Ніжин підземний: на шляху до створення нового туристичного об’єкту

21.02.2017   09:34 —

«Продовжувати важливу для міста науково-дослідницьку роботу та спільними зусиллями вирішувати проблеми», – під таким консолідуючим для всіх учасників та гостей гаслом минула наукова конференція «Археологія Ніжина – перспективи дослідження», яка відбулась днями у приміщенні Ніжинської міської ради.

Мова йшла насамперед про розкопки підземних приміщень на території Всіхсвятської церкви, які було розпочато у травні минулого року. Учасники обговорення – ніжинські археологи, представники міської влади, викладачі Гоголівського вишу, провідні історики та науковці, а також гості з інших міст – керівники археологічних експедицій,  які вже не перший рік поспіль займаються саме історико-архітектурними дослідженнями. Це – відомі в Україні та поза її межами спеціалісти у галузі археології, історії, етнології, пам’яткознавства, науково-дослідницькі досягнення яких мають, без сумніву, загальнодержавне культурно-історичне значення.

У науковій конференції взяли участь дослідники із Ніжинського державного інституту імені Миколи Гоголя, Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Інституту археології НАН України та УТОПІК, Громадської організації «Ніжинське археологічне товариство при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя». Зокрема, професор Олександр Моця, кандидати історичних наук Олена Черненко та Олександр Самойленко, наукові співробітники Ігор Готун, Андрій Петраускас, Всеволод Івакін, Сергій Зозуля, Тетяна Новик, Володимир Гнера.

Почесні гості завітали до Ніжина, аби почути про здобутки та проблеми ніжинської археології, а також поділитися власними напрацюваннями та цінним досвідом роботи саме в процесі здійснення розкопок підземних приміщень.

Іван Кедун, організатор та голова оргкомітету конференції, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, вітаючи учасників та анонсуючи питання для обговорення, зазначив, що дослідження підземних приміщень здійснюються насамперед з метою регенерації культурно-історичної спадщини Ніжина, популяризації історичної спадщини і, як перспектива, – створення нового туристичного об’єкту, цінного не лише в культурно-історичній, а й у фінансово-економічній площині, адже підземний Ніжин вже сьогодні відомий у багатьох куточках нашої країни. Тому існує реальна перспектива, що в подальшому такий туристичний об’єкт зможе зацікавити не лише містян, а й туристів з усієї України та інших країн.

На сьогодні ніжинськими археологами здійснено значний об’єм робіт, спрямованих на розчищення підземних приміщень. Але левова частка робіт – попереду, окрім того, що це фізично тяжкий процес, він ще й досить затратний. Але це вартує того, оскільки лише завдяки подібним дослідженням ми відкриваємо справжнє історичне обличчя нашого міста. Роботи із розчистки підземних приміщень здійснюються ніжинською археологічною експедицією вперше, але у своїх дослідженнях ми вже досягли значних результатів. Один із вагомих аргументів на користь важливості цієї справи – консолідації зусиль археологів, науковців, дослідників, ректорату та викладачів Гоголівського вишу, міського голови та депутатів Ніжинської міської ради. Тому я дякую усім за підтримку і сподіваюсь на подальшу співпрацю, – зазначив Іван Станіславович.

Участь у конференції взяли також і представники місцевої влади – перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Григорій Олійник, секретар міської ради Валерій Салогуб та начальник управління культури та туризму Валерій Примаченко. Вітаючи організаторів та учасників конференції, посадовці зазначили, що археологи здійснюють надзвичайно важливу, культурно та історично значущу для міста справу, тому можуть розраховувати на максимальну підтримку з боку міського голови та депутатського корпусу.

Для того, аби зрозуміти, серед яких скарбів ми живемо, міська влада, незважаючи на фінансові труднощі, підтримує і буде підтримувати археологічні ініціативи і в подальшому. Адже ми об’єднуємо зусилля для реалізації важливої для всіх спільної справи – підвищення культурного, історичного і, як наслідок, економічного потенціалу міста, – зазначив Валерій Салогуб.

Учасники конференції – провідні археологи та науковці з різних куточків України, оглянувши ніжинські підземелля, у кінцевому «вердикті» були одноголосними: незважаючи на труднощі здійснення розчистки підземель, які залишились від магістратів, та необхідності їх укріплення, сенс у подальших дослідженнях, безперечно, є.

Своїми враженнями про «Ніжин підземний» та рівень професіоналізму ніжинських археологів поділилась к.і.н., доц., докторант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім.О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка Олена Черненко:

Історична спадщина Ніжина, безумовно, заслуговує на високу історико-культурну оцінку. А роботи із розчищення магістрату під керівництвом Івана Кедуна мають не лише вагоме історико-культурне, а й, насамперед, духовне значення для Ніжина, адже магістрат (за Магдебурзьким правом) – це символ міста, місцевого самоврядування, так би мовити, дороговказ «демократичного маршруту» громади, запозичення кращих європейських цінностей. Тому значимість цих досліджень та створення у майбутньому туристичного об’єкту я б розглядала насамперед у духовній площині, оскільки магістрат має всі шанси стати одним із символів міста загалом та громадянського суспільства зокрема.

З приводу важливості здійснення досліджень підземних приміщень висловився і їх безпосередній ініціатор – депутат Ніжинської міської ради Михайло Булигін.

Ніжин має велику і розгалужену систему підземель, багато ходів, залів, є переходи між церквами. Протягом майже річних робіт нам вдалося здійснити фіксацію виявлених підземних приміщень, обстежити їх та оцінити витрати для здійснення повноцінного дослідження. Наразі тривають роботи із розчистки, але, знову ж таки, об’єм виконаних робіт залежатиме насамперед від фінансування, адже для цього потрібні значні кошти.

Одним із проблемних питань, порушених в ході конференції, стало питання щодо забезпечення безпеки – подальших досліджень та безпосередньо містян. Оскільки у підземних приміщеннях під майданчиком постійно здійснюються розкопки, виникає загроза обвалу, особливо при скупченні на цій території великої кількості людей. Тому виникає питання про необхідність  обмеження транспорту і пішоходів на території, де здійснюються наразі археологічні розкопки.

Власне бачення щодо вирішення цього питання висловив Олександр Моця, професор, член-кореспондент НАН України. Він зазначив, що потрібно насамперед виявити периметр підземного магістрату та обмежити доступ на його поверхню транспорту і пішоходів, звісно ж, здійснивши паралельно роз’яснювальну роботу серед містян.

– Забезпечити безпеку для містян – головне і спільне для всіх завдання. Оскільки така необхідність є, ми – разом із колегами та представниками міської влади, обов’язково беручи до уваги думку громадськості, будемо шукати шляхи вирішення. В ході конференції ми розраховуємо отримати від колег цінні рекомендації щодо збереження цілісності наземного покриву магістрату та укріплення підземних приміщень. Тому наразі ми працюємо над цим питанням, аби обрати найменш затратний та прийнятний для всіх варіант вирішення, – розповів Іван Кедун.

На завершення конференції Іван Станіславович щиро подякував Ніжинському міському голові Анатолію Ліннику та депутатському корпусу, безпосередньому ініціаторові досліджень підземних приміщень, депутату Ніжинської міської ради Михайлу Булигіну, ректорові Ніжинського державного університету імені М.Гоголя Олександру Самойленку та колегам – за підтримку, цінні поради та подальшу плідну співпрацю.


За інформацією управління культури і туризму Ніжинської міської ради