Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Вівторок, 24 червня, 03:20:13

Володимир Савченко-Більський: полум’я беззастережної синівської любові до Неньки-України

18.07.2017   11:45

Прекрасна земля олишівська виростила багатьох великих людей. Багатьом синам і донькам вона дала свою життєстверджуючу силу. Серед цих славних імен – ім’я видатного Володимира Олександровича Савченко-Більського, командувача Військово-морських сил УНР, контр-адмірала.

Вітер історії, який розвіяв пам’ять про сина України – В.О. Савченка-Більського по чужих світах, повернув свіжим струменем знову на ту землю, яка завжди була найріднішою.

З нагоди 100-річчя української революції та 150-річчя славетного нашого земляка Володимира Савченка-Більського в читальній залі Олишівської селищної бібліотеки відбувся захід – історичний портрет “Обличчя української історії – В.О. Савченко-Більський”

Перегортали сторінки історії української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття, подвигів та долі Володимира Савченка-Більського завідувачка селищної бібліотеки Тетяна Іванівна Шеремет, вчителька Олишівської загальноосвітньої школи Олеся Миколаївна Шевченко та директор БК Ніна Павлівна Назаренко.
Експозиція представленої на заході виставки-розвідки “Українська революція: головні події, постаті” познайомила учасників заходу з хронікою подій української революції та матеріалами про славетного уродженця Олишівки -Володимира Савченка- Більського.
Історична довідка про життя та подвиги В.О. Савченка Більського.

Володимир Савченко-Більський народився 14 липня 1867 року в с.Олишівка на Чернігівщині. Походив Савченко-Більський зі старовинного козацько-старшинського роду, який веде свій початок від Сави Більського, шляхтича з Литви, який 1582 року пішов у Запорізьку Січ. Його син Кіндрат уже звався Савченком-Більським, а онук – Микита започаткував ще дві гілки роду, одна з яких володіла землями біля Чернігова, в Олишівці – малій батьківщині Савченко-Більського. Батько Володимира Олександр Савченко-Більський був знаним на Чернігівщині іконописцем.

Мати Володимира походила з давнього козацького роду Суліів. Одним з них був Федір Сулій, свого часу голова українського гуртка в Петербурзі, брав участь у похованні Тараса Шевченка. На згадку про Кобзаря ним було засновано Шевченківський музей, експонати якого заповів до українського музею Василя Тарновського в Чернігові . Другий дядько Володимира – Митрофан Сулій входив до делегації, що відважилася звернутися до царя Олександра II з проханням дарувати Україні культурно-освітню автономію.

Рідний брат Володимира Михайло Савченко-Більський став знаним агрономом і свого часу займав пост генерального секретаря хліборобства в уряді УНР, а за Гетьманату в 1918 році був обраний членом президії Всеукраїнського земського союзу. Інший брат Володимира Василь став популярним у Чернігові малярем. Проте куди більших успіхів на цій ниві досяг син Василя Олександр Савченко-Більський, племінник Володимира, що став відомим українським художником.

В сім’ї Савченко-Більських українські традиції передавалися з покоління в покоління.
Володимир, на відміну від своїх братів, обирає військову кар’єру. На військовій службі з 1888 р.

Після закінчення у 1893 р. піхотного юнкерського училища служив у 22-му піхотному Нижньоновгородському полку, старшина.

І хоча він пов’язав своє життя зі службою в царському російському флоті, де виявляти свою національну приналежність було не тільки не прийнято, але і навіть небезпечно, бо можна було зразу ж попасти в списки “неблагонадійних” і прощай тоді військова, кар’єро, однак іскра українська в його душі жевріла постійно. А коли настав слушний час, то з тієї іскри розгорілось полум’я беззастережної синівської любові до Неньки-України.

Савченко-Більський був одним з нечисленних наших військових діячів, які самі заангажувалися в український національний рух ще перед визвольною боротьбою 1917р. Він брав участь в діяльності українського конспіративного гуртка “Кобзар’’ в Севастополі ще від 23 червня 1907р. Його військово-морська служба постійно проходила на Чорному морі, де він в 1917р. дослужився до посади командира Севастопольського флотського півекіпажу. Завдячуючи капітанові 1-го рангу Савченку-Більському, цей підрозділ швидко українізувався і став першою регулярною частиною майбутнього Українського Чорноморського флоту.

Всюди, де виступав Севастопольський флотський півекіпаж, поруч зі старим андріївським стягом знаходився український національний прапор з портретом Тараса Шевченка. При цьому священному для кожного українця символі, завжди, і вдень і вночі, знаходилась почесна варта, і завдяки старанням свого командира оркестр його підрозділу став першим з морських оркестрів, які навчилися грати гімн “Ще не вмерла Україна”

Після утворення Української Центральної Ради організував і очолив Раду Української Чорноморської громади, активно проводив українізацію флотських екіпажів у Севастополі та Одесі.

З 23 грудня 1917 р. призначений директором канцелярії Морського секретарства Центральної Ради у Києві, з 05 січня 1920 р. перебував поза штатом. Докладав багато зусиль для розбудови структур українського флоту. Засновував гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам’янці-Подільському.
Підвищений у ранзі до контр-адмірала. Станом на 19 квітня 1920 р. – начальник Морського генерального штабу УНР. З травня 1920 р. – командувач Чорноморського флоту.

Отже, олишівці зробили крок до осягнення нашої історії саме через призму сприйняття життя й діяльності, нашого славетного земляка Володимира Олександровича Савченка-Більського, бо своїми подвигами й ділами він прославив олишівську землю. Він любив свою Батьківщину і свій народ, прагнув бачити його щасливим.


Тетяна Шеремет, завідуюча Олишівської бібліотеки-філії

Останні новини Чернігівщини

До 15 років позбавлення волі засуджено мешканця Чернігівського району за вчинення зґвалтування своєї доньки 17:46

За публічного обвинувачення прокурорів Козелецької окружної прокуратури судом визнано винним 44-річного мешканця Чернігівського району у вчиненні зґвалтування своєї 12-річної доньки (ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України).

“В ніч на Івана Купала” — разом з Академічним народним хором 16:45

Як завжди, неймовірно барвисту і виразну купальську програму запропонували глядачам артисти Академічного народного хору Чернігівського обласного філармонійного центру під керуванням заслуженого діяча мистецтв України Володимира Коцура.

Засуджено мешканця м.Чернігова за розбійний напад на військовослужбовця 16:21

Прокурором Чернігівської окружної прокуратури в судовому засіданні доведено вину 32-річного місцевого жителя у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовахвоєнного стану особою, яка раніше вчиняла розбій, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Ще три громади області розробляють концепти безбар’єрних маршрутів 15:39

На Чернігівщині триває робота над формуванням комплексної мережі безбар’єрних маршрутів. Крім Олишівської селищної ради, дорожні карти таких проєктів намітили також Гончарівська, Коропська та Парафіївська громади.

Засуджено до 10 років позбавлення волі чоловіка за вбивство односельчанина 14:57

Чернігівською окружною прокуратурою доведено вину 54-річного мешканця одного з сіл Чернігівського району та області за фактом умисного вбивства знайомого своєї дружини (ч.1 ст.115 КК України).

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини