“Чернігів стародавній” та Центр пам’яткознавства будуть спільно видавати науковий збірник “Чернігівські старожитності”
Засновуємо спільне наукове видання – збірник “Чернігівські старожитності”
Центр пам’яткознавства
Центр пам’яткознавства створений спільною постановою Академії наук Української РСР і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 23 травня 1991 року. Його головним завданням є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових знань у галузі пам’яткознавства й охорони культурної спадщини України, розробка проектів нормативних документів і методичних рекомендацій з питань охорони, збереження та використання культурної спадщини.
Центр пам’яткознавства є організатором понад десятка всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій, наукових читань, круглих столів, зокрема “Спаські читання”, “Сіверщина в історії України”, “Індоєвропейський семінар”.
Центр здійснює активну видавничу діяльність. Він видає різноманітні наукові збірники, книги, буклети. Зокрема з 1992 року Центр пам’яткознавства видає збірник-щорічник наукових праць “Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні”. Він присвячений вивченню, збереженню й охороні всіх видів пам’яток, пов’язаних із козацькою добою в Україні, а також тюркологічним дослідженням, що стосуються козацької доби. Друкується щорічник за результатами однойменної науково-практичної конференції.
В 2010 році Центр пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Національний заповідник “Глухів” заснували спільне наукове видання “Сіверщина в історії України”. Збірник вже отримав визнання: у ньому друкуються дослідники з різних куточків України, а також із-за кордону. У статтях йдеться про археологічні дослідження; історію та культури доби Київської Русі і періоду Гетьманщини; історико-культурний розвиток Сіверщини; музейну та пам’яткоохоронну справу в Україні; збереження архітектурної спадщини у заповідниках.
Разом з тим, Центр пам’яткознавства координує наукову діяльність з міжнародними установами Західної Європи та СНД, Міністерствами, комітетами, науковими закладами, музеями, заповідниками та громадськими організаціями усіх регіонів України.
Співробітництво
Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній” та Центр пам’яткознавства поєднує багато спільного, зокрема в пам’яткоохоронній, музеєзнавчій та науковій діяльностях. Тож недаремно ще у 2009 році була укладено угода про співробітництво. Відтоді зроблено чимало. Зокрема, в напрямках обміну науковими і науково-просвітницькими виданнями, популяризації діяльності установ в засобах масової інформації та в інтернеті.
Триває і плідна наукова співпраця. Дослідники Центру є постійними учасниками наукових конференцій, які проводить архітектурно-історичний заповідник. У свою чергу – наукові співробітники заповідника друкуються у численних наукових виданнях, які видає Центр пам’яткознавства.
Засновуємо спільне наукове видання – збірник “Чернігівські старожитності”
З метою активізації наукової діяльності, Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній у 2008 р. прийняв рішення заснувати щорічний збірник “Чернігівські старожитності”. Він видавався за підсумками наукових конференцій.
У вересні 2011 року Колегія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, розглянувши результати проведення атестації науково-дослідних організацій, вирішила: затвердити результати атестації Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”. Тобто заповідник отримав статус науково-дослідної установи.
Відповідно необхідно було й підвищувати науковий рівень установи. Одним із перших питань було: реєстрація збірника “Чернігівські старожитності” на всеукраїнському рівні та включення його до перелiку наукових видань, публiкацiї яких зараховуються до результатiв дисертацiйних робiт з iсторiї. Це питання 27 серпня 2012 року обговорювалося на науково-методичній раді заповідника і було прийнято рішення: науковий збірник “Чернігівські старожитності” видавати разом із Центром пам’яткознавства.
А вже через кілька днів, 5 липня, генеральним директором Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній Андрієм Курдановим та директором Центру Національної академії наук Української РСР і Українського товариства охорони пам’яток історії, кандидатом історичних наук, заслуженим працівником культури України Оленою Титовою був підписаний відповідний установчий договір.
Останні новини Чернігівщини
Небайдужість громадян допомогла виявити нетверезого водія 17:07
Учора, близько 18-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що автодорогою М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), поблизу села Новики, рухається автомобіль Skoda Octavia, водій якого, ймовірно, перебуває у стані сп’яніння.
Понад мільйон гривень компенсувала служба зайнятості роботодавцям області за облаштування інклюзивних робочих місць 16:44
Цьогоріч в межах компенсаційної програми роботодавці Чернігівщини облаштували 18 робочих місць для людей з інвалідністю. Їм виплачено 1,2 млн грн компенсацій.
Комплексна реабілітація: пацієнти ЧМЛ №4 поєднали фізичне відновлення з патріотичним флешмобом 16:13
Українське слово має потужну терапевтичну силу, здатну об’єднувати серця та повертати жагу до життя. Цього року до наймасштабнішого мовного флешмобу – Радіодиктанту національної єдності – долучилася медична спільнота області та пацієнти медичних закладів. Так, у КНП «Чернігівська міська лікарня №4» ЧМР пацієнти, які проходять складне лікування та реабілітацію після важких хвороб і травм, на годину відклали медичні процедури, щоб взяти до рук ручки та папір.
Чернігівська обласна лікарня отримала гуманітарну допомогу від МБФ «АІСМ Україна» 15:41
Матеріально-технічна база КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР поповнилася черговою партією життєво необхідної гуманітарної допомоги від Міжнародного благодійного фонду «АІСМ Україна».
Яку допомогу можуть отримати чернігівці, чиє житло постраждало внаслідок атак рф 15:29
Російська федерація продовжує атакувати Чернігів, зокрема завдаючи ударів по житловій інфраструктурі міста. Внаслідок обстрілів пошкоджуються та руйнуються житлові будинки й квартири містян.