До 70-х роковин Корюківської трагедії 1943 року у Чернігові проведено міжрегіональну наукову конференцію
27 лютого у Чернігові в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського до 70-х роковин Корюківської трагедії 1943 року, як найбільшої серед подібних нацистських злочинів у Другій світовій війні в Європі (1939–1945 рр.), проведено міжрегіональну науково-теоретичну конференцію “Трагічні сторінки Чернігівщини в історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.: пам’ять поколінь”.
Організатори: Чернігівська облдержадміністрація, Чернігівська обласна рада, Український інститут національної пам’яті, Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського та його кафедра суспільних дисциплін та методики їх викладання.
У науковому форумі взяли участь науковці, краєзнавці, співробітники музеїв і бібліотек, вчителі історії, журналісти Чернігівщини та загальноукраїнських ЗМІ. Делегацію наукових співробітників Українського інституту національної пам’яті очолив Дмитро Вєдєнєєв, заступник директора з наукових питань Інституту, доктор історичних наук, професор.
Під час відкриття конференції Володимир Тандура, ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського, кандидат історичних наук, професор, наголосив на важливості та актуальності не тільки вшанування жертв Корюківської трагедії 1943 року та всіх спалених сіл і селищ України, а й усіх невинно убієнних мирних жителів України в Другій світовій війні.
Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх захисників Вітчизни та жертв цивільного населення України.
У своїй доповіді “Наукове забезпечення формування політики збереження пам’яті про Перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.” професор Д. Вєдєнєєв наголосив: “Національна пам’ять є невід’ємною духовно-культурною та суспільно-політичною складовою існування української політичної нації (громадянської спільноти), дієвим чинником ідейно-духовного буття України, важливою передумовою забезпечення консолідації української політичної багатонаціональної спільноти в інтересах прогресу нашої держави як демократичної, соціальної європейської країни”.
У доповідях і наукових повідомленнях про системну нацистську політику цілеспрямованого вбивства цивільного населення Європи і, зокрема, України, партизанський рух, Корюківську трагедію 1943 року та інші факти знищення сіл і селищ України, формування та розвиток української державної політики національної пам’яті та патріотичного, гуманістичного виховання молодого покоління українців виступили: Олександр Штоквиш, кандидат філософських наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; Микола Бойко, доктор історичних наук, професор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського; Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; Дмитро Гринь, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського; Вікторія Солоннікова, співробітник Чернігівської обласної наукової універсальної бібліотеки імені В. Г. Короленка; Юлія Лавська, студентка ІV курсу Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка; Сергій Бутко, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті; Лідія Нестеренко, кандидат історичних наук, доцент Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського.
Оксана Толкачова, науковий співробітник Корюківського історичного музею, наочно продемонструвала рівень жорстокості й нелюдськості карателів під час знищення Корюківки 1–2, 9 березня 1943 року у повідомленні “Дослідження поховань жертв Корюківської трагедії 1943 р. як джерело вивчення нацистського злочину” з демонстрацією слайдів поховань жертв та їхньої ексгумації.
У виступах представників Українського інституту національної пам’яті С. Бутка, Р. Пилявця та у підбитті підсумків конференції Д. Вєдєнєєвим підтримали ідеї редакції газети “Голос України” у публікації цього часопису від 26 лютого 2013 року. Вони висловили думку про доцільність вивчення можливості запровадження щорічного вшанування на державному рівні пам’яті жертв цивільного населення всіх населених пунктів України, знищених окупантами під час війни.
За результатами обговорення на науковому форумі його учасники підкреслили не тільки важливість продовження та інтенсифікації досліджень про війну, захисників Вітчизни та жертви серед цивільного населення України як наслідок свідомої нацистської політики, а головне, впровадження їхніх результатів у навчальні програми та підручники. Зокрема, В. Тандура та Д. Вєдєнєєв наголосили на необхідності згадки у них про Корюківську трагедію 1943 року.
Останні новини Чернігівщини
Поліція документує наслідки атак росіян на Чернігівщині 11:34
Вчора та сьогодні ворог вкотре атакував Чернігівську область безпілотниками. Інформація про постраждалих не надходила.
У Чернігові діти навчалися мінної безпеки через інтерактивну гру разом із Псом Патроном 11:27
У Чернігові 4 квітня 2026 року за підтримки ЮНІСЕФ відбувся інтерактивний захід для дітей та їхніх батьків «Патруль пригод». Подію приурочили до Міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки.
Тил, що пахне паскою: 350 пасок для захисників від родинної пекарні «Паляниця» на Чернігівщині 11:05
Поки він боронить Україну на передовій, вона щодня тримає свій маленький, але важливий фронт у рідному селі. Ця історія про родину Могильних, які започаткували власну справу після деокупації рідного села і продовжують її розвивати попри війну.
Надзвичайні події в області за останню добу 10:24
Протягом минулої доби зареєстровано 2 небезпечні події, а саме: 1 дорожньо-транспортну пригоду та 1 пожежу. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
Чернігівщина у трійці лідерів цифрової трансформації серед прифронтових областей: підбито підсумки Індексу за 2025 рік 10:23
Державні послуги мають працювати непомітно, а інтернет — бути в кожному селі. Міністерство цифрової трансформації оприлюднило результати вимірювання рівня цифровізації регіонів за 2025 рік.