У Спасо-Преображенському соборі замінюють вікна

02.10.2017   11:12 —

Спасо-Преображенський собор м. Чернігова — один з найдавніших храмів Русі, унікальна архітектурна пам’ятка ХІ ст.

Він входить до цілісного майнового комплексу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», переданий у користування релігійній громаді Української православної церкви.

В охоронному договорі на Спасо-Преображенський собор (від 16 березня 2015 року) та Договорі про строкове спільне безоплатне користування пам’яткою (від 14 вересня 2016 року) передбачено забезпечення збереження переданого майна та його автентичності, утримання у належному технічному стані. Ремонті роботи користувач повинен проводити виключно за згодою та під наглядом заповідника.

Співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» неодноразово наголошували, що вікна у Спасо-Преображенському соборі знаходяться в незадовільному стані, вражені грибком, деревина за тривалий період експлуатації розсохлася, спостерігаються нещільності між рамою та склом. Це порушує температурний і вологісний режим у пам’ятці архітектури, особливо у зимовий період, негативно впливає на її технічний стан та іконостасу.

Тож, невипадково у 2016 році настоятель Спаського собору, протоієрей Георгій звернувся до Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» з проханням надати згоду на заміну віконних блоків у храмі і отримав відповідне погодження.

28 вересня 2017 року за присутності фахівців музейної установи був проведений демонтаж старих вікон і здійснено монтаж двох нових дерев’яних віконних блоків, які відповідають формі попередніх, не порушують зовнішній вигляд фасаду собору. Але, технологічний процес встановлення вікон ще не завершений.

У місцевих засобах масової інформації та у популярній соціальній мережі Facebook дехто із небайдужих громадян із нерозумінням віднеслися до питання заміни старих вікон у храмі. Вони сумніваються, що нові віконні блоки виготовлені із дерева, начебто схожі на металопластикові. Крім того, стурбовані, що робітники використали дюбель-цвяхи, монтажну піну та інші сучасні матеріали.

Із депутатським запитом до Міністра культури України Є.М. Нищука звернулася народний депутат А.А. Романова.

Заміну віконних блоків проводило підприємство, яке має сертифікат відповідності і досвід роботи на пам’ятках архітектури. Нові вікна зберігають конфігурацію замінюваних старих, вони мають сертифікат відповідності, а також висновок Державної санепідеміологічної експертизи щодо відповідності встановленим медичним критеріям. Збережено і колір віконних рам.

Один з поціновувачі старовини у коментарі щодо використання монтажної піни та дюбелів на сайті «Чернігівщина: події і коментарі» зазначив: «Старим вікнам вже років 40( Вони не є оригінальні). А стінам – майже 1000. І щоб зберегти цю унікальну споруду – вікна й двері треба вчасно міняти.Мабуть все-таки заповідник щось знає?». І це дійсно так. Спасо-Преображенському собору близько 1000 років, перша літописна згадка про храм датується 1036 роком. Нині ХХІ століття, реставратори застосовують сучасні технології та будівельні матеріали під час проведення ремонтних робіт на пам’ятках архітектури.

Зокрема, минулого року у Чернігові були проведені протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи Катерининської церкви. Будівельники застосували горизонтальну гідроізоляцію фундаментів з використанням найсучасніших матеріалів та технологій, рекомендованих Науково-дослідним інститутом «Укрпроектреставрація». І вже маємо позитивний результат: стабілізувався температурно-вологісний режим у пам’ятці.

До речі, понад десять років тому під час проведення реставраційних робіт на фасадах Спасо-Преображенського собору будівельники застосовували сучасну сануючу штукатурну суміш. Її головне завдання: повне осушення поверхонь від капілярної вологи, а також комплексний захист від відкладення солей на поверхнях будівельних матеріалів.

Ще багато треба зробити для збереження Спаського собору: поміняти всі вікна, здійснити гідроізоляцію фундаментів та горизонтальне водовідведення і т.п.

І ми вдячні громадськості за небайдужість до питань збереження пам’яток Чернігова та запрошуємо до співпраці.


Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»