Нова книга Сергія Горобця про Голодомор в одному селі на Чернігівщині

27.11.2017   08:26 — Агенцiя

У Чернігові вийшла з друку ще одна книга про комуністичний злочин світового рівня вже в одному окремому селі у Чернігівському районі Чернігівської області під назвою «Петрушин у роки Голодомору. 1932-1933».

Автор — Сергій Горобець, відомий чернігівський історик і краєзнавець, кандидат історичних наук, співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Ще у 2005 році вчений видав книгу «Петрушин за часів Голодомору 1932-1933 років», яка стала справжнім науковим проривом на регіональному рівні у дослідженні цієї складної й моторошної теми. У 2008 році його діяльність була відзначена на державному рівні. Указом Президента України Віктора Ющенка історика, на той час, «асистента кафедри Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, дослідника Голодомору 1932–1933 років в Україні», нагороджено медаллю «За працю і звитягу». Від себе додам: абсолютно заслужено, з чим і тоді, і зараз погоджуються ті, хто займається цією темою професійно.

У Сергія Горобця за останні 12 років накопичилося достатньо нових матеріалів, аби заново осмислити трагічні події 1932-1933 років, простежити їх витоки. Автор намагається більш чітко розставити акценти і змалювати цілісну картину загального перебігу подій в окремо взятому населеному пункті — селі Петрушин Чернігівського району Чернігівської області.

У дослідженні використано величезна кількість архівних документів, свідчень і спогадів, максимально точно (наскільки дозволяють джерела) встановлена поіменно кількість жертв вбивства голодом.

Кидається в очі, що історик ретельно дослідив обидві сторони цієї трагедії: як громади села, її поведінку, опір і жертви цих жнив скорботи, так і діяльність злочинної комуністичної влади у селі — конкретних осіб.

Дослідник зумів не тільки дати цілісну картину життя під час гуманітарної катастрофи у окремому селі. Він змушує читача, без різниці освіти та рівня обізнаності у темі, глибоко замислитися, підсумовуючи: «Зло, посіяне петрушинськими комуністами в 1933-му, знайшло свій відгук майже через десятиліття, коли наші землі опинилися під німецькою окупацією. […] Петрушин – яскраво виражене «червоне» село, яким залишалося весь час до 1941 р. Однак нелюдського ставлення до земляків у роки розкуркулення й Голодомору односельці не забули і не простили».

Зберігаючи інтригу, зауважу, варто прочитати всю книгу, бо її зміст, на жаль, не просто розповідь про минуле. Він актуальний і сьогодні. Ви здивуєтеся своїм думкам, перевірив на собі…


Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті