Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Понеділок, 30 листопада, 23:15:50

Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині

10.10.2011   07:18Агенцiя

У рамках ІХ наукових читань 6-7 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція “Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині”.

Науковий форум, організований Національним архітектурно-історичним заповідником “Чернігів стародавній”, був присвячений 975-річчя першої літописної згадки про Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Дослідники з України, Росії та Білорусії представили свої наукові статті на різноманітну тематику. Головними напрямками конференції були: дохристиянський період та пережитки язичництва; хрещення Русі і перші храми; храми Чернігово-Сіверщини як осередки духовності і культури; храми Чернігово-Сіверщини як пам’ятки давньоруської архітектурної спадщини; дослідження пам’яток сакрального мистецтва; храми як місце поховання князів, княжих родин та духовенства; персоналії, пов’язані з храмами Чернігова і Чернігово-Сіверщини; охорона, реставрація та музеєфікація культових споруд.

Доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Микола Котляр виступив із доповіддю “Мстислав Тмутороканський і Чернігівський”. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педуніверситету Анатолій Адруг розповів про відбудову чернігівського Спасо-Преображенського собору в другій половині ХVІІ- на поч. ХVІІІ століть.

Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини, кандидат архітектури Віктор Вечерський представив наукову розвідку “Дерев’яні храми Чернігіво-Сіверщини”. Він відзначив, що українські дерев’яні церкви є історико-мистецьким феноменом всесвітньо-історичного значення. Саме на Чернігово-Сіверщині спостерігається найбільша різноманітність типів дерев’яних храмів. До того ж, вони представлені блискучими архітектурними витворами, що увійшли до скарбниці світової архітектури. Зокрема, тридільні одноверхі храми: Георгіївська церква 1772 р. у с. Велике Устя на Чернігівщині та Покровська церква 1778 р. у Кролевці (не збереглися). Класичними й рідкісними зразками дерев’яних церков Чернігово-Сіверщини, є храми в Новгороді-Сіверському і с. Пирогівці. Віктор Васильович наголосив, що на Сіверщині і в пов’язаних з нею регіонах (Полтавщина, Слобожанщина) у добу Гетьманщини розроблялася архітектурна тема баштового храму, при чому як у дерев’яній, так і в мурованій архітектурі.

Найхарактернішими прикладами тут можуть бути тридільна одноверха Георгіївська дерев’яна церква XVII ст. у Седневі і розташована за 300 м від неї мурована хрещата однобанна Воскресенська церква 1690 р. На завершення Віктор Васильович підсумував, що на Лівобережжі дерев’яна церковна архітектура визначально впливала на формування мурованої архітектури, яка створила у XVII-XVIIІ ст. таке видатне, європейського рівня явище, як український національний стиль, за яким закріпилася в літературі умовна назва “українське бароко”.

До речі, Віктор Васильович Вечерський презентував учасникам наукової конференції дві книги: “Історико-культурні заповідники” та “Фортеці й замки України”. Обидві вийшли у світ цього року за підтримки Державної служби з питань національної культурної спадщини та згідно рішення Вченої ради Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Перша книга – наукова монографія – присвячена проблемі розроблення генеральних планів розвитку історико-культурних заповідників України, де головна увага відводиться розробці Генплану Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” у 2008-2009 рр. У другому науковому виданні розповідається про фортеці і замки України ХІ-ХІХ ст.

Микола Маханьков, науковий співробітник Національного заповідника “Глухів”, виступав з доповіддю “Персоналії, пов’язані з храмами Глухівщини”. Директор Вишгородського історико-культурного заповідника Ірина Пироженко розказала про етапи будівництва церкви перших православних святих Бориса і Гліба у Вишгороді на Київщині. Доктор філософських наук, професор ЧНПУ Володимир Личковах представив дискусійну нову гіпотезу про походження назви міста Чернігова. Дослідник з Росії – Василь Пуцко, заступник директора Калузького обласного художнього музею, виступав з доповіддю “Біля сакрального мистецтва християнізації Русі”.

Провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Ірина Черевко розповіла про збереження печерських комплексів у Києві. Вона відзначила, що нині виникли нові проблеми у питанні збереження підземних споруд. Художник-реставратор Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Раїса Боголюб розказала про реставрацію ікони “Тайна вечеря” з унікального іконостасу Спасо-Преображенського собору. Кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедри історії та археології України ЧНПУ Володимир Коваленко виступив з доповіддю “Спаський собор у контексті політичної історії Русі першої половини ХІ ст.”.
До речі, інтерес науковців до цьогорічної конференції був досить високим: понад 70 доповідей представили дослідники. Тож, на другий день (7 жовтня) їх розподілили на дві секції: “Історія культури, мистецтвознавство” та “Пам’яткоохоронна діяльність, археологія, музеєзнавство”.

За матеріалами наукової конференції “Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині” планується видати науковий збірник.

http://naiz1.pp.net.ua/news/spas_chernigivskij_u_vsesvitnij_istoriko_kulturnij_spadshhini/2011-10-10-1016

Сергій Черняков, “Чернігів стародавній”.

Останні новини Чернігівщини

Чернігів: дистанційне навчання учнів 5-11 класів шкіл продовжено до 11 грудня включно

Чернігів: дистанційне навчання учнів 5-11 класів шкіл продовжено до 11 грудня включно 18:44

Таке рішення ухвалено у зв'язку із збільшенням кількості хворих на коронавірус в місті.

Чернігівський окружний адміністративний повідомляє про встановлення особливого режиму роботи для суддів та працівників апарату суду

Чернігівський окружний адміністративний повідомляє про встановлення особливого режиму роботи для суддів та працівників апарату суду 18:21

Відповідно до постанов територіальних виборчих комісій про призначення (оголошення) повторних виборів депутатів сільських рад та виборів міського голови (далі – повторних виборів) на неділю, 17 січня 2021 року, призначено повторні вибори.

Виявлено 221 новий випадок COVID-19

Виявлено 221 новий випадок COVID-19 16:43

За даними Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА станом на 30 листопада в області зафіксовано 221 новий випадок COVID-19.

Викрито факт ухилення від сплати ПДВ та нанесення збитків державі на 22 млн гривень

Викрито факт ухилення від сплати ПДВ та нанесення збитків державі на 22 млн гривень 15:10

За даними матеріалами зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених статтею 212 КК України. Наразі тривають слідчі дії.

Упродовж минулого тижня надзвичайники 52 рази залучались до ліквідації пожеж, надзвичайних подій

Упродовж минулого тижня надзвичайники 52 рази залучались до ліквідації пожеж, надзвичайних подій 12:56

Упродовж минулого тижня з 23 по 30 листопада щоденно в підрозділах Управління ДСНС України у Чернігівській області перебувало на цілодобовому чергуванні 192 чоловіка особового складу та 61 одиниця спеціальної техніки.