Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині
У рамках ІХ наукових читань 6-7 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція “Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині”.
Науковий форум, організований Національним архітектурно-історичним заповідником “Чернігів стародавній”, був присвячений 975-річчя першої літописної згадки про Спасо-Преображенський собор у Чернігові.
Дослідники з України, Росії та Білорусії представили свої наукові статті на різноманітну тематику. Головними напрямками конференції були: дохристиянський період та пережитки язичництва; хрещення Русі і перші храми; храми Чернігово-Сіверщини як осередки духовності і культури; храми Чернігово-Сіверщини як пам’ятки давньоруської архітектурної спадщини; дослідження пам’яток сакрального мистецтва; храми як місце поховання князів, княжих родин та духовенства; персоналії, пов’язані з храмами Чернігова і Чернігово-Сіверщини; охорона, реставрація та музеєфікація культових споруд.
Доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Микола Котляр виступив із доповіддю “Мстислав Тмутороканський і Чернігівський”. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педуніверситету Анатолій Адруг розповів про відбудову чернігівського Спасо-Преображенського собору в другій половині ХVІІ- на поч. ХVІІІ століть.
Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини, кандидат архітектури Віктор Вечерський представив наукову розвідку “Дерев’яні храми Чернігіво-Сіверщини”. Він відзначив, що українські дерев’яні церкви є історико-мистецьким феноменом всесвітньо-історичного значення. Саме на Чернігово-Сіверщині спостерігається найбільша різноманітність типів дерев’яних храмів. До того ж, вони представлені блискучими архітектурними витворами, що увійшли до скарбниці світової архітектури. Зокрема, тридільні одноверхі храми: Георгіївська церква 1772 р. у с. Велике Устя на Чернігівщині та Покровська церква 1778 р. у Кролевці (не збереглися). Класичними й рідкісними зразками дерев’яних церков Чернігово-Сіверщини, є храми в Новгороді-Сіверському і с. Пирогівці. Віктор Васильович наголосив, що на Сіверщині і в пов’язаних з нею регіонах (Полтавщина, Слобожанщина) у добу Гетьманщини розроблялася архітектурна тема баштового храму, при чому як у дерев’яній, так і в мурованій архітектурі.
Найхарактернішими прикладами тут можуть бути тридільна одноверха Георгіївська дерев’яна церква XVII ст. у Седневі і розташована за 300 м від неї мурована хрещата однобанна Воскресенська церква 1690 р. На завершення Віктор Васильович підсумував, що на Лівобережжі дерев’яна церковна архітектура визначально впливала на формування мурованої архітектури, яка створила у XVII-XVIIІ ст. таке видатне, європейського рівня явище, як український національний стиль, за яким закріпилася в літературі умовна назва “українське бароко”.
До речі, Віктор Васильович Вечерський презентував учасникам наукової конференції дві книги: “Історико-культурні заповідники” та “Фортеці й замки України”. Обидві вийшли у світ цього року за підтримки Державної служби з питань національної культурної спадщини та згідно рішення Вченої ради Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Перша книга – наукова монографія – присвячена проблемі розроблення генеральних планів розвитку історико-культурних заповідників України, де головна увага відводиться розробці Генплану Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” у 2008-2009 рр. У другому науковому виданні розповідається про фортеці і замки України ХІ-ХІХ ст.
Микола Маханьков, науковий співробітник Національного заповідника “Глухів”, виступав з доповіддю “Персоналії, пов’язані з храмами Глухівщини”. Директор Вишгородського історико-культурного заповідника Ірина Пироженко розказала про етапи будівництва церкви перших православних святих Бориса і Гліба у Вишгороді на Київщині. Доктор філософських наук, професор ЧНПУ Володимир Личковах представив дискусійну нову гіпотезу про походження назви міста Чернігова. Дослідник з Росії – Василь Пуцко, заступник директора Калузького обласного художнього музею, виступав з доповіддю “Біля сакрального мистецтва християнізації Русі”.
Провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Ірина Черевко розповіла про збереження печерських комплексів у Києві. Вона відзначила, що нині виникли нові проблеми у питанні збереження підземних споруд. Художник-реставратор Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Раїса Боголюб розказала про реставрацію ікони “Тайна вечеря” з унікального іконостасу Спасо-Преображенського собору. Кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедри історії та археології України ЧНПУ Володимир Коваленко виступив з доповіддю “Спаський собор у контексті політичної історії Русі першої половини ХІ ст.”.
До речі, інтерес науковців до цьогорічної конференції був досить високим: понад 70 доповідей представили дослідники. Тож, на другий день (7 жовтня) їх розподілили на дві секції: “Історія культури, мистецтвознавство” та “Пам’яткоохоронна діяльність, археологія, музеєзнавство”.
За матеріалами наукової конференції “Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині” планується видати науковий збірник.
Сергій Черняков, “Чернігів стародавній”.
Останні новини Чернігівщини
Поки триває відновлення електропостачання, всі критичні служби діють за відпрацьованим планом – В’ячеслав Чаус про ліквідацію наслідків обстрілів енергосистеми 10:19
Ліквідація наслідків обстрілів енергооб’єктів російськими терористами – з цього питання начальник ОВА В’ячеслав Чаус провів термінове засідання обласної комісії з питань з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Залучено і всіх комунальні служби міста Чернігова.
«Вистояли. Вижили. Переможемо»: у Чернігові презентували фільм про захисників і захисниць та вручили почесні нагороди 09:38
Традиційно 1 жовтня українці відзначають День захисників і захисниць. В обласному центрі вітали військовослужбовців, рятувальників і правоохоронців.
День захисників та захисниць України: у Чернігові вшанували воїнів та підняли «Прапор Надії» 09:16
Учора у Чернігові біля Катерининської церкви замайорів «Прапор Надії». Це символ віри у повернення українських полонених і зниклих безвісти. Його підняв колишній військовополонений, воїн 119 окремої бригади Регіонального управління Сил ТрО «Північ» Сергій Маценко.
2 жовтня: цей день в Україні і світі 09:12
2 жовтня відзначають Міжнародний день боротьби проти насилля, Міжнародний день соціального педагога, Всесвітній день без алкоголю, Всесвітній день сільськогосподарських тварин, Всесвітній день повітряної кульки, Всесвітній день гри, День аудіофіла.
Прилуцькі поліцейські затримали чоловіка, який завдав смертельних тілесних ушкоджень власній матері 11:31
Оперативники Прилуцького районного відділу поліції затримали 45-річного мешканця Линовицької громади, який завдав своїй 70-річній матері тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до її смерті. Чоловікові загрожує до 10 років позбавлення волі.
© 2005-2025