Комерційна джинса і неналежно маркована реклама 

Сайт “Високий вал” за тиждень, який потрапив під моніторинг, розмістив 14 комерційних матеріалів, які жодним чином не були позначені як рекламні. Такі матеріали становлять 23% від загальної кількості публікацій на цьому сайті.  Всі публікації були російською мовою  і мали прямі гіперпосилання на сайти виробників товарів чи надавачів послуг: оренда “Геліка”, реклама айфонів, вживані комп'ютери з Європи та інше.

Сайт “Город.CN” також розміщує рекламні матеріали комерційного спрямування без жодних позначок. В період моніторингу тут публікувалися статті російською мовою про декоративні заливні підлоги і “правильний вибір дверей у ванну”. Матеріал про онлайн-казино, більш замаскований під журналіський, був розміщений під назвою: “У серпні 3 онлайн-казино були позбавлені української ліцензії. Хто у списку?”. У статті мова йде про засідання Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей, яке відбулося ще 8 серпня. В матеріалі розповідають, кого позбавили ліцензії, а хто залишився на ринку, вказуючи в переліку один із закладів із прямими гіперпосиланням. “Тобто навіть попри відкликання ліцензій, в українців все ще залишається великий вибір гральних закладів”, - підсумовують анонімні автори. 

В досліджуваний період на сайті “Час Чернігівський” було розміщено комерційний матеріал, який жодним чином не був позначений як рекламний про успіхи місцевої кампанії на міжнародних ринках. 

На сайті 0462.ua також опублікували три комерційні матеріали з неналежним маркуванням “Новини компанії”: букмекерську компанію Pin-Up, модельєрку Каріну Койнаш і мисливське спорядження. 

На чернігівському Челайні опублікували статтю з позначкою “Імідж” про відкриття у Львові амбулаторного простору дитячої онкології та трансплантації кісткового мозку за підтримки компанії «АТБ-Маркет». 

Розміщуючи рекламні матеріали російською мовою, видання порушують українське законодавство, говорить медіаюрист ІМІ Роман Головенко.

“Мовне законодавство передабачає україномовність реклами (ст. 32 профільного Закону), незалежно від того, де вона розміщена. В цих випадках реклама не маркована, але ознаки реклами доволі очевидні, крім оплати за розміщення. Як на мене, то вони мали б подаватися українською мовою. Але наразі ще невідомо, як піде (і чи піде) практика реагування державних органів на подібні випадки, зважаючи на те, що в нас новий Закон "Про медіа" і нова ознака реклами в Законі "Про рекламу" (оплатність)”, - роз'яснив норму закону медіаюрист ІМІ. 

Відзначимо, що неналежно маркований матеріал - це реклама, яка подається у вигляді журналістського матеріалу, і позначена без використання слів “Реклама” або “На правах реклами” безпосередньо на матеріалі або поруч з ними так, щоб споживач інформації міг побачити таку позначку без додаткового пошуку інформації (частина третя статті 9 Закону України “Про рекламу”. 

Контрагітація 

Видання “Челайн” розмістило матеріал з ознаками контрагітації, або, простіше кажучи, “чорного піару”. Мова йде про матеріал “Онкологія по-чернігівськи – схеми і витівки ділків”. У цій статті за підписом Валентини Михайлової з позначкою “Імідж” переповідаються дві анонімні історії пацієнток Чернігівської обласної лікарні, які звинувачують лікаря Юрія Шеня в непрофесійності та намаганні взяти гроші за безкоштовні послуги лікарні. 

В кінці матеріалу авторка робить оціночні висновки, а також закликає головного лікаря обласної лікарні Андрія Жиденка і начальника Чернігівського обласного управління охорони здоров’я Андрія Лінника зробити відповідні висновки. 

“Вам не здається дивним, що в цих двох історіях фігурує одна людина – це доктор Юрій Шень, про якого згадували вище і за вже кілька років тягнеться корупційний шлейф. Якого потурили з онкоцентру саме за недостойну професійну поведінку і за вимагання грошей з пацієнтів за процедури і послуги, які мають надаватися безкоштовно”, - запитує авторка.

Політична джинса

Сайт “Час Чернігівський” розмістив матеріал на основі припущень опозиційного до міської влади Чернігова громадського активіста та юриста Олександра Гашпара про вихід заступника міського голови Чернігова Віктора Геращенка із СІЗО. Йому інкримінують зловживання владою, яке полягало в купівлі за бюджетні кошти трансформатора для Чернігівської ТЕЦ за завищеною ціною.

В матеріалі під назвою “Як Геращенко міг вийти з СІЗО? За нього, швидше за все, внесли заставу” подано припущення Олександра Гашпара зі сторінки в фейсбук, про те, що за статтею, по якій звинувачують Геращенка, суд просто так не міг змінити запобіжний захід. 

 “Ймовірніше за все, хтось вніс за Віктора Геращенко заставу в розмірі понад 32 мільйона гривень і не захотів цього афішувати", - цитують в статті припущення активіста. 

Відзначимо, що видання “Час Чернігівський” неодноразово було помічене в публікуванні критичних та оціночних матеріалів на адресу чиновників міста Чернігів. 

Таким чином сайт втягнутий в політичне протистояння між обласною військовою адміністрацією Чернігівщини та міським самоврядуванням обласного міста. 

Як висновок, можемо констатувати, що матеріалів, які немарковані належним чином, є менше, ніж у період до початку широкомасштабної війни, але така практика в місцевих онлайн-виданнях все ж залишається. До цього варто додати, що політичне протистояння в Чернігові також знижує рівень дотримання професійних стандартів місцевими виданнями. 

Павло Пущенко, регіональний представник ІМІ в Чернігівській області 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.