Інформацію в карантин не сховаєш: публічна інформація в умовах обмежень

27.11.2020   08:12 — Агенцiя

Чи наклали відбиток довготривалі карантинні заходи на роботу журналістів та доступу до інформації у Чернігівській області, з’ясовував в листопаді Інститут масової інформації.

Загалом карантин суттєво не обмежив доступ до публічної інформації для журналістів Чернігівщини. Опитані редактори чернігівських видань не помітили особливих змін в отриманні інформації від чиновників чи доступу до колегіальних засідань органів влади. В той же час залишаються певні труднощі в доступі розслідувачів до великих масивів інформації господарської діяльності на рівні комунальних чи державних підприємств
Вокремих випадках були спроби не допуститипредставників ЗМІ через карантинні заходи, але питання швидко були зняті.

“Тільки один раз, коли приїздив на той момент ще голова ОДА Андрій Прокопенко, представляти нового голову РДА, спочатку не хотіли пускати відеооператорачерез карантинні обмеження. Але одного мого дзвінка вистачило, щоб дозволили.” – розповідає Олександр Назаренко, редактор Менської газети “Наше слово” та сайту “Сусіди. Сіту”.
В свою чергу місцеві органи влади не могли не відреагувати на запровадженні Кабінетом міністрів карантинні обмеження. Це стосується в першу чергу обмеження щодо кількості присутніх осіб на публічних заходах.

Так в Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДАповідомили представнику ІМІ, що всі заходи проводяться з дотриманням карантинних вимог, а частина була переведена в онлайн-режим.
“Робота з журналістами йде у звичному режимі. З метою дотримання карантинних вимог є певні обмеження на кількість осіб, які можуть знаходитися в одному приміщенні. З цієї ситуації виходимо наступним чином: проводимо онлайн-трансляції публічних заходів або намагаємося обрати приміщення більші за площею.” – каже начальниця департаменту Оксана Стельмах.
Випадків, коли б журналістів через карантинні обмеження не допустили до засідань колегіальних органів влади, не було, наголосили в адміністрації.

Аналогічно виходять із ситуації з карантином і в Чернігівській міській раді.
“Доступ журналістів не обмежувався. Зі змін через ковід – самі засідання при можливості переносяться в більші зали та всі присутні мають бути в масках.” – наголосила представниця прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.
Однак систематично зіштовхується із відмовою у доступі до публічноїінформації громадський активіст, який проводить антикорупційні розслідування, чернігівець Олександр Гашпар. Щоправда, такі випадки пов’язані із ненаданням інформації не напряму органами влади, а комунальними підприємствами.
“В переважній більшості випадків у мене проблем з отриманням публічної інформації не виникає, особливо після того, як на мою користь було винесено кілька судових рішень у спорах у сфері доступу до публічної інформації з Чернігівською міською радою та окремими підпорядкованими їй комунальними підприємствами. Наприклад, спір з КП “Чернігівводоканалом” щодо доступу до інформації про керівний склад комунального підприємства обійшовся останньому в кругленьку суму (приблизно в 25 тисяч гривень) і запитувану інформацію я все ж таки отримав”, – розповідає Олександр.
Однак залишається ще практика, коли розпорядники інформації специфічно трактують норми закону “Про доступ до публічної інформації”.
Наприклад, є певна проблема з доступом до об’ємної інформації, яка знаходиться в розпорядженні Управління ЖКГ Чернігівської міської ради, як то акти виконаних робіт або проектна документація щодо певних об’єктів. Попри те, що громадський розслідувач просив надати запитувану інформацію в електронному (сканованому) вигляді і яка становить суспільний інтерес, Управління надає у відповідь на запити безоплатно не більші 10 сторінок запитуваного документу. А за решту вимагає оплату.
Аналогічна ситуація виникла і при спробі отримати скановані копії документів від НКРЕКП.
“Попри те, що суд визнав запитуваною мною інформацію суспільно необхідною і чітко зобов’язав надати її мені, НКРЕКП просило у мене оплатити виготовлення електронних копій і не виконувало рішення суду протягом 5 місяців” – розповідає Олександр Гашпар.

Ситуацію із платою за копіювання документів органами влади для надання відповіді на запит на публічну інформацію коментує юрист ІМІ Алі Сафаров.
Відповідно до Граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2020 р. № 4) за виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування стягується не більше ніж 0,1 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сканування однієї сторінки. При цьому треба мати на увазі, що відповідно до частини третьої статті 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” у разі, якщо конкретний розпорядник інформації не встановив своїм розпорядчим актом (наказом) розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. Також необхідно враховувати, що відповідно до частини четвертої зазначеної статті 20 при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

У висновку бачимо, що журналісти на Чернігівщині не мають особливих перешкод для отримання поточної інформації від влади навіть в умовах карантину. В той же час, органи влади та створені ними комунальні підприємства не дуже охоче надають для антикорупційного аналізу велику за об’ємом інформацію, яка стосується господарської діяльності.

Павло Пущенко, регіональний координатор ГО “Інститут масової інформації в Чернігівській області”