдало відбиваючи атаки російського війська. І тільки зрада Прилуцького наказного полковника Івана Носа, який показав росіянам таємний хід, призвела до захоплення Батурина…
Звірство, з яким були знищені не лише захисники міста, а й жінки, старі, діти, вразило тоді не лише Україну, а й всю Європу. Було жорстоко вбито за різними підрахунками 11—14 тисяч людей. Батурин було не просто розграбовано, а буквально стерто з лиця землі.
На жаль, досить довго навіть сама історична постать Івана Мазепи подавалася негативно, як зрадника.
Та зі здобуттям Україною незалежності сторінки історії нашої держави стали розкриватися повніше. Тож і про Батуринську трагедію заговорили на повний голос. І на державному рівні в тому числі: 14 червня 1993 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 445, відповідно до якої утворено Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця». Розпочався період відновлення історичної справедливості.
Сьогодні кожен може вклонитися пам’яті батуринців, які прийняли мученицьку смерть у 1708 році. Для цього у Цитаделі Батуринської фортеці у 2004 році зведено у козацького Хреста. Знайдені останки жертв московської різанини поховані у крипті дерев’яної Воскресенської церкви.
Інтерес до Гетьманської столиці на сьогодні великий. Сюди пролягають екскурсійні маршрути не тільки з усіх куточків України, а й з інших держав.
Вже кілька років поспіль проводиться фестиваль-конкурс імені Андрія Розумовського, знаного мецената, сина гетьмана Кирила Розумовського, який за свого гетьманства фактично повернув Батурин до нового життя. Відтворено пам’ятний надгробок Розумовського, встановлений на своєму історичному місці у Воскресенській церкві — усипальниці гетьмана.
Отже, древній Батурин розвивається і готовий дивувати відвідувачів новими об’єктами та відкриттями.
Останні новини Чернігівщини
Переоформити автівку, куплену через фінансовий лізинг, стало простіше: що змінилося з 1 січня 13:17
Цього року відбулися зміни щодо переоформлення транспортних засобів, які фізичні чи юридичні особи придбали за договором фінансового лізингу. Так, з 1 січня перереєструвати автівку можна навіть у разі внесення лізингодавця до Єдиного реєстру боржників.
На Корюківщині поліцейські затримали торгівця наркотиками 11:35
Оперативники та слідчі Корюківського районного відділу поліції викрили незаконну діяльність 28-річного жителя Корюківки, який систематично займався збутом наркотичних засобів. Зловмисника поміщено до ізолятора тимчасового тримання.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 11:03
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 3 пожежі.
23 січня: цей день в Україні і світі 10:32
День 1430 Російська агресія - Day 1430 Russian aggression
«Солодкий бізнес»: відкрити у Ніжині «Жу-жу shop» допоміг грант від служби зайнятості 14:23
Шоколад із мухомором, гінкго білоба, кондицепсом – і все це у м. Ніжині, що на Чернігівщині. Такі нестандартні рішення пропонує своїм клієнтам місцева підприємиця, засновниця крафтового бренду «Жу-жу shop» Оксана Труш.
© 2005-2026