Комісія Мінкульту зафіксувала занедбаний стан соборів, якими користувалася УПЦ МП у Чернігові

05.10.2023   18:16 — Агенцiя

5 жовтня в Чернігові почала працювати Комісія Міністерства культури та інформаційної політики України з приймання-передачі державного майна Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Її очолила директор Департаменту культурної спадщини МКІП Мар’яна Томин.

До цілісного майнового комплексу заповідника входять 26 пам’яток архітектури національного значення. Особливу цінність серед них становлять: П’ятницька церква, Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Єлецький Успенський собор.

Одним із завдань комісії МКІП є прийняття державного нерухомого майна Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у власність держави від тимчасових користувачів.

Наразі комісія МКІП вже задокументувала руйнування пам’ятки архітектури національного значення – П’ятницької церкви, яка постраждала внаслідок російського ракетного удару 19 серпня 2023 року.

Крім того, комісія зафіксувала занедбаний стан Спасо-Преображенського собору, який тривалий час перебував у користуванні релігійної громади УПЦ МП, незадовільний стан Троїцького собору, потреби щодо збереження Успенського собору Єлецького монастиря, інформують у Міністерстві.

    "Собор потребує термінової консервації та реставрації. Потрібен в першу чергу огляд від кращих спеціалістів-реставраторів, які б могли зберегти цю національну святиню. Це пріоритет, бо це унікальна історія. Ми не можемо допустити до того, щоб воно залишалося в такому ж стані", — сказала Мар'яна Томин.

Одна із стін Спасо-Преображенського собору

Далі комісія має визначити невідкладні заходи для збереження пам’яток заповідника й обрати першочергові об’єкти для реставрації. Крім того, звернутися до міжнародних організацій та фондів з розрахунками потреб для проведення реставраційних та консерваційних робіт тих обʼєктів, які будуть виокремлені роботою Комісії.

У Національному архітектурно-історичному заповіднику "Чернігів стародавній" сказали, що на деякий час собор призупинить свою роботу.

Адвокат чернігівської єпархії УПЦ МП Олександр Шамко, у коментарі Суспільному сказав:

    "Вони або відмовляли прямо в проведенні ремонтних робіт, або взагалі не давали жодної відповіді. Це парадоксальна ситуація: проведення ремонту без дозволу – порушення договору, а не проводячи ремонтні роботи, ми отримуємо звинувачення про те, що пам’ятка архітектури в неналежному стані знаходиться".

Юрист УПЦ МП у Чернігові пояснює, чому собор у такому стані

    "Юрист єпархії УПЦ МП Олександр Шамко, відповідаючи на питання позиції церкви щодо російської агресії, став лукавити, розповідаючи як Єлецький монастир прихистив жінок і дітей під час боїв. Він, як юрист, або свідомо лукавить, або це в нього такий юридичний рівень, адже має знати - позицію церкви представляють предстоятель і синод чи собор, а не окремий монастир. А яка позиція митр. Онуфрія Березовського і патріарха Кіріла Гундяєва - відомо. Зрештою, юридичні викрутаси Шамка закінчилися запрошенням до військкомату. Бо він значиться в розшуку!", - написав у Фейсбуці Василь Чепурний, відомий просвітянин.

Прихильник УПЦ МП поширюють у мережі фото, де нарікають на закриті храми.

Як відомо, історичний центр Чернігова, міста з тисячолітньою історією, є кандидатом на внесення до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Цьогоріч МКІП спільно з обласною та міською адміністраціями розпочали роботу над внесенням культурного ландшафту міста Чернігова до Переліку об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою.
Про які храми мова

П’ятницька церква в Чернігові — унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Її було споруджено в кінці ХІІ — на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу і названо на честь святої Параскеви-П’ятниці — покровительки торгівлі, сільського господарства, сім’ї.

Спасо-Преображенський собор — один з найдавніших храмів Русі. Розташований в історичному середовищі Чернігова, у центрі колишнього дитинця. Був головною архітектурною домінантою міста. Завдяки високим вежам, що фланкують західний фасад, і зараз відіграє роль важливої домінанти.

Один із найцікавіших та мальовничих архітектурних комплексів України – Троїцько-Іллінський монастир кінця ХVІІ—ХVІІІ ст. Своєрідність архітектури Троїцького собору в тому, що він побудований з використанням об’ємно-просторової композиції давньоруського храму у поєднанні з елементами українського бароко і раннього класицизму. Зовнішній вигляд собору має загальні риси з культовими спорудами Заходу — костьолами з обов’язковими квадратними в плані вежами по кутах західного фасаду.

Єлецький монастир засновано ще в середині XI століття князем Святославом Ярославичем у зв’язку з появою на одній з ялин в цій місцевості ікони Божої Матері. Датою цієї події називають 3 лютого 1060 року (за ст. стилем). Згідно з тим же переказом, у монастирі деякий час перебував чернець Антоній Печерський.

"Час Чернігівський"