Фотолітопис Чернігова

19.09.2015   12:29 — Агенцiя

В історії українських міст є періоди, які частково, а, інколи, і докорінно змінювали їхнє архітектурне середовище.

Це торкнулося і Чернігова, причому не одноразово і не тільки в ХХ–ХХІ століттях. Проте, мова піде саме про ХХ століття, точніше про середину 1930-х – середину 1950-х років.

“Та не упав, не стлів, не зник Чернігів...” ці рядки з поезії чернігівця Кузьми Журби стали назвою фотовиставки Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського, яка відкрилася 18 вересня 2015 року у військово-історичному музеї. Представлені на ній світлини із зібрань Костянтина Ягодовського, Дмитра Силича та Євгена Шпилевського розкривають цікаві, а подекуди несподівані сторінки чернігівських архітектурних метаморфоз.

Експозиція складається з розділів, що зображують в часі та просторі Красну площу та П’ятницьку церкву, сучасний відрізок проспекту Миру в районі Алеї героїв та Катерининську церкву, частину Валу та окремі міські будівлі.

Фотографії розповідають про знищення торгових рядів на площі наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років та формування її довоєнного архітектурного ансамблю з універмагом, кінотеатром та готелем. Ці ж об’єкти можна побачити частково зруйнованими у вересні 1941 року та вересні 1943 року. А згодом розпочинається будівництво, яке докорінно змінює її вигляд. При чому зникають не тільки будинки, які не були надто зруйнованими, а навіть цілі вулиці.

Без сумніву, унікальними є фотографії, зроблені німецькими вояками в Чернігові. На них – будинки і споруди, які сьогодні не збережені, а стан окремих будівель не підтверджує думку про суцільне руйнування. Та подальша доля цих архітектурних об’єктів виявилася сумною. Дотепер не з’ясовані всі обставини руйнування П’ятницької церкви, яка на фото, зроблених під час визволення, практично не пошкоджена.

Сподіваємося, що свого часу історики та краєзнавці, в тому числі й завдяки колекціонерам чернігівських фотолітописів, дізнаються правду про те, ким і коли були зруйновані міські будівлі. Переважна більшість з тих, що були відновлені, тепер є пам’ятками архітектури. Тож ця втрата однозначно нанесла шкоду містобудівній спадщині України.

На виставці представлені декілька панорамних фотографій, які дозволяють побачити міські квартали, звичні сьогодні кожному мешканцю нашого міста, в той час, коли та їхньому місці були пустощі.

Цей виставковий проект не перший і не останній із серії музейних експозицій про Чернігів і чернігівців мовою архітектурних образів.

Виставка діятиме протягом 2 місяців.
Сергій Лаєвський