У Чернігові обговорили постать гетьмана України Івана Мазепи в історії міста та країни
19 березня в Чернігові в Обласному молодіжному центрі на честь гетьмана України Івана Мазепи та з нагоди 382-ї річниці від його дня народження проведено онлайн-гутірку за участю істориків.
Напередодні заходу співробітниці Молодіжного центру зробили своєрідний сюрприз його учасникам — непрезентаційне опитування молоді у центрі Чернігова з двох питань: 1) «Мазепа – герой чи зрадник?»; «Чому у Чернігові на Валу пам’ятник Івана Мазепи?». З нього виходило, що тільки десь третина опитаних однозначно вважає його героєм, а частина геть не знає як його оцінити. Опитані так і не змогли зрозуміло пояснити причини увічнення його пам’яті в обласному центрі…
Павло Славинський, модератор гутірки, доброволець, учасник бойових дій в російсько-українській війні, психолог, переглянувши разом із фахівцями відеозвіт цього опитування, не зміг приховати деякої розгубленості від побаченого і почутого («І це на 30-му році незалежності… під час війни…»). Він із сарказмом спитав істориків: «Так Мазепа герой чи зрадник?».
«Звичайно, герой. Що тут обговорювати? Він 22 роки успішно керував козацькою державою, захищав її права та вольності від знищення Московським царством, яке, всупереч своїм зобов’язанням, взяло чіткий курс на ліквідацію будь-якої автономії Гетьманщини, скасування всіх прав і свобод українців. Це, до речі, й була головна причина повстання Мазепи», — пояснив Сергій Горобець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті.
«Так, середньовічна українська держава Військо Запорізьке – або, як ми звикли її називати, Гетьманщина – утворилася після повстання Богдана Хмельницького 1648 року. Її знали в Європі та Османській імперії, рахувалися з нею. Попри заборону московитів мати дипломатичні відносини з іноземними країнами, Іван Мазепа налагодив контакти практично з усією Європою та сусідніми державами», — зазначив Олександр Бондар, кандидат історичних наук, співробітник Управління культури і туризму Чернігівської міської ради.
На питання Павла Славинського про відношення Мазепи до Чернігова історикам просто не вистачило ефірного часу, аби лише перерахувати все те корисне, що він зробив і як державний діяч, і як меценат. У підсумку виявилося, що з того часу й до сьогоднішнього дня у Мазепи відсутні конкуренти як у мецената. Це такий собі виклик сучасній вітчизняній, в тому числі і чернігівській, бізнес-еліті…
Проте, постало питання, а чому Іван Мазепа вкладав такі колосальні кошти у будівництво та облаштування церков, монастирів, освітніх закладів тощо… І де він брав стільки коштів?
«Тодішня українська політична й економічна еліта здебільшого була значно багатше, чим московська. Проте, жили вони, навпаки, набагато скромніше московітів. Чому? Є дві причини: 1) Політичні посади в державі хоч і формально, але таки були виборними. Отже, контроль з боку суспільства, говорячи сучасною мовою. 2) Мазепа і вся керівна еліта вкладали кошти у розвиток країни, її майбутнє. У тому числі в освіту, культуру — гуманітарну сферу», — наголосив О. Бондар.
«Приклад розумного, хоч і цілком заможного життя середньовічної української керівної еліти в Чернігові — будинок Лизогуба на Валу. Шикарно, престижно, але скромно та без марнотратства, що повсюдно спостерігаємо в еліти Московського царства, яка жорстоко експлуатувала своїх підданих. Успішна торгівля, висока продуктивність праці, загалом успішний розвиток економіки, який стимулювала наявність певних прав і свобод («вольностей») населення. Фактом є те, що тодішня Україна до пограбування та розорення її військами Петра I була багатою країною з високим рівнем життя населення», — зауважив С. Горобець.
Історики пояснили, що гуманітарна сфера часів середньовіччя – освіта, культура, мистецтво – розвивалася насамперед зусиллями церкви за підтримки держави. Коли краще, коли гірше. Якраз за часів гетьмана Мазепи — дуже успішно.
«Саме тому Петро I примусив підлеглу йому московську церкву оголосити так звану «анафему» (відлучення від Церкви) Іванові Мазепі. Так він намагався морально зганьбити і знищити борця за волю України, брутально порушивши всі церковні канони та засади. Саме через її неканонічність, цю ганебну «анафему» Вселенський патріарх і синод Константинопольської церкви ніколи не визнавали, адже вона була накладена суто з політичних мотивів. Про це була заява у 2018 році», — одноголосно підкреслили обидва історики.
Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України
Останні новини Чернігівщини
«Ненароджені для війни»: у Чернігові відкрили фотовиставку, присвячену воїнам 82 ОДШБр 11:09
Вчора в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відкрили пересувну фотовиставку «Ненароджені для війни», організовану Об’єднанням родин «Завжди Перші 82 ОДШБр».
Надзвичайні події в області за останню добу 11:07
Протягом минулої доби зареєстровано 4 небезпечних подій, а саме: 1 дорожньо-транспортна пригода, 3 пожежі. Внаслідок цих подій загинула 1 особа та 4 особи постраждало.
22 вересня: цей день в Україні і світі 09:06
День 1671 Російська агресія - Day 1671 Russian aggression
За 8 місяців 2026 року до місцевих бюджетів Чернігівщини сплачено 8,1 мільярдів гривень податків та зборів 14:37
До місцевих бюджетів усіх рівнів Чернігівської області за січень-серпень 2026 року надійшло 8,1 млрд грн від сплати податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюється податковими органами. Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст надходжень становить 15,2 відс., надходження збільшились на 1,1 млрд гривень.
Гроші та діти: у Чернігові проведуть безкоштовну зустріч для батьків про фінансове виховання 14:35
У Чернігові на базі освітньо-культурного простору Гончаренко центр відбудеться безкоштовна лекція «Гроші та діти». Захід розрахований на батьків, які прагнуть виховати фінансово грамотну дитину та забезпечити їй успішний старт у доросле життя.
© 2005-2026