Українська поетеса, драматург, прозаїк із Чернігівщини Любов Забашта
3 лютого 1918 року у м. Прилуки на Чернігівщині народилася Любов Забашта – українська поетеса, драматург, прозаїк, дружина поета Андрія Малишка.
У шкільні роки почала писати вірші. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час Другої світової війни працювала інженером-конструктором на Рибнінській судноверфі. На війні загинув її чоловік, із котрим прожила майже рік. Залишившись удовою з сином на руках, прийшла працювати на київський завод «Ленінська кузня». Закінчила заочно мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Далі працювала завідувачкою відділу поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вийшла заміж за Андрія Малишка. Подружжя замешкало в Києві в будинку письменників «Політ», на фасаді якого 12 березня 2003 року поетесі встановили пам’ятну дошку.
Перша збірка її віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована 1963-го. Пізніше з’явилися її поетичні збірки, книжки з прозою, п’єси та драматичні поеми. Забашта — авторка поетичних збірок «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982). Також вийшли поеми «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968), «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971), «Леся Українка», (1973), «Софія Київська», (1982). У доробку Забашти є й роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Тарасові Шевченку авторка присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші. Надзвичайні в помислах поетеси є її збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» й інші. В народі співають пісні на її слова «Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» й інші.
Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’ятіУ шкільні роки почала писати вірші. Після закінчення школи Любов Василівна навчалася в Одеському водному інституті, який закінчила в 1940 році. Під час Другої світової війни працювала інженером-конструктором на Рибнінській судноверфі. На війні загинув її чоловік, із котрим прожила майже рік. Залишившись удовою з сином на руках, прийшла працювати на київський завод «Ленінська кузня». Закінчила заочно мовно-літературний факультет педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Далі працювала завідувачкою відділу поезії журналу «Дніпро».
У грудні 1956 року вийшла заміж за Андрія Малишка. Подружжя замешкало в Києві в будинку письменників «Політ», на фасаді якого 12 березня 2003 року поетесі встановили пам’ятну дошку.
Перша збірка її віршів для дітей «Паляниця-білолиця» була опублікована 1963-го. Пізніше з’явилися її поетичні збірки, книжки з прозою, п’єси та драматичні поеми. Забашта — авторка поетичних збірок «Калиновий кетяг» (1956), «Квіт папороті» (1959), «Берег надії» (1974), «Київська гора» (1982). Також вийшли поеми «Маруся Чурай (Дівчина з легенди)» (1968), «Роксолана (Дівчина з Рогатина)» (1971), «Леся Українка», (1973), «Софія Київська», (1982). У доробку Забашти є й роман «Там, за рікою, — молодість» (1970), художньо-документальна повість «Будинок мого дитинства» (1983), дитяча лірика. Тарасові Шевченку авторка присвятила драматичну поему «Тернова доля», поезії «Землі Бояне славний», «Міцні, як Шевченкове слово», «Шевченко й Олдрідж» (1961) та інші. Надзвичайні в помислах поетеси є її збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства» й інші. В народі співають пісні на її слова «Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Засихає в степу материнка» й інші.
Померла Любов Забашта 21 липня 1990 року, похована в Києві.
Леся Бондарук, Український інститут національної пам’яті
Останні новини Чернігівщини
У Чернігові поліцейські затримали підозрюваного у зґвалтуванні та погрозі вбивством жінці 10:02
Поліцейські Чернігівського райуправління встановили та затримали зловмисника, який в одному з мікрорайонів Чернігова зґвалтував жінку, погрожуючи їй ножем. Затриманому повідомили про підозри у злочинах та помістили його до ізолятора тимчасового тримання.
Грант на створення, розвиток або відновлення виробництв переробної промисловості після російських обстрілів 09:38
До урядової програми надання грантів на створення або розвиток виробництв переробної промисловості Державна служба зайнятості доєдналась у 2023 році, а влітку 2025 року до них додалися гранти для підприємств, які оновлюють основні засоби виробництва, знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Заступниця міського голови Вікторія Пекур обговорила зі студентами інструменти соціальних змін 09:36
Заступниця Чернігівського міського голови Вікторія Пекур 1 травня взяла участь у зустрічі зі студентською молоддю, тема якої «Від норми до практики: як лобіювати соціальні зміни через органи місцевої влади».
Зарплати вчителям, шкільні автобуси та укриття на Чернігівщині – на спеціальному освітньому селекторі з урядовцями 08:54
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус разом із першим заступником Костянтином Мегемом, заступницею Жанною Шерстюк і керівниками профільних структурних підрозділів долучився до освітнього селектора під головуванням Премʼєр-міністерки Юлії Свириденко. Модерував заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита.
Бюджети Чернігівщини у квітні 2026 року отримали 2,5 мільярди гривень податків та зборів 08:50
Головне управління ДПС у Чернігівській області дякує кожному, хто сплатив податки, адже сьогодні це має особливу вагу. Попри всі воєнні ризики, постійні атаки росіян, пошкодження енергетичної інфраструктури, деяких виробничих потужностей, платники податків продемонстрували відповідальність перед країною
© 2005-2026