Як вимушені переселенці допомагають Менській громаді. Історія Світлани
Якщо людина мала сильну громадську свідомість та позицію до того, як почалось повномасштабне вторгнення, то вона її не позбувається і тепер, а навпаки - максимально адаптується в умовах війни на новому місці і допомагає громаді, яка її прийняла.
В Мені є ВПО саме з такою життєвою позицією. Ці люди не здатні допускати в своє життя слово "жертва", вони не опускають рук, не очікують "манни з неба", вони цікавляться всім, що відбувається навколо і намагаються принести користь новій домівці та працювати на благо перемоги.
З нами поділилась своєю воєнною історією Голуб Світлана Григорівна, яка зараз проживає в Мені із чоловіком, а переїхала родина сюди із с. Капітолівка, що поблизу Ізюма:
"Моя родина весь час проживала на Харківщині, але коли нашу Капітолівку розбомбили, ми були змушені їхати. До нас ворог зайшов 7 березня. З того часу в селі було всяке: і голод, і холод, нічого не працювало, всі люди ділились чим могли, виживали як могли. Наша хата ціла, але ж село майже знищене. Щодня з російських позицій в Капітолівці вівся обстріл Ізюма і важко було усвідомити, що ми не можемо нічого зробити, якось допомогти тим людям.
Ми спробували виїхати. Дорога обійшлась недешево, але коли на печенізькій дамбі нас зустріли наші волонтери - це відчуття не можна передати і пригадати без сліз.
Нас спочатку прийняла в Мені моя сестра, а згодом ми пішли на квартиру. Тут дуже гарне і затишне місто. Через певний час після приїзду я влаштувалась на роботу в КП "Менакомунпослуга" Менської міської ради. Я не могла сидіти без діла, мені хотілось щось зробити для міста, тому я пішла працювати. Займалась озелененням міста, разом із колегами висаджувала квіти на клумбах, доглядала за ними.
Паралельно з цією офіційною роботою я долучилась до підтримки наших військових. Від початку перебування в Мені я ходила в майстерню до волонтерів, звідти ми ізараз відправляємо їм передачі із всім необхідним та плетемо сітки. Зима попереду, треба підтримувати військових, які борються за наші життя.
Також я брала участь у проекті " Бо можемо", їздила на розбір завалів в Чернігів.
Я не люблю, коли мене жаліють, не має часу на думки про погане, тому намагаюсь робити все для того, щоб принести користь країні, яку ми маємо відбудувати і жити далі. І не важливо в якому куточку України ти будеш робити щось корисне, головне, щоб щось робилось"
Матеріал підготовлено ГО «Центр Доброчин» в рамках проєкту "Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО" за підтримки МФ «Відродження» (Програма «Демократична практика»).
Останні новини Чернігівщини
24 грудня: цей день в Україні і світі 08:38
День 1400 Російська агресія - Day 1400 Russian aggression
Чернігівські медіа-2025: у пошуках себе та ресурсів 14:00
2025 рік для медіаспільноти Чернігівщини став роком виживання, адаптації та переосмислення ролі медіа в умовах війни, фінансових обмежень і безпекових викликів.
Козелецькі поліцейські відсторонили від керування нетверезого водія, рівень алкоголю в крові якого більше ніж у 13 разів перевищував допустиму межу 10:56
Поліцейські сектору реагування патрульної поліції відділення №1 (с-ще Козелець) Чернігівського райуправління поліції викрили 43-річного водія, який керував транспортом у стані сильного алкогольного сп’яніння. На правопорушника складено адміністративні матеріали.
Укриття за завищеними цінами: на Чернігівщині поліція повідомила про підозру посадовиці у службовій недбалості 10:54
Через неналежне виконання службових обов’язків посадовицею органу місцевого самоврядування під час закупівлі укриттів, бюджету громади у Корюківському районі було завдано понад 700 тисяч гривень збитків. За скоєне фігурантці загрожує до п'яти років позбавлення волі.
В Україні стартувала комунікаційна кампанія «Зміцнені» про безоплатну реабілітацію 10:47
Національна служба здоров’я України в партнерстві з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством у справах ветеранів, за підтримки проєкту Rehab4U запустила інформаційну кампанію «Зміцнені», присвячену безоплатній реабілітації.
© 2005-2025