Які ми є — козак Мамай розкаже
Нарешті у Чернігівському обласному художньому музеї з’явилася постійна галаганівська експозиція
Великий старшинсько-дворянський рід зібрався на гостину з нагоди 195-річчя свого найдостойнішого представника. Зійшлося й багато чернігівців, адже Григорій Галаган був і лишається в пам’яті земляків громадським діячем, українофілом, меценатом. Щоправда, всі вісім поколінь родичів та близьких друзів Григорія Павловича, як і він сам, представлені у вигляді портретних зображень. Та це ще більше підсилює атмосферу врочистості і — прекрасна нагода для кожного, хто приходить до виставкової зали, замислитися про власне родове дерево, життєві цінності і своє значення на землі.
Садиба Григорія Ґалаґана в Лебединцях (О. Волосков, 1857 р.)
Окрім родових портретів, галаганівська експозиція пишається творами західноєвропейського та вітчизняного мистецтва XVII—XIX століть. Особливу цікавість викликають народні картини, зокрема ті, що відтворюють образ козака Мамая. Зображення цього народного героя — характерника, захисника — в українських оселях завжди розміщували поряд з образами. Чорноокий красень з довгими вусами та «оселедцем», ліричний і мужній, з кобзою і зброєю, при коні і на тлі могутнього дуба уособлював вільнолюбний козацький дух: «Я козак Мамай — мене не займай».
Григорій Ґалаґан в українському вбранні (В. Серебряков, 1842 р.). Фото автора
Є тут і картини сільської минувшини, які розповідають про життя і побут наших далеких предків. Недаремно художник Лев Жемчужников свого часу зауважив, що у «будинку для гостей» Григорій Галаган кожною дрібничкою хотів нагадати про життя дідів і прадідів.
«Нарешті в музеї, який носить ім’я Галагана, з’явилася постійна галаганівська експозиція. Про це мріяли кілька поколінь краєзнавців, музейників нашого краю, — радіє давно очікуваній події декан Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського, голова правління Чернігівської обласної організації національної спілки краєзнавців України Олександр Коваленко. — Це чи не єдина збірка скульптури та живопису, які колись прикрашали численні поміщицькі садиби. Багато шедеврів вітчизняного і зарубіжного мистецтва було втрачено у вирі подій. Низький уклін працівникам музеїв, котрі зберегли це багатство для свого народу».
Усі присутні на відкритті галаганівської зали погодилися з думкою директора Чернігівського обласного краєзнавчого музею імені В.Тарновського Сергія Лаєвського про те, що представлені зразки західноєвропейського мистецтва — це повернення України до її європейського минулого і бачення її європейського майбутнього. Це демонстрація всьому світові, що нашій духовно багатій нації є що захищати.
Останні новини Чернігівщини
Можливості для розвитку: що пропонує громадам Чернігівщини «U-LEAD з Європою» у 2026 році 10:20
Команда Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернігівській області представила головам громад регіону результати роботи за 2025 рік та окреслила нові можливості співпраці у 2026 році. Під час зустрічі йшлося про навчальні програми, консультаційну підтримку та нові ініціативи для розвитку громад.
Надзвичайні події в області за останню добу 09:35
Протягом минулої доби зареєстровано 4 небезпечні події, а саме: 4 пожежі.
17 лютого: цей день в Україні і світі 08:25
День 1455 Російська агресія - Day 1455 Russian aggression
На Чернігівщині поліція скерувала до суду справу щодо розкрадання бюджетних коштів на ремонті відділення лікарні 13:15
Слідчі відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Козелецької окружної прокуратури підготували обвинувальний акт щодо директора однієї з будівельних фірм, який привласнив майже 200 тисяч бюджетних гривень під час капітального ремонту одного з відділень лікарні.
Мезинський природний парк: 20 років на захисті природи 13:10
10 лютого у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося засідання круглого столу, присвячене 20-річчю створення Мезинського національного природного парку.
© 2005-2026