Фестиваль “Київська Русь” у Любечі став видовищнішим святом 2012 року на Чернігівщині

21.08.2012   10:19 — Агенцiя

Вп’яте зібрав 18 серпня древній Любеч гостей на відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь”.

Фестиваль “Київська Русь” у Любечі став видовищнішим святом 2012 року на Чернігівщині

Але цей фестиваль був дещо особливим. І тому, що був ювілейним, і тому, що був присвячений чотирьом славетним датам: 21-річниці Незалежності України, 80-річчю Чернігівської області, 210 річчю Чернігівської губернії та 1130- річчю першої літописної згадки про Любеч. Тому так багато уваги підготовці свята приділили його організатори: Чернігівська Обласна державна адміністрація; Чернігівська Обласна Рада; Ріпкинська районна державна адміністрація, Любецька селищна рада. Свято проходило за особистої підтримки кандидата у депутати Верховної Ради України Станіслава Прокопенка.

Під час фестивалю відбулося ознайомлення з історією Любеча, і три важливі події, які мають не лише культурне, але й історичне значення: було відкрито пам’ятний знак Малуші та її сину Володимиру, відреставровані кам’яницю Полуботка та печеру святого Антонія. А розпочався V Відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь” з театралізованого представлення п’яти легенд древнього Любеча.

Легенда перша – про Любецьку ікону. Саме з розповіді про чудодійну ікону Богородиці “Любецької” та святкового богослужіння у Спасо-Преображенській церкві Любеча, яке провів єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій розпочалось чудове свято У древньому Любечі.

Даді колона гостей та учасників фестивалю рушила до Замкової Гори, де була представлена друга легенда древнього міста. Після урочистого покладання квітів до пам’ятника 900-річчю Любецького з’їзду князів, голова Чернігівської обласної держадміністрації Володимир Хоменко урочисто відкрив свято. П’ять гарматних пострілів стали, символом V Відкритого фестивалю традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь”, а на Замковій Горі знов ожили унікальні старовинні церковні дзвони 16-17 століття, які сповістили про початок другого Фестивалю дзвонарів “Любецький передзвін”.

Третьою легендою Любечу, яку відкрили гостям фестивалю, стала легенда про Малушу. Багатьма легендами овіяний світлий образ Любецької красуні – Малуші. За однією з версій вона, та її брат, билинний богатир Добриня – діти Мала Любечанина. Сама Малуша була ключницею Великої княгині Ольги. Син Ольги – князь Святослав був хоробрим воїном, який щиро любив та боронив землю Руську та ще палкіше покохав він Малушу-любечівну, що подарувала йому сина Володимира – Ясне Сонечко, Великого Київського князя, Хрестителя Русі. Образ Малуші і в наш час є одним із символів та оберегів Любеча. Урочисте відкриття пам’ятного знака Малуші та її сину Володимиру стало результатом плідної співпраці Чернігівської обласної державної адміністрації та Київської Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Легенда про скарби Полуботка стала четвертою легендою фестивалю. За легендою незадовго до смерті, Полуботок, неначе передбачаючи свою долю (він очолив боротьбу за ліквідацію Малоросійської колегії та відновлення гетьманського правління в Україні, але був ув’язнений і помер у казематі Петропавлівської фортеці), переправив до Англії значну частину коштів золотом. Іншу частину скарбів обачливий Гетьман заховав у надійних місцях. Серед ймовірних місць перебування скарбу дослідники називають Любеч, підтвердженням чому слугує і місцева легенда, про те як очевидці бачили, що валка з майном гетьмана в’їхала до міста, але назад не повернулася. Та єдиним свідком тогочасних подій залишилась саме кам’яниця Полуботка. Як оповідає місцевий переказ неподалік від кам’яниці, попід старезними дубами Павло Полуботок якось приймав і самого російського царя Петра І. Можливо певні розгадки таємниці мають фахівці, які долучилися до відновлення кам’яниці як унікальної історичної споруди.

Легенда п’ята – про святого Антонія. Після того, як гостям фестивалю розповіли історію життя видатного церковного діяча, основоположника чернецтва в Україні-Русі, преподобного Антонія Печерського, який народився близько 983 року в Любечі, чин освячення Печери святого Антонія здійснив єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій. Додамо, що печера Антонія, що була відновлена цього року завдяки обласній державній адміністрації, а барельєф з зображенням Преподобного Антонія був подарований Любечу минулого року представниками корпорації “Укрінтерм – Європейскої енергетичної компанії.

Стадіон Любеча перетворився в поселення Давньої Русі
Продовження V Відкритого фестивалю традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств “Київська Русь” відбулося на стадіоні міста Любеч. Тут прозвучали виступи творчих колективів з України, Росії, Білорусі, Польщі. В ході фестивалю всі його учасники і глядачі змогли зануритися в історію і традиції Давньої Русі. Організація життя фестивалю була побудована за принципом “живої історії”, де кожен реконструйований предмет, дійство, подія доступно для вивчення. У рамках фестивалю гості побачили повсякденне життя наших предків, реконструкції історичних битв, змагання воїнів, лучників, метальників сулиці (спис), конкурс історичного чоловічого і жіночого костюму, виступи етнографічних колективів, ремісничі майстер-класи, середньовічний торг, козачу станицю, стикнуться з духовним і матеріальним відображенням давно минулої епохи.

Станіслав Прокопенко, перший заступник голови Чернігівської облдержадміністрації, кандидат у депутати Верховної ради України:
– Всього, на розбудову історичного комплексу Любеча було залучено понад мільйон гривень. Але, як ви бачите, погодні умови завадили нам зробити все, що хотілося. Роботи будуть продовжуватися і після закінчення фестивалю. Найближчим часом розпочнеться відтворення Любецького замку на Замковій Горі. Вже повністю завершена розробка проектної документації, кошти на яку були виділені з обласного бюджету. Незабаром ми розпочнемо це будівництво. І тоді це буде вже весь комплекс, і я особисто переконаний, що з’являться інвестори, які побудують тут готелі і ми будемо проводити і VI-й, і VII-й, і X-й фестивалі. І людей буде стільки, що яблуку ніде буде впасти! Це дійсно буде красиво, це буде правильно. Бо Любеч, це – наша історія, історія, якою ми пишаємось і яку будемо зберігати для нащадків!

Тетяна Шевченко

PR