Контролювати чиновників стає важче – ховають інформацію

14.02.2014   13:18 — Агенцiя

Для того, аби влада функціонувала в межах законодавства, необхідно здійснювати над нею постійний контроль.

Одним із доступних пересічному громадянину способів контролю є надсилання інформаційних запитів до органу влади щодо інформації, розпорядником якої є адресат.

Відповідно до прийнятого 2011 року закону про Доступ чиновники зобов’язані надавати публічну інформацію запитувачам. Але іноді влада використовує норми цього ж таки закону для приховування певної інформації.

Наприклад,  надання деякій інформації грифу «Для службового користування». Відповідно до закону, службовою є «інформація,  що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень» і «зібрана в процесі оперативно-розшукової, контр-розвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці».

Експерти Центру Політичних Студій та Аналітики проаналізували дотримання місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування  відповідних положень закону, використовуючи процедуру надсилання інформаційних запитів та подальшим аналізом відповідей. До вибірки потрапило 100 таких органів – по 4 від кожної області: обласна державна адміністрація, районна державна адміністрація, міська рада міста обласного значення та міська рада. Питання стосувались:  документів, які затверджують перелік відомостей, що становлять службову інформацію, кількості документів, які містять таку інформацію, кількості протоколів, де зафіксовано процедуру застосування «трискладового тесту» перед віднесенням інформації до службової, а також посадових осіб, які його проводили.

Чим меншою кількістю документів із обмеженим доступом володіє орган влади, тим відкритішим він є, адже не звужує право громадян на доступ до публічної інформації. За цим показником лідером відкритості серед обладержадміністрацій є Запорізька під головуванням Олександра Пеклушенка, адже документів, що містять службову інформацію лише 42. Натомість антилідером за кількістю закритої інформації є Харківська ОДА на чолі із Михайлом Добкіним – у стінах адміністрації створено аж 11 261 службових документів. Окремо варто згадати очільника Чернігівської ОДА – Володимира Хоменка, адже у його відомстві взагалі відсутні подібні статистичні дані, що може свідчити про те, що інформація з обмеженим доступом не обліковується і не зберігається належним чином.

Районні державні адміністрації в переважній більшості ведуть облік документів з грифом «ДСК», і не приховують цю інформацію. Таким чином, лише 6 з 25 РДА не надали запитувану інформацію. Лише в одній з опитаних РДА (Бериславській) не ведеться облік документів, де міститься службова інформація. Найбільша кількість документів з грифом «ДСК» знаходиться в Доманівській РДА – 1496, в той час як в Білопільській РДА кількість документів, які містять службову інформацію сягає 39.

У міських рад обласних центрів набагато важче дізнатись про кількість документів, до яких обмежено доступ. Половина міських рад просто проігнорували це питання, а Луцька, Донецька та Житомирська міськради зазначили, що в них або відсутня інформація про це, або не встановлювалась. Зважаючи на те, що інформація до якої обмежується доступ має зберігати і обліковуватись належним чином, то відсутність даних про кількість документів, які містять службову інформацію може свідчити про недбалість чиновників.  А от під керівництвом Геннадія Кернеса,  Харківська міська рада вважає, що інформація про кількість документів з грифом «ДСК» має бути засекреченою. Дніпропетровська міська рада взагалі не обмежує доступ до інформації, шляхом присвоєння документам грифу «ДСК», в той час як в Київській міській державній адміністрації та Вінницькій міській раді їхня кількість сягає аж 26 172 та 18 406 документів відповідно.

Значно гірша ситуація в міських радах невеликих міст України. Серед 25 міських рад лише 6 надали відповідь про кількість документів з грифом «ДСК», які знаходяться у їхньому розпорядженні (Хмільницька, Болехівська, Білоцерківська, Алчевська, Лохвицька та Дунаєвицька). При цьому, Дунаєвицька міська рада надала дані лише за 2013 рік, а не про загальну кількість документів, а Білоцерківська та Лохвицька міські ради, зазначили, що в них немає документів з грифом «ДСК». В Макіївській і Южненській міських радах не ведеться облік документів, де міститься службова інформація.

Таким чином, бачимо, що хоч Закон «Про доступ до публічної інформації» чинний  вже три роки, до цього часу суб’єкти владних повноважень оминають його положення або ж трактують їх на свій лад.  На всіх рівнях від області до міста, органи місцевої влади обмежують доступ громадян до інформації через віднесення її до категорії службової. Також дослідження показало, що процедура віднесення інформації до службової та присвоєння грифу «ДСК» відбувається з порушеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Щоб влада на будь-якому рівні дотримувалась законів та виконувала свої безпосередні функції служіння інтересам країни, громадськості варто тримати руки на пульсі та контролювати дії чиновників всіма можливими методами, передбаченими чинним законодавством України.