ХІІ Батуринські читання пройшли успішно!

18.06.2013   20:35 — Агенцiя

13-14 червня в Батурині відбулися ХІІ Батуринські читання, присвячені 285-й річниці з дня народження К.Розумовського та 20-річчю створення Національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”.

Читання організовані НІКЗ “Гетьманська столиця”, Чернігівським національним педагогічним університетом ім.Т.Г.Шевченка, Чернігівською обласною організацією Національної Спілки краєзнавців України. Підготовка до читань тривала кілька місяців. Зголосилися взяти участь у читаннях 46 науковців та дослідників, які надали 44 доповіді та повідомлення які були включені до програми читань.

У перший день конференції для учасників, які приїхали заздалегідь, приймаючою стороною було проведено екскурсії до Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, а також показано оновлену експозицію Будинку генерального судді В.Кочубея, та інші об’єкти заповідника.

Пленарний день, 14 червня, розпочався реєстрацією учасників та гостей конференції у Батуринському Будинку культури. Потім у фойє, біля виставки “20-років “Гетьманській столиці” було проведено спеціальне погашення Власної марки, випущеної заповідником до 20-річчя заснування. Як сувеніри, конверти із погашеними марками було подаровано бажаючим.

Гостей привітала генеральний директор Національного заповідника “Гетьманська столиця” Наталія Реброва. Вона повідомила радісну новину – наукове видання “Батуринська старовина” зареєстроване Державною реєстраційною службою України як фахове видання з історичних наук. Засновники – НІКЗ “Гетьманська столиця”, Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Чернігівський національний педагогічний університет ім.Т.Г.Шевченка. Періодичність виходу – 1 раз на рік, програмні цілі – регіональна історія, пам’яткознавство, музеєзнавство, сфера розповсюдження – загальнодержавна. Це вагомий здобуток, до якого заповідник за сприяння двох інших співзасновників, йшов не один рік. Безперечно, ця реєстрація є визнанням наукових досягнень закладу за свою недовгу, але плідну історію. Далі відбулася найприємніша частина заходу – привітання і дарування.

Від імені голови Бахмацької районної ради, Миколи Булаха, розкішний букет троянд і привітання з ювілеєм передав його заступник, Володимир Сорока. Сергій Зозуля, старший науковий співробітник Центру пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури подарував книги, газети “Ніжинська старовина” та цікаві сувеніри на гетьманська тематику, заступник директора видавництва “Богдана” з м.Київ, Світлана Хіхлушко проникливо поділилася своїми враженнями від Батурина як місця сакрального та подарувала цілий стос книг, директор Кролевецького краєзнавчого музею Анатолій Карась назвав науковий колектив заповідника взірцем для інших науковців та подарував книгу, запросив присутніх до участі у конференції Кролевецького музею. Від імені Київської Малої Академії наук учнівської молоді виступила

Зінаїда Курлова, завідувач відділення наук про Землю, генеральний директор НАІЗ “Чернігів стародавній” Андрій Острянко приїхав також не з порожніми руками і висловив сподівання на подальшу співпрацю. Неприховане захоплення викликав у музейників щедрий подарунок Сергія Соколова, давнього мецената НІКЗ “Гетьманська столиця” – масонська ритуальна шпага ХІХ ст. Цей експонат невдовзі прикрасить собою експозицію палацу К.Розумовського.Директору Інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Олександру Коваленку виявилось найважче, тому що йому делегували привітати заповідник і вручити грамоти і подяки кілька організацій, по-доброму небайдужих до заповідника. “За останні чверть століття, – сказав він, – Батурин став феноменом, відродився із небуття. Багато в чому, завдяки активній позиції, працелюбності і професіоналізму колективу, очолюваному генеральним директором Ребровою Наталією. І мені, як викладачу особливо приємно, що і вона, і більшість науковців цього колективу є вихованцями Чернігівського педуніверситету”. Далі пан Олександр передав привітання і подяку від імені голови Чернігівської обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, грамоту і подяку за патріотичне виховання підростаючого покоління від Національної академії педагогічних наук України (президент Василь Кремінь), подяка за багаторічну плідну співпрацю від ректорату Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (ректор – Микола Носко), подяка за глибоке вивчення історії краю від Чернігівського осередку Національної Спілки краєзнавців України (голова Олександр Коваленко). Цікавими подарунками від Олександра Борисовича – потенційними експонатами стали картини-аплікації із шкіри та соломи Чернігівських народних майстрів на Батуринську та козацьку тематику.

Далі Олександр Борисович традиційно перевтілився у модератора пленарного засідання і розпочав його. У залі зібралося більше 30 осіб науковців і гостей читань. Слово було надано майже всім присутнім дослідникам, доповіді яких були заявлені у програмі заходу. Більшість доповідей стосувалася постаті К.Розумовського, адже присвячена конференція цій історичній особі: “Розумовські та Кочубеї: переплетіння доль” (Реброва Н.Б.), “Георгій Лукомський та його вклад у вивчення і збереження пам’яток Батурина” (Кіяшко Л.Г.), “Аналіз епістолярної спадщини родини Воронцових та Розумовських”(Цапко Ю.В.), “Гадяцький замок – володіння К.Розумовського: структура, система управління та роль в комплексі маєтностей” (Потребенко А.І.), “Відоме про невідомі будинки К.Г. Розумовського в Батурині” (Герасько М.О.), “Відбудова Батурина за часів гетьмана К.Г.Розумовського” (Терех М.І.), “Планування садиби К. Розумовського” (Саєнко Н.А.), “Історія будинку В.Кочубея в кінці XVII на початку XIX ст.” (Огієвська Р.І.), “До питання про долю надгробного пам’ятника К. Розумовського” ( Місечко Т.І.), “До питання про реставрацію Воскресенської церкви-усипальниці К. Розумовського у 50-х рр. ХХ ст.” (Кербут Т.В.) “Суспільно-релігійне життя Батурина у складі Новгород-Сіверської єпархії(1785 – 1797 рр.)”(Рига Д.В.), “Алексеевский дом”: первый масштабный строительный проект Разумовских на территории Украины” (Кагадій О.А.) та багато інших. Кожна з доповідей по-своєму цікава, деякі викликали незначні запитання, уточнення, деякі внесли сум’яття, бо заперечували раніше відомі знання.

Одним словом, ХІІ Батуринські читання відбулися і внесли свою лепту у велику і благородну справу вивчення історії України, і, зокрема, Батурина.

Дякуємо гостям за привітання і подарунки, учасникам за допитливість і працю, Батуринській міській раді за надану залу для пленарного засідання, і до наступних зустрічей.

Сердюк Наталія, завідувач відділом науково-просвітницької роботи