Учасники, а це представники обласної та районної влади, об’єднаних територіальних громад, експерти, обговорювали питання, що стосуються зміни меж районів, забезпечення оптимального переходу до нової системи субрегіональних адміністративно-територіальних одиниць. Також піднімалися питання повноважень майбутніх органів влади районного рівня, ступінь, форми та обсяги контролю держави за законністю рішень органів місцевого самоврядування. І головне питання, яке піднімалося на конференції - на скільки районів буде поділено область та чи готові до реформи?

Чернігівщина займає лідируючі позиції у втіленні реформи децентралізації. В області функціонує 44 об'єднані територіальні громади, які вже покривають близько 60% території регіону. Два з 24 районів повністю охоплені громадами, ще 12 районів вкриті ОТГ щонайменше на 50% кожний. В області не залишилося районів, де не було б створено жодної громади, а перспективний план майже на 100% охоплює її.

   «Сьогодні прийняття рішення про реформування субрегіонального рівня не відворотне. Адже дублювання повноважень між громадами та районною владою, конкуренція повноважень та функцій   призводять до того, що є потреба в цих питаннях робити наступний крок у реформуванні влади на районному рівні», - зазначила Ірина Кудрик, директор Чернігівського ЦРМС. І додала, що «Чернігівщина об'єктивно готова рухатися далі, формувати владу районного рівня і бути лідером в цих процесах.

Бачення реформування районного рівня презентували учасникам експерти: Ігор Коліушко, керівник Центру політико-правових реформ, Юрій Ганущак, експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні, та Сергій Лепявко, директор Сіверського інституту регіональних досліджень, доктор історичних наук, професор.

Ігор Коліушко підкреслив, що адміністративно-територіальний устрій – це одна з фундаментальних засад, від якої залежать якість функціонування державної влади і органів місцевого самоврядування, темпи розвитку держави та якість проживання в ній. У демократичних країнах більшість питань вирішується на рівні самоорганізації громадян. На його думку, ефективне місцеве самоуправління, справжні політичні партії та вибори починаються саме з самоорганізації громадян.

«Для чиновників, держслужбовців, політиків важливо усвідомити що вони не керують громадянами, а мають створювати сприятливі умови для їх діяльності, усувати перешкоди для реалізації потреб. Чим швидше вони це усвідомлять, тим скоріше настануть позитивні зміни», - підкреслив експерт.  І додав, що комунікація влади і громади потрібна для того, щоб громадяни розуміли, що влада робить.

Щодо реформування районів Ігор Коліушко зазначив, що тут можливі декілька варіантів. Перший, обрати пілотні області, де існують домовленості і для яких це питання не є дискусійним. Другий – почати з тих областей, де проблема вже «назріла» і вимагає вирішення. І третій – впроваджувати реформу адміністративно-територіального устрою одночасно на території всієї країни. Експерт підкреслив, що у будь-якому випадку для змін потрібен час.

З обсягами повноважень майбутніх органів публічної влади районного рівня та порядком формування територіальних органів виконавчої влади на субрегіональному рівні учасників конференції ознайомив Юрій Ганущак. На його думку, сьогодні представники районної влади можуть очолити процес реформи, «пересидіти у підпіллі» або тихо саботувати, але процес вже пішов. Експерт підкреслив:

«Етап реформування вже почався. У Верховній раді вже зареєстровані відповідні законопроекти. Затвердження районів – це виключно державна справа. Ніяких блокувань з боку обласної, районної рад не буде». І додав, що будуть проводитися консультації із органами виконавчої влади, тому що мають бути визначені зони відповідальності, особливо в питаннях безпеки. Але не повинно бути дублювання функцій. «РДА, ОДА і будь-які органи влади повинні мати власні повноваження, а не бути системою «матрьошок». Райони будуть, райдержадміністрації будуть, а райрад можливо не буде».

На його думку Чернігівська область може стати «пілотною» для впровадження реформи субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою.

І Коліушко, і Ганущак висловили думку, що найоптимальнішим варіантом для Чернігівської області є формування чотирьох районів. І хоча щодо меж районів та принципів їх перерозподілу у експертів думки відрізняються, але кількість районів на їх думку має бути саме такою.

«Дискусія може бути лише на тему, яке місто стане центром північно-східного району. А щодо центрів інших трьох районів, то тут однозначно Чернігів, Ніжин та Прилуки», - наголосив Юрій Ганущак.

На його думку адміністративно-територіальний устрій має бути таким, щоб у майбутніх поколінь не виникало сумнівів, що він правильно зроблений. «Це стала річ, під неї робиться інфраструктура та відповідні плани. Адмінтерустрій повинен дозволяти розвиток територій і виконувати завдання, які ставляться державою», - зазначив експерт. Саме тому конфігурація з чотирьох районів для Чернігівської області є оптимальною.

Сергій Лепявко, директор Сіверського інституту регіональних досліджень, доктор історичних наук, професор, ознайомив присутніх із традиціями адміністративно-територіального устрою.

"За останню тисячу років карта Чернігівщини змінювалась десять разів. Перші 500 років, коли тут існувало князівство, все було стабільно, а потім почалися періоди, коли буквально за декілька десятиріч карта регіону перекроювалась три-чотири рази. Шукали оптимальний варіант, який би підходив до державного устрою, політичної ситуації, економічних пріоритетів. І зараз оцей вихід на чотири райони мені здається і правильним, і неправильним. Вважаю, що треба шукати варіант не заради чотирьох районів, а заради того, щоб було зручно всім громадянам, які мешкають на території Чернігівської області", - сказав учений.

Пізніше, під час дискусійної частини конференції, питання розподілу меж, кількості районів, повноважень та які райцентри будуть центрами стали предметом обговорення серед учасників заходу.

На думку, Олега Бузуна, голови Ніжинської районної ради, тема реформування районного рівня дійсно на часі, але мають бути «правила гри» та стратегія. «Районна вдала не повинна себе протиставити об’єднаним громадам, навпаки вона має сприяти їх формуванню та розвитку їх спроможності», - зазначив він.

«Реформу децентралізації треба робити. І дуже погано, що ці процеси затягуються у часі. Можливо у декого із моїх колег є особисті інтереси і їм є що втрачати. Але заради спільної справи, процвітання територій, конструктивна співпраця голів районних рад та ОТГ – цьому виграють усі. Потрібно враховувати інтереси громади і людей. За свій район (Семенівський) скажу, що я навпаки прискорював би цей процес, бо дуже багато накладається обов’язків, повноважень», - висловив свою думку Василь Малкович, голова Семенівської районної ради.

Чернігівський ЦРМС