Хто зігріє чернігівців?

30.11.2016   14:59 — Агенцiя

28 листопада у прес-центрі «Чернігівський вибір» відбулася публічна дискусія на тему «Зима прийшла: хто нас зігріє?». Захід пройшов в рамках інформаційного проекту «ЄС: вибір молодого покоління України», під час якого намагалися вирішити, хто має бути відповідальним за тепло, воду, світло та газ у оселях чернігівців – влада чи власники житла.

У дискусії взяли участь Вікторія Давидова, радник з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні; Людмила Максименко, начальник Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради; Олександр Подгорний, керівник Центру «Доброчин»; місцевий координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Наталя Висіканець; Ігор Подгорний координатор проекту «Чиста земля», студенти та ліцеїсти, представники громадських організацій та журналісти.

Під час обговорення учасники намагалися з’ясувати, що потрібно зробити чернігівцям аби не мерзнути взимку і при цьому не сплачувати за комунальні послуги захмарні суми. Крім того, у фокусі дискусії була молодь та виховання енергосвідомого покоління споживачів та власників.

Представниця ЄС Вікторія Давидова поінформувала присутніх про численні заходів, які проводяться представництвом ЄС в Україні. Вона зазначила, що основною цільової аудиторією цих проектів є молоді люди віком від 14 до 30+ років. За її словами під час даної дискусії було б цікаво почути думку саме студентів та школярів стосовно питання енергозбереження та енергоефективності. Адже комунальні платежі поки що сплачують не вони, а їх батьки.

За словами Людмили Максименко міська влада Чернігова працює в напрямку енергозбереження, починаючи з 2007 року. Саме тоді був створений відділ енергозбереження в Управлінні економічного розвитку. Вона розповіла, що «у 2012 році відбулося приєднання міста до європейської ініціативи Угода мерів. У 2015 році був прийнятий План дій сталого енергетичного розвитку Чернігова до 2023 року, який вимагає здійснення чітких дій щодо підвищення енергоефективності будівель. Стратегія розвитку міста в цьому напрямку включає понад 70 проектних пропозицій майже на 1,5 млрд.гривень». Цілий розділ цього документу, присвячений вихованню свідомого відношення до споживання енергоресурсів жителів Чернігова. «Ми активно працюємо із школами, проводимо Дні сталої енергії та різноманітні заходи спільно з громадськими організаціями та партнерами. Розповідаємо мешканцям яким чином економити енергоресурси, що кожен може зробити для цього», - сказала Людмила Максименко.

Також керівник Управління економічного розвитку міста Чернігівської міської ради повідомила, що проведення заходів з утеплення, встановлення енергозберігаючих котлів, світильників, заміна вікон і дверей, тощо у бюджетних закладах дозволило зменшити споживання електроенергії на – 4,6%, холодної води на 46%, гарячої – на 22%, а економія теплової енергії склала 14%. При цьому на заходи з термомодернізації було витрачено біля 55 мільйнів гривень.

Людмила Максименко зазначила, що на сьогодні в Україні небагато працює фінансових установ, які б пропонували прийнятні умови для реалізації енергоефективних проектів. Адже вартість комплексної термореновації одного будинку коштує біля 10 млн.гривень, а окупаються такі заходи через досить тривалий час, а тому вартість кредитів надто дорога. І додала: «Сьогодні наше управління активно пише проекти залучаємо додаткові фінансові ресурси і працюємо з усіма донорами».

На думку Наталії Висіканець питання енергоефективності є стратегічним питанням для всієї України. Вона переконана, що виховання свідомого ставлення до споживання води, газу, тепла та енергії повинно відбуватися не час від часу. Це має бути системним процесом, починаючи від дитячого садочку і на все життя. Експерт вважає що, «якщо ми сформуємо покоління відповідальних споживачів, то через 15-20 років ми матимемо дійсно підготовлене підґрунтя для впровадження енергоефективних заходів».  

«Стимулювати енергозбереження можна тільки комплексно. Які б зараз не приймалися закони, які б не приймалися програми, якщо пересічна людина не зрозуміє на скільки їй це особисто цікаво – вона не буде займатися енергоефективністю. Проведення глобальної та наскрізної інформаційної компанії дасть змогу пояснити утворення тарифів, наслідки клаптикового утеплення та необхідність термомодернізації. Досі в Чернігові безліч «турботливих» власників квартир намагаються утеплити тільки власне помешкання, та цим наносять шкоду іншим і порушуючи законодавство. Аби змінити тенденцію, необхідно інформувати людей та роз’яснювати їхні можливості», - наголосила Наталія Висіканець.

Коментуючи питання про виховання молоді в напрямку свідомого ставлення до витрачання ресурсів, керівник проекту «Чиста земля» Ігор Подгорний сказав: «Якщо ми зараз говоримо про енергоефективність, то виникає просте питання «Кому вигідне енергозбереження?» Чи потрібно енергогенеруючим підприємствам це? Ні, звичайно. Бюрократам та політикам це також невигідно, бо на цій тему можна довго піаритися та утримувати рейтинги. Людям це вигідно? З якого дива, якщо більшість має субсидії. Кому вигідно щоб енергії витрачалося менше? Відповідь проста: нікому!»

На його думку існує безліч способів менше витрачати енергії, але споживачам та і владцям простіше обговорювати проблеми, ніж шукати способи її вирішення. Як приклад він навів ідею використання енергії сонця для обігріву під’їздів багатоквартирних будинків (але це не суперечить законодавству). Також експерт розповів про пасивний будинок, який він побудував разом з однодумцями: «Ми збудували для експерименту «пасивний будинок» із солом’яних панелей – один лише факт, якщо цегляний будинок споживає 250 ккал на 1 м.кв. на рік, то такий будинок споживає 25 ккал на 1 м.кв. на рік. При температурі на вулиці -5 градусів у приміщенні зберігається температура +10 без будь-якого обігріву».

Представник центру «Доброчин» Олександр Подгорний наголосив на тому, що Чернігівщина є лідером серед областей за кількістю міст, що мають План дій сталого енергетичного розвитку і реалізовують стратегії енергозбереження. Але найбільшою проблемою є те, що не завжди вистачає фахівців, які можуть якісно написати проект для залучення коштів. Тут можуть виникати і мовні барєри, і невідповідна освіта та інші причини. Він також зазначив, що багато представників і влади, і громадських організацій, і бізнесу, перебуваючи у країнах Прибалтики, Польщі тощо, вивчають досвід впровадження енергоефективних технологій, захоплюються їхніми принципами енергозбереження. Але повертаються на рідну землю і знову забувають про все, що бачили. На його думку чернігівцям потрібно не лише дивитися на досвід інших країн, а і активно впроваджувати та застосовувати отримані знання та досвід.

Як заощаджують енергії поділилися досвідом і молодші учасники дискусії. Так у гуртожитку Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді встановлені пластикові вікна та засоби обліку тепла. «Ми дійсно економимо воду та світло. У нас працює енергетичний патруль – чергові, які слідкують за тим, щоб ліцеїсти не забували вимикати світло та воду», - розповіла учениця ліцею.

А от студентам Чернігівського національного педагогічного університету взагалі непереливки. У аудиторіях не дуже тепло, у гуртожитку також. «Проблема є – дуже холодно – одягаємося тепліше і на пари і у гуртожитку. Гаряча вода у гуртожитку подається погодинно – в такий спосіб економимо. Також у кімнатах встановлюємо енергозберігаючі лампочки», - зазначив студент.

В ході дискусії стало зрозумілим, що відповідь на питання «Зима прийшла: хто нас зігріє?» в нас самих, адже кожен має персональну відповідальність за те, як він користується енергоресурсами, наскільки він турботливо ставиться до води, газу, тепла та енергії. Але крім того, має бути ефективна співпраця влади, бізнесу та громади міста для того, щоб зима не стала лихом, а була звичайною порою року.

Прес-центр «Чернігівський вибір»