Цифрове телебачення на Щорсівщині. Чому зникають канали?

26.10.2015   08:21 —

Телебачення ж залишається основним джерелом отримання інформації про події для більшості дорослих українців, в тому числі і мешканців нашого району. Хоч для школярів і молоді це вже вчорашній день — вони віддають перевагу Інтернету.

Про перехід на якісне цифрове телебачення, так зване Т2, в Україні почали говорити понад 5 років тому. Навіть повністю відключити аналогове ТБ планувалося з 1 січня 2015 року. І тоді, для того, щоб телевізор міг показувати улюблені телепередачі в новому форматі зі звичайною «польською» антеною, всі мали б купити відповідні пристрої — тюнери Т2. (До речі, сучасні телевізори вже мають вмонтовані тюнери для прийому цифрового сигналу). Це задоволення не з дешевих. Тож на виконання постанови Кабміну в 2012 році почали безкоштовно роздавати їх для малозабезпечених верств населення. За словами директора департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю ОДА Андрія Подорвана, на Чернігівщині розповсюдили їх більше 30 тисяч. Під час виступу на проекті «Медійний поступ» він розповів, що дійсно з 2011 року в країні вже працює Національна мережа ефірного цифрового телебачення, одна з найбільших в Європі. Для цього на території України встановили 166 станцій (РТПС). У нашій області встановлено 6 таких станцій: у Бахмацькому, Прилуцькому та Корюківському районах, Чернігові, Бобровиці та Ніжині. На кожній змонтовано по 4 цифрові телевізійні передавачі різної потужності, які забезпечують трансляцію 32 українських телеканалів (по вісім на кожному) у цифровому стандарті DVB-T2.

Географічно Щорсівщина знаходиться майже на однаковій відстані від Чернігова та Холмів Корюківського району.

Тож, налаштовуючи свою антену на прийом цифрових телеканалів, треба повертати її або в бік обласного центру, або ж в бік Холмів. Прийом телеканалів залежить від рельєфу місцевості, насаджень, високих будівель тощо. Цифровий сигнал значно якісніший і стійкіший щодо перешкод, він не залежить від погоди, на відміну від аналогового, але або приймається чітко, або взагалі не приймається.

Отже, щоб дивитися Т2 важливо знаходитися в радіусі дії передавача (Холми транслюють сигнал до 65 км, а Чернігів – до 60 км). Директор департаменту інформдіяльності ОДА Андрій Подорван каже, що вже третій рік вони з облдержадміністрації пишуть листи і звертаються до всіх інстанцій в Києві, щоб підсилили потужність передавачів. Наші сусіди росіяни помітно її збільшили за останній рік. Сигнал від їхніх станцій сягає на 20-30 км в Україну вздовж усього кордону з Росією. Тож прикордонні села частіше за все «ловлять» і дивляться російські (і навіть білоруські) канали, ніж наші українські, адже наші сигнали не повністю покривають Чернігівщину.

Але є ще одна проблема. Якщо при старому способі передачі сигналу (аналоговому) «пропадає» один ТV-канал, то цифрові «пропадають» одразу по вісім! З таким явищем дуже часто стикаються мешканці нашого району. Ми спробували розібратися, в чому ж проблема? Навіть коли населені пункти знаходяться в зоні дії телевежі, виникає проблема через частоти, на яких передається сигнал. Дуже дивно, що по два передавачі двох сусідніх станцій працюють на одній і тій же частоті. Той, хто хоч трохи дружить з фізикою, скаже, що при накладанні однакових частот виникає явище інтерференції: сигнал веде себе нестабільно – то послаблюється і пропадає, то підсилюється і з’являється. З Чернігівської і з Холминської телевежі перші 8 телеканалів транслюються на одній частоті — 479,25 МГц (22-й дециметровий канал), і ще вісім (з 25-го по 32-й телеканал) — теж на одній частоті — 791,25 МГц (61-й дециметровий канал). Це і спричиняє нестабільність сигналу для цих 16-ти телеканалів, решта ж 16 приймаються нормально, тому що вони передаються на різних частотах. Саме в зону дії обох станцій потрапили Щорс, села Гвоздиківка, Заріччя, В.Щимель та інші. Тож глядачі часто читають на екранах своїх телевізорів «Нема сигналу» і грішать на свою антену чи тюнер.

Чому ж так сталося, що сумістилися частоти на Чернігівщині? Хто винен в цій помилці і хто може її виправити? З таким запитанням ми звернулися до компанії, що надає послуги з цифрового телебачення в Україні — ТОВ «ЗЕОНБУД» (офіційний сайт товариства www.efirt2.tv). Відповідь обіцяли нам надати пізніше, і ми її обов’язково надрукуємо. Адже вирішити проблему (заміну частот і підсилення сигналу) на місцевому рівні не вдасться. Це не в компетенції району чи області. Де ставити телевежі — вирішує концерн РРТ в Києві, ліцензію на ефірне мовлення отримують в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, дозволи на експлуатацію частот видає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформації, вона ж надає висновки щодо електромагнітної сумісності.

Коли ж саме Україна повністю перейде на якісне цифрове телебачення і відключить аналогове, поки що невідомо. Цю подію відтермінували до кінця 2016 року, а в прикордонних районах — на невизначений час.


Лариса Мартиненко, учасниця проекту «Медійний поступ»