Гульнара Тригуб: "Продам картини за «умовності". Або обміняю на планшет і диван…"
Невігластво і бездарність проб’ються самі, а таланту треба допомогти – саме так у народі кажуть про обдарованих людей, що з різних причин не мають змоги розширити межі зажадання свого таланту.
Своєрідне вікно у світ
Художницю Гульнару Тригуб, що мешкає в Ічні, вже називають однією з найталановитіших майстринь краю. Але більше розширити обрії мрій 42-річній жінці заважає складне захворювання суглобів – дефартроз, що виник внаслідок хвороби нирок, яку Гульнара перенесла ще маленькою, в однорічному віці.
Захворювання призвело до вад руху і як наслідок – до інвалідності, що унеможливлює працевлаштування молодої жінки. За фахом ічнянка – викладач англійської мови, вона випускниця Ніжинського державного педагогічного інституту, а за покликанням – художник!
Коли дозволяв стан здоров’я, Гульнара працювала художником-креслярем над дизайном інтер’єрів у Ніжині. Хист до малювання, розповідає майстриня, отримала від батьків – дипломованих архітекторів.
Вони свого часу разом навчалися в Києві. Мати – Таїсія Іванівна, родом із Сумщини, а батько Хасан Мухаммед – сомалієць. Так склалося життя, що через політичні моменті чоловік був змушений повернутися на батьківщину, а матері довелося одній виховувати доньку.
Закінчивши виш, Таїсія Іванівна працює в Донецьку. Там отримує квартиру, яку згодом обмінює на квартиру в Ічні. Наразі в цій двокімнатній квартирі Гульнара й мешкає разом із мамою. Мольберт, пензлі, фарби – фактично своєрідне вікно у світ для цієї молодої жінки. Малює майстриня в техніці лесировочної темпери, яка є дуже давньою. Перші випробування пензля у Галочки, як на український лад називає своє дитя Таїсія Іванівна, відбулися десь рочків у десять – вона зробила розчерк.
Потім була перемальована «Поліна Віардо-Гарсіа». А першою, так сказати, серйозною картиною стала «Еліза». Її Гульнара намалювала в 15-річному віці.
– Наразі в Галочки дуже добре виходять обличчя. Вона – портретист! Нещодавно одна знайома заказала їй свій портрет – залишилася дуже задоволеною, – розповідає мати Гульнари.
Малювати – дорого
Здобуток майстрині перевищує сорок полотен. Найулюбленіше – «Море». За кращих часів роботи художниці виставлялися в Ніжинському педагогічному інституті, у Ніжинському краєзнавчому музеї. Потім – у Качанівці.
З успіхом пройшла виставка в київському театрі «Сузір’я», у Міністерстві соціальної політики України. До творчого зросту молодої художниці багато зусиль доклав свого часу й архітектор-художник Володимир Краснопєвцев. На жаль, сьогодення майстрині не є райдужним.
Основним джерелом доходів родини Тригуб є дві невеличкі пенсії та ще картини, вартість яких може коштувати від 50 до 300 доларів. Причому ціну за них Гульнара називає «умовностями»: курс долара в неї завмер на позначці 8–10 гривень.
Майстриня розповідає: щоби вижити, доводиться фактично продавати картини за безцінь або просто міняти на харчі та предмети побуту!
Якщо хтось має потребу виявити свою участь у долі художниці, дзвоніть: 096-504-78-08.
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині поліція скерувала до суду справу щодо розкрадання бюджетних коштів на ремонті відділення лікарні 13:15
Слідчі відділення поліції №1 (с-ще Козелець) Чернігівського райуправління поліції під процесуальним керівництвом Козелецької окружної прокуратури підготували обвинувальний акт щодо директора однієї з будівельних фірм, який привласнив майже 200 тисяч бюджетних гривень під час капітального ремонту одного з відділень лікарні.
Мезинський природний парк: 20 років на захисті природи 13:10
10 лютого у блакитній вітальні Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових відбулося засідання круглого столу, присвячене 20-річчю створення Мезинського національного природного парку.
Надзвичайні події в області за останню добу 12:15
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, саме: 3 пожежі.
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки 12:11
З 15 лютого 2026 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щукиЧернігівський рибоохоронний патруль повідомляє, що з 15 лютого 2026 року, відповідно до Правил любительського рибальства на Чернігівщині діятиме заборона на вилов щуки.
Від редактора до старшого солдата: історія чернігівського медійника Сергія Кириченка 10:49
Сергій Кириченко – один з найдосвідченіших чернігівських редакторів. Майже 20 років він відпрацював у різних виданнях «Чернігівської Медіа Групи», а з початку повномасштабного вторгнення долучився до Збройних сил України.