Сергій Березенко: "За три роки роботи моя громадська приймальня опрацювала понад 7000 звернень від чернігівців"

17.08.2018   11:46 — Агенцiя

Медики, малозахищені категорії населення, педагоги, священнослужителі зібралися влітку в приймальні народного депутата Сергія Березенка.Медики, малозахищені категорії населення, педагоги, священнослужителі зібралися влітку в приймальні народного депутата Сергія Березенка.

Причина для зустрічі проста — потрібна допомога, і не мовою паперів, а наживо. Тому щоразу під час робочої поїздки до Чернігова народний депутат в обов’язковому порядку влаштовує особистий прийом громадян. Це і зручно, і корисно для обох сторін. З одного боку — чернігівці отримують підтримку, а з іншого — політик отримує можливість дізнатися про стан справ у місті персонально від містян, можливість почути думку людей і зрозуміти їхні настрої.

Спекотного літнього дня до Сергія Івановича на прийом записалося п’ятеро чернігівців. На жаль, деякі питання — то занадто особисте, тому про таке і сам нардеп, і його співрозмовники воліють говорити приватно, минаючи журналістів.

«Люди цінують мене, передусім, за те, що я дотримую свого слова, довіра ж — річ крихка, її порушити легко, а мені б цього дуже не хотілося, — пояснює Сергій Березенко. — Тому і спілкуємося віч-на-віч, формат особистого прийому без запису».


Та деякі чернігівці все ж поділилися з нами тим, що змусило їх звернутися до приймальні народного депутата.


Оперують, відволікаючись… на лампи

Завідувач хірургічного відділення обласної дитячої лікарні Олександр Риженко та медсестра операційного блоку Віра Носаченко розповідають, що в головній дитячій лікарняній установі, в екстреній операційній немає відповідного професійного освітлення — спеціальної операційної безтіньової лампи: «Остання лампа, яка в нас узагалі була, ще 1988 року, і вона врешті-решт просто відпала, проіржавіла, ледь не впала на операційний стіл. Ми зараз змушені працювати з пересувними апаратами. Ясно, що вони не забезпечують ані оглядовості, ані освітлення. За ними весь час потрібно стежити, поправляти, це впливає на час операції, на увагу лікаря — вона розсіюється».

Коштує такий прилад досить недешево — мінімальна вартість стартує від 60–70 тисяч гривень. Потреба в безтіньовій лампі шалена, бо за рік у хірургії дитячої лікарні виконують понад 1500 оперативних втручань. Проблема ще й у тому, що хірургія — це постійна ургенція, тож операції роблять практично цілодобово. Це єдина лікарня в області, яка надає екстрену й планову хірургічну допомогу дітям. Відтак актуальність обладнання зростає буквально в геометричній прогресії.


Розрада для душі

Сергій Березенко відомий не лише як автор медичної реформи, а й як людина, що дбає і про духовне. Відомий приклад його співпраці з Катерининським храмом у відновленні різьбленого з дерева іконостасу. Цього разу до приймальні завітали з іншої церкви — Михайла і Федора.
 
Вона розташована на самісінькому березі Стрижня, поруч із військовим госпіталем. Саме сюди частенько навідуються пацієнти медустанови в пошуках духовних розрад, відповідей, допомоги. Та цього разу підтримка знадобилася вже самому храму. Його староста Василь Якович Федорчук каже, що будівля храму старовинна, тому потребує особливої уваги. Відтак і фінансування: «Ми постійно підтримуємо зв’язок із Сергієм Івановичем, він нам по можливості допомагає щось виконувати. Завдяки йому ми зробили огорожу, частково відремонтували майданчик біля храму тощо. Нині ми збираємося будувати господарче приміщення, де будуть хрестильна і трапезна».

Яка в цьому є потреба? Священик храму отець Ілля Бідняк відповідає, що на кожне велике свято всередині церкви в буквальному сенсі яблуку ніде впасти. А ще ж потрібно встигати здійснювати обряд хрещення. За таких обставин це справді випробування.

«Ми не можемо порахувати людей, — говорить священик. — От дивіться: як ми починаємо охрещувати у святковий день, то від 11-ї години це може тривати й до 17-ї. У неділю буває 150 і 200 людей».
Храм у користуванні релігійної громади перебуває з 1992 року. Доти він чим тільки не був — клубом, спортзалом, складом військової частини шпиталю. Деякі речі з минулого й досі перебувають на території церкви. Нині ж храм Михайла і Федора нічим не нагадує армійський клуб. Василь Федорчук каже, що за рахунок пожертв парафіян, підприємців і благодійників за останні роки встигли зробити чимало.
«Ми зробили ремонт, красиво облицювали стіни, відремонтували фасад, покрили дах і верхню частину купола золотопластом, позолотили хрест», — перераховує він.

Ці зусилля знаходять відгук у серцях і душах чернігівців. За словами отця Іллі, до храму Михайла і Федора на службу їдуть з усіх куточків Чернігова — із Бобровиці, Масанів, навіть із районів області. По благословення перед поїздкою на схід приходять і військові.
«Але благословення — це ж не оберіг, береже людину завжди тільки Бог», — говорить отець Ілля.

Сергій Березенко зауважує — священнослужителів завжди ставив окремо. Бо вони виконують не роботу, а своє призначення. Це значно вище за все мирське, суєтне і грішне.

«Робота з лікування людського тіла й душі непроста, вона вимагає не лише відповідних навичок, а й власної витривалості, — переконаний нардеп. — На таке, вважаю, мало хто здатен, тому і духовний сан, і медицину я швидше сприймаю не як професію, а як покликання. Переконаний: надавати допомогу передусім потрібно тим, хто й сам допомагає іншим. Тому, звісно, для обох випадків намагатимусь надати всю підтримку, яку тільки зможу».

За три роки свого існування громадська приймальня Сергія Березенка стала однією з найрезультативніших по Україні: тут устигли прийняти понад 7000 звернень від чернігівців; народний депутат під час особистих прийомів поспілкувався і надав допомогу понад сотні громадян, для багатьох із яких звернення сюди було фактично останньою надією.


PR