Наука – для держави. А коли вже держава для науки?
На цьому питанні ще раз наголосити напередодні Дня науки, який відзначається у третю суботу травня. Адже з розвитком саме науки нерозривно пов’язана розбудова України. Та не зважаючи на усі труднощі, вітчизняні науково-дослідні установи успішно працюють, і навіть інколи самі заробляють на власну діяльність.
Одна з них – Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва. До речі, дві розробки його фахівців цього року представлено на здобуття державної премії в галузі науки і техніки.
«Виживаємо і навіть трохи розвиваємось», — так скромно каже про роботу Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва його директор Віталій Волкогон. А цій потужній науковій установі є чим пишатися. Наприклад, за останні п’ять років лише мікробних препаратів рослинницького спрямування впроваджено у виробництво на площі близько 500 тисяч гектарів. А це означає, що для держави зекономлено 50 тисяч тонн аміачної селітри і стільки ж фосфорних добрив. Крім цього у інституту є ряд інших унікальних і не менш важливих розробок. Дві з них цього року претендують на здобуття державної премії. А деякі з результатів досліджень досить важко оцінити з фінансової точки зору. Віталій Волкогон, директор Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН: «Дослідження в напрямку збереження біосферного благополуччя – як його оцінити фінансово? Дослідження, орієнтовані на відтворення і збереження родючості ґрунтів, шляхи зменшення емісії парникових газів, інші розробки – їх досить багато».
Здійснює інститут і консультаційну діяльність аграріїв, він входить до центру наукового забезпечення АПК області. І сам заробляє на власний розвиток, впроваджуючи наукові розробки у виробництво, адже фінансування від держави недостатньо. До речі, у такий складний для держави час установі вдалося уникнути скорочень працівників. Тож труднощі чернігівських науковців не лякають. Запевнила нас у цьому і завідувач лабораторії екології ґрунтових мікроорганізмів Любов Токмакова. «Є мета і завдання і ми їх виконуємо», — каже про роботу своїх співробітників. Розробок багато, та найбільше пишаються тут двома унікальними препаратами — «Альбобактерин» і «Поліміксобактерин». До речі, саме вони наближають інститут до здобуття державної премії, адже питання фосфорного живлення рослин зараз як ніколи актуальне – в Україні його природних джерел фосфору фактично немає.
Мікробні препарати широко використовуються в органічному землеробстві, тому що не тільки ефективні, а й безпечні. Для удосконалення технології вирощування овочів в лабораторії ґрунтової мікробіології розробили препарат «Біогран».
Розробка новітніх методів оздоровлення сільськогосподарських рослин, мікробілогічних препаратів для їх захисту, систем діагностики вірусів, добрив – це робота фахівців інституту.
Останні новини Чернігівщини
Що роблять громади області з тисячами тонн відходів від руйнувань через війну 15:41
На сьогодні у Чернігівській області обліковується 16,7 тисячі тонн відходів від руйнувань, що утворилися внаслідок пошкодження будівель та споруд під час бойових дій, терористичних актів, диверсій, а також під час робіт з ліквідації їх наслідків.
Для рятувальників з Чернігова запустили безкоштовний онлайн-курс англійської мови 15:29
Мережа освітньо-культурних просторів Гончаренко центр запускає безкоштовні онлайн-курси англійської мови для працівників ДСНС Чернігівщини.
Допомагаємо переселенцям та ветеранам війни знайти роботу 15:25
Соціальні мережі та медіа, дистанційне навчання, онлайн-зустрічі, електронний документообіг – цифровізація сьогодні має вплив на кожну сферу нашого життя, але і живе спілкування та очний обмін думками, ідеями, інформацією теж не втрачає своєї актуальності.
Напад на журналістів телеканалу “Дитинець”: рік марного розслідування 09:56
Минуло більше року від резонансного для Чернігова порушення прав журналістів на професійну діяльність.
Новий тролейбусний маршрут, який з'єднає Шерстянку і Подусівку з центром та Бобровицею 09:43
У Чернігові розширюють тролейбусну мережу. Додається новий маршрут, який з'єднає мікрорайон Шерстянка, де до цього ніколи не курсував електричний громадський транспорт, через Подусівку та центр міста, з Бобровицею.