Чому 5 тон чернігівських батарейок не утилізовані?
Відпрацьовані батарейки потрібно не лише збирати, а й утилізовувати правильним способом.

Про ситуацію зі збором батарейок у Чернігові
Останні чотири з половиною роки у Чернігові активно пропагується збір відпрацьованих батарейок. Цим займається ГО «Еко місто» та інші організації та ініціативи.
На сьогодні містяни зібрали більше 300 тисяч батарейок, а це близько п’яти тон. До початку 2019-го, розфасовані в п’ятилітрові пластикові пляшки, батарейки зберігалися в промисловому складі. Це приміщення ековолонтерамблагодійники надавали безкоштовно. На прохання волонтерів на початку серпня всі батарейки перевезли в приміщення ЖЕКу-13.
Зараз «Еко Місто» чекає доки Управління ЖКГ зі своїм відділом екології оголосять тендер і знайдуть підрядника. Він має або відправити батарейки на переробку на європейські заводи, або зберігати їх до вирішення питання з утилізацією.
«Майже 99% усіх батарейок, що знаходяться в нас, зібрали школярі. Багато з них знають про ту шкоду, яку несуть викинуті в сміттярку батарейки. Протягом вересня в нас буде новий «EcoBattle» й наступна хвиля зборів відпрацьованих елементів живлення», ‒ розповів Сергій Безбородько, голова правління «Еко Місто».
У цілому в Україну завозять щорічно приблизно три тисячі тон батарейок + ще 50-100% з чорного ранка. Із них тільки 1% збирається на переробку. Про це пише в себе на сайті ініціатива «Батарейки, здавайтеся».
По Чернігову відсоток зборів вищий й складає близько 1/5 від загальної кількості.
Чому батарейки шкідливі й мають бути зібрані окремо?
Батарейки належать до корозійного й отруйного типу відходів. Розкладаються до 200 років.Вони містять у своєму складі ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. Найгірше в цих речовинах те, що вони накопичуються в організмі людини й починають шкідливо на нього діяти лише з часом.
Свинець накопичується в нирках, кістках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку.Нікель і цинк спричинюють дерматити.Кадмій ‒це токсичний для легенів та нирок мікроелемент.Ртуть може вплинути на зір, слух, призвести до захворювань органів дихання, рухового апарату.Луги зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри.
Наприклад, срібно-цинкові акумулятори використовують у медичних пристроях та іншій малогабаритній техніці, наручних годинниках, дитячих іграшках. Такі акумулятори містять ртуть. Вона з часом починає роз’їдати стінки батарейки та протікати.
Частіше всього використані батарейки потрапляють на сміттєзвалища. Там на них діє світло, вода й такі елементи живлення швидко руйнуються. Речовини, які є в їхньому складі, випаровуються та вимиваються, потрапляючи до ґрунтів та води.
У 2018 році ініціатива «Батарейки, здавайтеся!» провела наукове дослідження разом із Львівською Політехнікою. Вони хотіли визначити який вплив має батарейка на навколишнє середовище й науково підтвердити досліди. Учені довели, що одна відпрацьована «пальчикова» батарейка забруднює 400 л води або 16 м² ґрунту.
Як питання переробки батарейок вирішити на національному рівні?
Найкращий варіант, який має на сьогодні світова практика, ‒ переробка відпрацьованих батарейок. На жаль, зараз це в Україні неможливо. Причин цьому кілька.
В Україні немає сортувальних ліній та заводів, що мають ліцензію на технологічно безпечну схему переробки батарейок. Хто має платити за таку утилізацію? Є позиція, що за переробку повинні відповідати експортери та продавці (принцип розширеної відповідальності). Про виробників мова не йде, оскільки Україна не має заводів, які б виготовляли батарейки.
Третім чинником, що впливає на поточний стан справ, є українське законодавство про управління відходами. У 2016-2017 роках розробляли проект закону «Про батарейки, батареї і акумулятори» в межах проекту Twinning. Він повинен був поступово наблизити українське законодавство щодо управління відходами до стандартів Європейського Союзу згідно з Угодою про асоціацію з ЄС.
У лютому цього року прийняли Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року та Національний план управління відходами до 2030 року. Зараз усі чекають на прийняття рамкового закону «Про управління відходами».
«2 липня проект закону «Про управління відходами» зареєстрували у Верховній Раді, але тепер, у зв’язку із завершенням повноважень парламенту попереднього скликання, його прийняття відтерміновується на невизначений час – у зв’язку зі зміною влади, процедуру доведеться проходити «з нуля», ‒ повідомляють автори на сайті Українського кризового медіа-центру.
«Принцип розширеної відповідальності виробника також закладений рамковому законі. Він вводиться для певних сегментів продуктів – упаковка, в якій продають товар, відходи електричного/електронного обладнання, батарейки, батареї та акумулятори. <…> Як ми всі знаємо, електричне, електронне обладнання, батарейки, акумулятори визнані небезпечними відходами. Тобто вони потребують особливого дбайливого й уважного ставлення», ‒ розповіла 26 липня Наталія Зайцева, експертка Офісу підтримки та впровадження реформ Мінрегіонбуду України, на круглому столі під час проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства в Києві.
Що робити сьогодні з батарейками в Чернігові?
Збирати й зберігати до того моменту, коли утилізація батарейок стане доступною. В ідеальній ситуації для ефективної переробки батарейок їх потрібно розсортувати по типах, відповідно до способуобробки. Це знижує вартість й підвищує ступінь утилізації.
Потрібно забезпечити для батарейок місце, де на них не діятиме сонячне проміння та перепади температури.
Відпрацьовані елементи живлення з часом течуть. Коли в них зруйнується оболонка, переробити їх та дістати той же марганець чи цинк буде неможливо. У процесі корозії мікроелементи в батарейці виділяють газ. Тож проведення тендеру Управлінням ЖКГ міськради вкрай необхідне.
До речі, з 1 січня 2018 року в Україні набрав чинності закон про обов’язкове сортування сміття. Порушників чекає штраф від 340 до 1360 гривень за несортоване сміття. Тож тепер причин викидати батарейки в смітник стало ще менше.
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліцейські скерували до суду провадження щодо посадовця лісгоспу за фактом сприяння незаконній порубці дерев 16:06
Слідчі поліції за оперативного супроводу СБУ та під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної прокуратури завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом неналежного виконання мешканцем Ніжинського району своїх посадових обов’язків, що сприяло незаконній порубці лісу. Збитки, завдані державі, склали понад 1,6 мільйона гривень.
Чернігівський рибоохоронний патруль підводить підсумки нерестової кампанії 2025 року 15:39
З 1 квітня по 30 червня 2025 року на водоймах Чернігівської області тривала нерестова заборона на вилов водних біоресурсів.
єВідновлення: компенсацію за пошкоджене житло отримають ще 16 чернігівців 15:04
Чергові рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, затверджені виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 9 липня.
«Діалог влади та бізнесу»: на Чернігівщині обговорили шляхи подолання дефіциту робітничих професій та економічних бар’єрів 14:37
Чергова онлайн-зустріч регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулася сьогодні. Серед основних питань – подолання кадрової кризи у виробничих галузях та підтримка регіонального підприємництва.

Нардеп Олена Шуляк: Завдяки реформі цифровізації доступ до високошвидкісного інтернету вперше отримали понад 3000 українських сіл 14:16
Загальний економічний та антикорупційний ефект від реформи цифровізації, яку почали впроваджувати в 2019 році, вже перевищив 66 млрд грн.