50 років чернігівському тролейбусу відзначили у Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського

06.11.2014   14:27 — Агенцiя

5 листопада відзначаємо 50-річний ювілей початку тролейбусного руху в Чернігові.

Це – спільне свято всіх мешканців міста, адже від пуску перших тролейбусів працівниками Чернігівського тролейбусного управління перевезено 3 мільярди 40 мільйонів пасажирів. Важко знайти в місті людину, яка б не користувалась цим найпопулярнішим видом громадського транспорту: тролейбусів чекають на зупинках, лають за затримки, а побачивши потрібний “рогатик”, радісно поспішають на посадку.

Тролейбусний рух в Чернігові був урочисто відкритий 5 листопада 1964 року. Тоді достроково були збудовані перша черга траси довжиною 22 км і дві тягові підстанції. Маршрути з’єднали околицю міста – Бобровицю і центр із заводом синтетичного волокна, камвольно-суконним комбінатом, вокзалом. На спорудженні тролейбусної лінії відзначились будівельники управління ТЕЦ, електрики будівельного управління № 430 тресту “Електромонтаж”, шляховики будівельного управління № 52 та ремонтно-будівельного шляхового управління, ряду підприємств міста, зокрема заводу металевих виробів, річкового порту, ремзаводу “Жовтневий молот” тощо.

Урочистості з приводу відкриття тролейбусного руху в місті відбулися в обласному музично-драматичному театрі. О 16-й годині секретар міському партії В.І. Дусь перерізав червону стрічку. З площі під напутнє слово начальника тролейбусного управління Я.О. Гореліка рушили один за одним чотири перших тролейбуси. Право відкрити тролейбусний рух у Чернігові надали водію першого класу А.Ф. Ніколаєнку на тролейбусі 001. Його 24-річний напарник А.О. Баран пізніше згадував, що з площі тролейбус з учасниками урочистостей вирушив на Бобровицю, а звідти по маршруту на завод синтетичного волокна. На кожній зупинці тролейбус чекали сотні людей: якщо не проїхати, то хоч подивитись. Особливо багато було школярів. Декотрі примудрялися їздити у тролейбусі до самого вечора. Серед перших водіїв були В.В. Ананко, В.П. Пода, В.А. Лагутін. Тоді вулицями міста почали курсувати 22 тролейбуси, у часи “пік” їхня кількість збільшувалась. А взагалі чисельність тролейбусів на день відкриття руху складала 31 машина. У місті постійно діяли два маршрути: “Бобровиця” – “Завод синтетичного волокна” та “Бобровиця” – “Вокзал”.

Влітку 1965 року розгорнулись роботи по спорудженню нових тролейбусних ліній: “Центр” – “Коти”, “Центр” – вул. Любецька, у вересні відкрився маршрут № 4 “Коти” – “Завод синтетичного волокна”, завершувалось устаткування третьої тягової підстанції. Тролейбусний парк постійно поповнювався. В листопаді того ж року в обласному центрі курсувало 87 тролейбусів, у наступному році – 107 електромашин. За підсумками республіканського змагання у третьому кварталі 1965 року Чернігівське тролейбусне управління було нагороджене перехідним Червоним прапором та першою премією Міністерства комунального господарства УРСР.

1989 році кількість машин досягла максимуму за історію підприємства – 184.

У 1999 році тролейбусний парк нараховував 143 машини, з яких 104 відпрацювали 10 (термін служби тролейбуса) і більше років. Проте щодня на лінію виходило 118 машин. У вихідні дні – 95.

Функціонували 11 маршрутів протяжністю 110 км. Щодня в місті перевозилось 285 тисяч пасажирів.
У 2004 році тролейбусне управління вигравало у конкурентній боротьбі з автотранспортом і перевозило 81% пасажирів міста. На той час різко загострилися проблеми зі станом рухомого складу. А з 2005 року управління почало закуповувати автобуси “ПАЗ” та “Еталон”, які частково замінили на тролейбусних маршрутах електромашини.

Сьогодні фінансові проблеми змушують ЧТУ боротися за виживання, на жаль, за рахунок “оптимізації” кількості працівників. Якщо у 2008 році їх було 1100, то зараз 670, кількість тролейбусного парку зменшилась до 98 одиниць. Тим не менше чернігівський тролейбус працює.

Напередодні свята – 4 листопада в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського відбулась “Музейна зустріч” колишніх та нинішніх працівників Чернігівського тролейбусного управління з ветеранами трудових колективів та молоддю міста. Серед запрошених гостей – Станіслав Микитович Кушнір, заслужений будівельник України, який влітку–восени 1964 року, працюючи в будівельно-монтажному управлінні № 52, будував транспортні розв’язки на кінцевих зупинках майбутніх тролейбусних маршрутів; один з перших водіїв тролейбусного управління Валерій Анатолійович Лагутін, який був серед тих, хто 5 листопада 1964 року рушив на новенькому тролейбусі з площі імені Куйбишева (нині – Красна площа ) у свій перший рейс з пасажирами; заступник начальника Комунального підприємства “Чернігівське тролейбусне управління” з виробничо-технічних питань Володимир Борисович Шапоренко.

Під час заходу учасники зустрічі поділилися своїми спогадами про чернігівський тролейбус. Для нашого музею, який у 1964 році розташовувався у будинку Музею українських старожитностей В.В. Тарновського (поблизу стадіону та місця будівництва тролейбусного парку), відкриття тролейбусної лінії мало також велике значення. Тепер до музейних експозицій могли долучитися більше містян та гостей Чернігова, адже всі тролейбусні маршрути починалися і закінчувалися поблизу музею. Музейні співробітники підготували для всіх, хто завітав у цей день до Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського сюрприз. Під час будівництва тролейбусного парку був знайдений скарб срібних речей: ложки, виделки та браслет. Його до музею передав учень 16 школи. Тож раді будемо бачити його та його рідних в музеї.

Світлана Сергєєва, старший науковий співробітник
Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського