Дефіцит бюджету гальмує розвиток міста

25.12.2012   15:02 — Агенцiя

Всі здобутки зводяться нанівець, коли в міській казні не вистачає коштів, навіть, на захищені статті. Чому так сталось і чи є вихід з даної ситуації, спробували з'ясувати депутати та журналісти під час круглого столу "Діяльність Чернігівської міської ради у 2012 році: здобутки і прорахунки".

лебедь

У місті з 2004 року почалось стрімке падіння економіки. Це віддзеркалюють ті дотації, які отримує Чернігів. В 2012 році рівень планових дотацій склав 166 млн. грн. і це є абсолютний рекорд  серед обласних центрів, подібних Чернігову.
На жаль, бюджет в Україні формується згори і коштів, які дає Мінфін, вкрай не вистачає для покриття видатків бюджетних галузей.

Депутат Чернігівської міської ради В'ячеслав Лебідь зазначає, що ще при прийнятті бюджету на 2012 рік було зрозуміло, що освіта та медицина залишаться недофінансованими і наводить цифри: дефіцит у галузі освіти становить 89 млн. грн., по заробітним платам освітянам - 122 млн., в галузі охорони здоров'я дефіцит складає 110 млн.грн., на зарплати лікарям не вистачає 78 млн. грн.

На наступній сесії міської ради депутати прийматимуть зміни до бюджету міста, де планується передбачити на освіту 306 млн грн, на охорону здоров'я - 216 млн. грн. Ці кошти  буде винайдено завдяки перевиконанню прибуткової частини та частковому перерахуванню з другого кошика (48 млн.грн., які мали піти на утримання інфраструктури міста, були перекладені в перший кошик).

Чому так сталось? Виконавча влада побоялась сказати про реальний стан економіки міста, реальні потреби міста. Виробництво знищено, поповнювати бюджет нема кому, в місті не створені нормальні умови для бізнесу, - вважає депутат.

Дуже серйозний дефіцит складається і при фінансуванні 25-ти загальноміських програм. Сьогодні це фінансування становить 12-15% від тих сум, які були передбачені в програмах.

На думку депутата Чернігівської міської ради Олександра Мельника місто втратило можливість стрімкого розвитку, стимульованого кризою 2008 року. Саме тоді міській владі необхідно було забезпечити привабливі умови для інвестицій. Причиною тому, вважає пан Олександр, є невдалий менеджмент і кадри:
-  Містом керують пенсіонери, які не можуть думати про майбутнє. У нас була програма підтримки молодих сімей і це була єдина програма, яка взагалі не фінансувалась. Той, кому за 50, за 60 років, не може думати за тих, кому 20. Маємо об'єктивний результат. Якщо пенсіонери ходять на вибори, то є така влада, яку вони обирають. Якщо молодь не ходить на вибори - вони ніколи свою владу не отримають".
Відомо, що бюджет складається з загального фонду і фонду розвитку. Фонд розвитку - це кошти громади міста, які мають вкладатись в розвиток, а не проїдатись. А позиція держави полягає якраз у тому, щоб місто все майно продало і проїло гроші, пустивши їх на зарплати. У міста будуть забирати все, випивати всі соки… Це і є суть загальнодержавної кризи, - зазначає Олександр Мельник.

Проїдає кошти і неефективний, на думку депутата, апарат міської влади. В той час, коли Президент зобов'язав скоротити органи місцевого самоврядування на 30%, міська рада Чернігова навпаки стала дещо більшою у своєму чиновницькому складі.
Що ж стосується невиплати заробітних плат бюджетникам, тут необхідно ввести персональну дисциплінарну відповідальність, - вважає депутат.

Позицію громади озвучив експерт Павло Пущенко. Він наголосив, що вже другий рік діє Закон про доступ до публічної інформації та влада відкритішою за цей час не стала. Насамперед, це стосується рішень по землі та проектів цих рішень. Вся ця інформація ретельним чином приховується.

Ще одним прикладом закритості є регламент міської ради. З минулого року точились розмови про внесення змін до регламенту, зокрема, що до збільшення відповідності документу нормі Закону про доступ до публічної  інформації. Була, навіть, створена робоча група на чолі з секретарем міської ради Олегом Шереметом, яка б мала розробляти ці зміни. Але жодна пропозиція, надана громадськими організаціями під час роботи групи, в результаті не була врахована в попередньому проекті змін до регламенту. Серед пропозицій громадських активістів були такі: розміщення проектів рішень та рішень по землі на офіційному сайті міської ради, оприлюднення проектів рішень за 20 днів до винесення на розгляд депутатів, доступність стенограм сесій міської ради для всіх жителів міста, вільний вхід для представників громади на засідання постійних комісій міської ради.

"Міська влада боїться цієї відкритості. Якщо називати речі своїми іменами - її бояться депутати більшості і виконком", - каже експерт.

В Україні знищується місцеве самоврядування, вважає наступний учасник круглого столу депутат Деснянської районної у м. Чернігові ради Руслан Волощук.
Депутат не може нічого робити, бо він не є фахівцем, він не розуміється на бюджетних процесах.  Те, що відбувається сьогодні, вигідно більшості в міській раді, адже до рад зайшли люди з чітким бізнесовим інтересом. Саме з приходом цих людей почала продаватись чернігівська земля.

У нас не буде перспектив розвитку місцевого самоврядування доти, доки не буде вибудувана представницька гілка. Депутати від Чернігова, які працюють в обласній раді, мають опікуватись також і проблемами міста, має бути зв'язок між депутатами міської і районних рад, мають розвиватись органи самоорганізації населення. Депутати повинні бути підзвітними громаді. Кожне рішення на етапі до прийняття має обговорюватись із громадою. Сьогодні ж нами керують партійні боси, - зазначає пан Руслан.

Відкритість влади, можливість громадського впливу на діяльність депутатів, фахові молоді кадри, злагоджена робота депутатського корпусу на всіх рівнях, залучення інвестицій та налагодження співпраці з Києвом  - ось що може дати дієвий поштовх для розвитку міста.