Про реформу сільської медицини

12.07.2018   08:48 — Агенцiя

11 липня у прес-центрі «Чиста політика» відбувся брифінг на актуальну тему: «Реформа сільської медицини».

- У реформі медицини ми вже зараз відчуваємо зміни на первинній ланці, адже кошти мають «ходити за пацієнтом», і зараз на Чернігівщині вже підписано 318 тисяч декларацій між пацієнтами і лікарями (що є середнім показником по країні), а оскільки на сільську медицину нашого регіону виділено цього року понад 111 млн. грн. (та ще додатково близько 27 млн. грн.), то в кожному районі вже створені робочі групи і пріоритетно заплановано будівництво до кінця року 21 амбулаторії в сільській місцевості (додатково до працюючих 156 амбулаторій та більше 600 ФАПів) з метою надання якісної медичної допомоги, - зазначив начальник Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА Петро Гармаш, - для цього буде проведено всі необхідні тендерні та інші процедури, при цьому собівартість однієї амбулаторії в середньому складає понад 6 млн. грн., а фінансування на 90% буде забезпечено державою і на 10% - місцевим бюджетом, стосовно ж госпітальних округів, то ще минулого року їх було затверджено 4, наразі вже сформовано їхні ради і визначаються пріоритети розвитку.

«Також на первинній ланці реалізовується програма «Доступні ліки», згідно якої Чернігівщина вийшла на 100% використання передбачених коштів та навіть є потреба в їх збільшенні, що є суттєвою підтримкою хворим людям, особливо із хронічними захворюваннями, - додав Петро Гармаш, - оскільки ж наразі після реформування медичних закладів їхнє фінансування збільшиться, то це певним чином має вплинути і на заохочення лікарів працювати в сільській місцевості, адже нині наш регіон відчуває брак медичних працівників (особливо Талалаївський район) – вакантно понад 1300 посад лікарів, в тому числі більше 100 на первинному рівні (що є і наслідком помітного тепер відтоку кадрів за кордон)».

- Проблема сільської медицини дуже важлива, адже в Україні більше 13 млн. жителів проживають в сільській місцевості, а сільське населення декотрих областей складає понад 60%, при цьому в усьому цивілізованому світі 80% медичної допомоги надається на первинній ланці на рівні амбулаторій та ФАПів, тоді як у нас наразі все навпаки – 80% такої допомоги надається на вторинному і третинному рівні, що призводить до фінансового перенавантаження, - зауважив головний лікар Чернігівської обласної лікарні Андрій Жиденко, - тому медична реформа спрямована на переорієнтацію пацієнта отримувати медичну допомогу саме на первинній ланці, адже бюджетне фінансування нашої області сприятиме розбудові нових амбулаторій, покращенню їх матеріально-технічного і транспортного забезпечення та підвищенню якості медичного обслуговування на первинному рівні, що дасть змогу зекономити кошти (адже вторинна і третинна медична допомога є доволі високовартісною) та забезпечить якісною медичною допомогою саме жителів нашої місцевості (де є найнижча щільність населення в країні).

«Нині є дуже багато випадків, коли до обласної лікарні потрапляють хворі із серйозними ускладненнями через те, що тривалий час не зверталися за медичною допомогою до лікаря (через брак фінансів та належного медичного обслуговування), - доповнив Андрій Жиденко, - тому ми сподіваємося, що розвиток сітки медичних амбулаторій дасть можливість зменшити кількість занедбаних хвороб та забезпечить вчасну консультацію шляхом впровадження новітніх технологій і інтернету, а наша обласна лікарня готова і зараз уже співпрацює з районними лікарнями стосовно консультації хворих та чекає на долучення до цього процесу сільських амбулаторій, після чого пацієнти не поспішатимуть їхати у місто, а лікуватимуться вдома».

Також було добрим словом згадано і депутатів-мажоритарників, котрі не забувають про наш регіон та допомагають розвиватися в тому числі і медицині у сільській місцевості – це Сергій Березенко, Максим Микитась, Анатолій Євлахов, Олександр Кодола, Валерій Давиденко, котрих за словами спікерів, варто стимулювати на таку допомогу і частіше звертатися до них з конкретними пропозиціями, адже вони мають можливість лобіювати інтереси регіону в уряді.

Озвучили і проблему забезпечення медичних закладів необхідним комп’ютерним обладнанням, що ускладнює процес підписання електронних декларацій з лікарями, але це питання вирішується - декотрі лікарні в цьому напрямку проявили кмітливість і рішучість та знайшли спонсорів, але не всі поспішають вирішувати цю проблему.

На питання про унеможливлення в декотрих районах підписання декларацій через відсутність лікарів було сказано, що ця проблема вирішується і буде можливість підписувати декларації з тими лікарями, які вже мають свій необхідний мінімум, але можуть взяти більше пацієнтів, також цьому сприятиме і нове збільшене фінансування медичних закладів після укладення ними договорів з Національною службою здоров’я України (але наразі такий заклад лише один – Корюківський центр ПМСД, що є лідером з підписаних декларацій і отримує більшу суму від держави згідно капітаційних ставок). До таких лідерів відносяться і Бахмацький та Семенівський райони, а відстають Ніжинський та Прилуцький райони (це, можливо, пов’язане і з тим, що значна кількість сільських пацієнтів отримують медичну допомогу у містах).

Головним же завданням наразі є достукатися до тих пацієнтів, котрі мало і рідко користуються медичною допомогою і не поспішають укладати декларації з лікарями, адже з тими пацієнтами, котрі періодично звертаються до лікаря, вже помічено позитивні тенденції у лікуванні та зменшено кількість загрозливих ускладнень.


Прес-центр "Чиста Політика"