Чернігівська "Просвіта" пропонує механізм захисту української мови

22.02.2016   07:17 — Агенцiя

В міжнародний день рідної мови чернігівське товариство "Просвіта" імені Т.Шевченка провело в Національному архітектурно- історичному заповіднику "Чернігів стародавній" наукову конференцію "Питання мови - справа буття нації".

Метою зібрання, як наголосив на початку зібрання головуючий - почесний голова чернігівської "Просвіти" імені Т.Шевченка Василь Чепурний, є не плачі за мовою, і не агітація за рідну мову, а вироблення дієвого механізму захисту і розвитку української мови.

Тому головний "мотор" конференції - директор Благодійного фонду "Ніжен", член правління обласної "Просвіти" Микола Шкурко зразу запропонував такий механізм - створення Інституту української мови, як органу державної виконавчої влади за аналогією з Інститутом національної пам'яті та подібними структурами у європейських країнах.

Саме про досвід мовного питання у Німеччині говорив кандидат фізико- математичних наук Олександр Грецький та про досвід Франції і Словаччини - рецензент Енциклопедії Сучасної України Всеволод Ткаченко. Доцент Чернігівського технологічного університету Людмила Зіневич розповіла про досвід мовних курсів у Чернігові - на них записалися навіть 28 державних службовців, у тому числі суддя і кілька професорів.

Пропозиції по збереженню мови виголошували професор Київського міжнародного університету Іван Ющук, президент антикорупційної громадської спілки "Совість" Володимир Демиденко, кандидат філологічних наук Ігор Бурковський, професор Київського університету імені Бориса Грінченка Юрій Ковбасенко.

На пропозиціях щодо мовного законодавства зосередилися представник Харківського об'єднання "Українська родина" Володимир Коваленко та доктор філолгічних наук з Ніжина Анатолій Зеленько.

Психологічну сторону питання висвітлювали кандидати педагогічних наук Василь Шусть та психологічних наук Ігор Білоконь з Київського інституту психології імені Г. Костюка.

Цікавий підхід - "Мова у суспільстві як завчена безпорадність" - виголосив доктор філолгічних наук з Інституту літератури імені Т.Шевченка Павло Михед. А професор Київського національного університету культури і мистецтв Микола Тимошик пропонував шляхи реалізації задумок конференції.

Загалом у роботі конференції взяли участь три доктори наук, 7 кандидатів наук та громадські активісти, які мають досвід захисту мови. Випрацювані резолюції стануть не фіналом конференції, а початком подальшої роботи - створена робоча група, яка на базі чернігівської "Просвіти" буде реалізувати ухвали конференції. На часі, зокрема, зустріч у Кабінеті міністрів.

На фото: зібрання розпочалося з покладання квітів до пам'ятника Тарасу Шевченку на Валу