Конституція і державність. ВІДЕО

27.06.2019   20:53 — Агенцiя

27 червня у прес-центрі "Чиста політика" відбувся круглий стіл на тему: "Конституція, як базова складова державності".

На обговорення було винесено наступні питання:
1. Чи потрібно докорінно змінювати Конституцію України.
2. Закони, як інструмент еволюції держави, а не іграшка в руках політиканів.

Розпочав захід народний депутат Олександр Черненко, який привітав присутніх напередодні свята Дня Конституції та зазначив, що кожного року ця дата є приводом для того, щоб замислитися над досконалістю нашої конституції та можливими змінами до неї, бо зараз різні політичні сили актуалізують цю тему.

Сам пан Олександр теж частково займався цими питаннями, а тому вирішив обговорити доцільність конституційних змін, проте першочергово наголосив, що незважаючи на якість конституції, головним критерієм є реалії щодо її дотримання як простими громадянами, так і владою, бо саме оголошення новим президентом про розпуск парламенту та призначення дострокових виборів викликає у нього сумніви щодо конституційності цих дій.

Було озвучено, що наразі головними змінами до конституції плануються:
1. Скасування депутатської недоторканості, і за цю норму вже було проголосовано діючим парламентом в першому читанні, але її треба довести до кінця новому парламенту. Сама ідея скасування депутатської недоторканості є популярна серед населення і не нова, бо подібного немає у Європі, щоб будь-які слідчі чи процесуальні дії щодо депутата треба було погоджувати в кілька етапів.
Але скасування недоторканості може призвести до того, що депутат та його політична позиція стане об’єктом певних політичних переслідувань в умовах нашої недосконалої української демократії. Тому варто подумати про якісь гарантії політичної діяльності депутатів.
2. Зміни до Конституції у зв’язку зі змінами адміністративно-територіального устрою країни й виконавчої вертикалі, укрупненням районів та областей в рамках децентралізації та певними проблеми через дублювання функцій райадміністрацій, райрад і громад, що наразі не вирішено законодавчо й вимагає законодавчих змін, які гальмуються певними силами.
3. Запровадження двопалатного парламенту, що викликає питання у доцільності, адже європейський досвід показує, що двопалатність є там, де в країні існують самостійні федерації чи окремі регіони, діяльність яких варто узгоджувати з загальнодержавною.
В Україні цю проблему (лобіювання інтересів регіонів у парламенті) можна вирішити зміною виборчої системи, коли кожна партія матиме відкриті регіональні списки та представників в окремих регіонах.
4. Скорочення кількості депутатів з метою раціоналізації його діяльності (що викликає сумніви в ефективності цієї дії) та інші можливі зміни до Конституції, які ще варто обговорювати.
Продовжив дискусію круглого столу громадський активіст Олександр Ясенчук, який вважає рішення про дострокові вибори неконституційним та повідав про запланований флеш-моб «похорони конституції», а децентралізаційну реформу та розвиток громад він підтримує.

Керівник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Віктор Тарасов назвав конституцію заручницею сучасних політичних процесів, бо її весь час намагаються змінювати, але при цьому важливим органом має бути Конституційний суд, що теж стає заручником подій. Пан Тарасов побоюється, щоб наша країна не пішла шляхом Молдови, але сподівається на краще.

Мати загиблого солдата Олена Белеванцева підтримала присутніх, бо хоче, щоб кожна нова влада не змінювала конституцію.
Мати загиблого воїна Валентина Пащенко вважає, що законослухняні громадяни мають виконувати закон, і має надію, що Україна врешті стане заможною.

Громадський активіст Богдан Кашка нагадав про давню конституцію Пилипа Орлика та додав, що конституцію не можна втрачати, бо там прописано, що народ є основою влади, стосовно кількості депутатів, то він вважає, що такі зміни слід проводити за допомогою референдуму та виходячи з реальної кількості населення. 
 
Також під час заходу було зазначено, що конституція має бути основним законом, але прикро, що кожен новий президент хоче його змінити, проте є надія на краще майбутнє країни. Тому спікери закликали усіх мати активну громадянську позицію та робити все для кращих змін у державі.

Окремо звернули увагу на конституційниі положення про права людини та свободу слова, які вважаються досить вдало сформульованими, а стосовно запланованих виборів була пропозиція їх відмінити і користуватися показниками рейтингів соціальних опитувань (які показали свою високу точність збігу з реаліями) для отримання депутатських повноважень.