Оновлена експозиція Чернігівського історичного музею розповідає про 20-30-і роки ХХ століття
У Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського відкрилася експозиція «Чернігівщина 1920-х–1930-х рр.», присвячена одній із найтрагічніших сторінок історії Чернігово-Сіверського краю та України загалом.

Над її створенням кілька місяців працювали співробітники Відділу науково-експедиційної роботи Тетяна Журавльова, Світлана Сергєєва і Олександр Бондар під керівництвом заступника директора музею Людмили Линюк.
Експозиція розповідає про жорстокі методи встановлення радянської влади, репресії проти інтелігенції, церковнослужителів наприкінці 20-х років, трагедію колективізації, Голодомор 1932-1933 років, репресії 1937-1938 років.
Усі артефакти, світлини, предмети представлені у фондах музею. Два дзвони, які наприкінці 1920-х були зняті з церков, направлені на переплавку, але потім вилучені і збережені у запасниках музейними працівниками. А від третього дзвону в експозиції представлений лише уламок: вірогідно, «старанні активісти» радянської влади скинули його з дзвіниці і він розбився. Поруч – матеріали про громади УАПЦ, що в 1921 році виникли в Чернігові, а в наступні роки – в інших регіонах Чернігівщини. Привертає увагу світлина Євгена Тичини – священика Української автокефальної православної церкви в Ніжині, брата поета Павла Тичини.
Деякі нові рідкісні експонати музейники отримали з архіву СБУ та Державного архіву Чернігівської області.
В експозиції представлений повстанський рух 1919 – середини 1920-х років: фото учасників підпілля і повстанських загонів, Івана Васильчикова (отамана Галаки), його вбивці Гончарова, окремих представників ЧК і цілих чекістських загонів, що полювали на Галаку, протоколи допитів, зразки зброї. І тут же – матеріали про комбіди і розділ про голод 1921-1923 років.
Тему колективізації (створення колгоспів і «наступ на куркуля») суміщено з матеріалами селянських повстань того часу: протокол допиту керівника одного з найбільших повстань на Чернігівщині Якима Рябченка, зразок селянської зброї (французька гвинтівка «Лебель»), вирок «трійки» одному з учасників загону Леонтію Жолдаку та його фото, яке він надіслав рідним із заслання.
Поруч із експозицією, що присвячена Голодомору 1932-1933 років (зокрема фото Миколи Боканя із Батурина) знаходимо унікальні матеріали розділу про «Торгсин»: фото крамниць, їхніх співробітників і приймальників цінностей, зразки товарних ордерів і розрахункових книжок.
Період репресій і терору 1937-1938 років представлений у вигляді інтер’єру кімнати слідчого і матеріалів однієї з кримінальних справ. Окремий стенд займають матеріали масових поховань жертв репресій того часу, виявлені в 1989 році на околиці Чернігова в урочищі Халявинське.
Завершує експозицію мапа адміністративно-територіальних змін, що відбувалися на Чернігівщині у 1919-1939 роках.
Збір інформації, монтаж стендів тривав майже рік. Приміщення, де розташована експозиція, реконструювали – встановили нові модулі та змінили оформлення
Підготував: Сергій Горобець
Останні новини Чернігівщини
З 26 січня у Чернігові змінюється рух тролейбусів №3 та №7А 15:01
З понеділка, 26 січня, у Чернігові тимчасово змінюється схема руху тролейбусних маршрутів №3 та №7А.
Вікімарафон – 2026 у Чернігові: 25 років вільних знань та внесок нашої бібліотеки 14:56
22 січня Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових учергове стала осередком творення цифрової історії.
Громади Чернігівської області отримають фінансування на 9 проєктів відновлення за підтримки ЄІБ 14:54
Українські громади отримають 740,3 млн грн, для реалізації 119 проєктів відновлення громад, за підтримки Європейського інвестиційного банку.
Внаслідок атаки росіян по Ніжинському району є постраждалі: поліція документує наслідки 14:52
Сьогодні вдень ворожа армія вдарила безпілотниками по території агропідприємства у Вертіївській громаді Ніжинського району.
Коли професія не має статі: історія жінок, які обрали «чоловічу» справу 14:51
У сучасному світі все більше жінок доводять: професія не має статі, а новий старт можливий у будь-якому віці. Яскравий приклад — історія трьох жінок, які наважилися опанувати так звану «чоловічу» професію машиніста-кочегара котельні.