Розмова про публіциста Романа Бжеського

18.07.2014   08:03 —

Про вихідця з Чернігівщини Романа Бжеського, видатну, але досі маловідому навіть на своїй Батьківщині історичну постать, говорили 17 липня на засіданні прес-клубу «Ділове слово».

Маргарита Бжеська-Андраде, його дочка, яка прибула до України з бразильського міста Сальвадор, де мешкає зараз, розповіла про умови роботи, особливості світогляду та життєву позицію батька, активного учасника національно-визвольної боротьби.

За свого життя Роман Бжеський встиг побувати і військовим, і політиком, і державним службовцем, займався літературною діяльністю, журналістикою, мистецтвом, але завжди залишався переконаним націоналістом та прихильником незалежної Української держави. За антибільшовицьку діяльність його неодноразово заарештовували та засуджували до страти, втім кожного разу доля виявлялася прихильною до нього. Емігрувавши до Сполучених Штатів Америки, Роман Бжеський став автором багатого доробку досліджень з української історії, політики, культури, літературознавства.

Промовистим є той факт, що пані Маргарита чудово володіє українською мовою, хоча постійно проживає за кордоном. Це є ще одним штрихом до портрету не лише Романа Бжеського, а і всієї родини загалом.

Присутні на засіданні Геннадій Іванущенко, член Вченої ради Центру дослідження визвольного руху, та Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації, детальніше зупинилися на громадській та політичній діяльності Романа Бжеського. Історик Тамара Демченко розповіла про його зв’язок з Чернігівщиною.

Також обговорювали питання упорядкування архівної колекції Романа Бжеського та оприлюднення його письмового доробку. Так, у київському видавництві «Темпора» друкується збірник спогадів і статей публіциста з 1920–1930-х років.

Як повідомила директор київського видавництва «Темпора» Юлія Олійник, книга вийде накладом 1000 примірників. Друк фінансується частково самим видавництвом, частково — внесками патріотично налаштованих громадян. Втім, цей проект не є благодійницьким. Навіть у сучасних нелегких для української книги умовах подібна література має комерційний потенціал, вважає видавець.

Отже, в українському суспільстві є запит на власну історію, і є ті, хто готовий платити гроші за такі знання, купуючи книги, що сприяють відновленню історичної пам’яті — а що, як не це, говорить про патріотизм?