Досвід прикордонних громад Чернігівщини стане у пригоді під час повоєнного відновлення

01.02.2023   22:41 — Агенцiя

30 січня в Укрінформі відбувалась презентація напрацювань проекту «Підвищення стійкості та безпеки звільнених територіальних громад Чернігівської області», який був реалізований у 4 пілотних територіальних громадах – Городянській, Ріпкинській, Тупичівській та Новобілоуській.

Громади, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення росії, уже зараз мають розробляти комплексні плани свого розвитку, і в цьому стануть у пригоді напрацювання проєкту з відновлення прикордонних територіальних громад Чернігівської області.
“Вже сьогодні треба напрацьовувати плани зростання, шукати нестандартні рішення, ідеї та вивчати думку громадськості — визначити мету розвитку громади, здійснювати збір проєктів відновлення та ініціатив через інклюзивний процес, обрати проєкти-каталізатори й консолідувати конкретні проєкти в комплексний план розвитку. Сподіваюся, наш досвід стане корисним і для інших громад області. Ми віримо, що здатність органів місцевого самоврядування швидко адаптуватися до нових викликів засвідчує нашу стійкість”, - сказала керівник проєкту “Підвищення стійкості та безпеки звільнених територіальних громад Чернігівської області” Наталія Дрозд.
Про відновлення та зміну пріоритетів розвитку присутнім розповіли представники Городнянської, Ріпкинської та Новобілоуської громад Чернігівщини.
Зокрема, на думку міського голови Городні Андрія Богдана, головне для прикордонних громад — не загубитися у великому плані відбудови України, тож кожна громада має укласти конкретний план розвитку.
Він зазначив, що Городнянська громада межує з росією і білоруссю, і якщо раніше це було логістичною перевагою, то зараз стало “великою проблемою”.
“Через війну ми втратили землі сільгосппризначення, які зараз заміновано і які ніхто не обробляє. Те саме з лісообробкою — ліси використовуються для оборони. А це були надходження до бюджету. Важка логістика: на 20 тисяч населення — 61 населений пункт і зруйновані дороги”, - наголосив він.
За словами Богдана, є розуміння того, що “великий бізнес до нас не піде”, тому у громаді орієнтуються передусім на малі підприємства, сімейний бізнес: “Саме довкола них будуємо плани відновлення, заохочуємо їх до розвитку”.
“Громада малочисельна, але ми готові приймати переселенців зі Сходу. Однак тут потрібна допомога на державному рівні", -  наголосив також міський голова Городні.
Своєю чергою голови Ріпкинської та Новобілоуської громад Сергій Гарус та Дмитро Федоров наголосили на локалізації виробництв, яка виявилася дуже необхідною під час повномасштабного вторгнення росії. Крім того, йшлося про освітні проблеми, адже не в усіх громадах є інтернет. Заклади освіти й медицини переходять на модульні котельні й альтернативні види палива, проте проблематично знайти лікарів, які б погодилися їхати працювати в села, розташовані за 2 кілометри від кордону.
У Новобілоуській громаді, за словами її голови Федорова, є зруйновані школи й дитсадки, а бюджет виконується на 60-62% порівняно з показниками до 2022 року.
Учасники пресконференції наголошували на доцільності надання державних преференцій постраждалим унаслідок російської агресії прикордонним громадам порівняно з територіями, де не було бойових дій.
Олександр Підгорний, експерт проекту, розповів про ще один напрям діяльності – покращення безпеки жителів звільнених територіальних громад, зокрема, про правила мінної безпеки та важливість тактичної медицини для виживання.
Проєкт реалізується ГО «Центр Доброчин»через регрантингову схему підтримки Форуму громадянського суспільства в регіоні. В рамках цієї регрантиногової схеми ФГС СхП підтримує проєкти своїх членів, які сприяють досягненню місії та цілей Форуму.  
Гранти доступні для громадських організацій з країн Східного партнерства та ЄС. Ключові сфери підтримки: демократія, права людини, економічна інтеграція, довкілля й енергетика, контакти між людьми, соціальна та трудова політика.