Як вимушені переселенці допомагають Менській громаді. Історія Світлани
Якщо людина мала сильну громадську свідомість та позицію до того, як почалось повномасштабне вторгнення, то вона її не позбувається і тепер, а навпаки - максимально адаптується в умовах війни на новому місці і допомагає громаді, яка її прийняла.
В Мені є ВПО саме з такою життєвою позицією. Ці люди не здатні допускати в своє життя слово "жертва", вони не опускають рук, не очікують "манни з неба", вони цікавляться всім, що відбувається навколо і намагаються принести користь новій домівці та працювати на благо перемоги.
З нами поділилась своєю воєнною історією Голуб Світлана Григорівна, яка зараз проживає в Мені із чоловіком, а переїхала родина сюди із с. Капітолівка, що поблизу Ізюма:
"Моя родина весь час проживала на Харківщині, але коли нашу Капітолівку розбомбили, ми були змушені їхати. До нас ворог зайшов 7 березня. З того часу в селі було всяке: і голод, і холод, нічого не працювало, всі люди ділились чим могли, виживали як могли. Наша хата ціла, але ж село майже знищене. Щодня з російських позицій в Капітолівці вівся обстріл Ізюма і важко було усвідомити, що ми не можемо нічого зробити, якось допомогти тим людям.
Ми спробували виїхати. Дорога обійшлась недешево, але коли на печенізькій дамбі нас зустріли наші волонтери - це відчуття не можна передати і пригадати без сліз.
Нас спочатку прийняла в Мені моя сестра, а згодом ми пішли на квартиру. Тут дуже гарне і затишне місто. Через певний час після приїзду я влаштувалась на роботу в КП "Менакомунпослуга" Менської міської ради. Я не могла сидіти без діла, мені хотілось щось зробити для міста, тому я пішла працювати. Займалась озелененням міста, разом із колегами висаджувала квіти на клумбах, доглядала за ними.
Паралельно з цією офіційною роботою я долучилась до підтримки наших військових. Від початку перебування в Мені я ходила в майстерню до волонтерів, звідти ми ізараз відправляємо їм передачі із всім необхідним та плетемо сітки. Зима попереду, треба підтримувати військових, які борються за наші життя.
Також я брала участь у проекті " Бо можемо", їздила на розбір завалів в Чернігів.
Я не люблю, коли мене жаліють, не має часу на думки про погане, тому намагаюсь робити все для того, щоб принести користь країні, яку ми маємо відбудувати і жити далі. І не важливо в якому куточку України ти будеш робити щось корисне, головне, щоб щось робилось"
Матеріал підготовлено ГО «Центр Доброчин» в рамках проєкту "Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО" за підтримки МФ «Відродження» (Програма «Демократична практика»).
Останні новини Чернігівщини
Увага! Погіршення погодних умов! 18:25
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області попереджає водіїв про значне погіршення погодних умов 7-11 січня 2026 року, що вплине на обстановку на дорогах.
Чернігівський онкоцентр отримав гуманітарну допомогу від міжнародних партнерів 17:19
Засоби гігієни, дезінфекційні та лікарські засоби, а також медичні витратні матеріали передали сьогодні Чернігівському медичному центру сучасної онкології представники Благодійного фонду «Help-Ua». Таку гуманітарну допомогу заклад отримує не вперше.
У Прилуцькій лікарні триває ремонт відділення реабілітації за кошти Enabel 17:18
У реабілітаційному відділенні Прилуцької центральної міської лікарні триває ремонт за кошти Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel.
Хотів отримати «грошову допомогу», натомість втратив понад 92 тисячі гривень: поліція Чернігівщини вкотре застерігає громадян від шахраїв 13:15
В соцмережах шахраї поширюють фейкові оголошення про оформлення «грошової допомоги». Поліцейські закликають громадян не переходити за подібними посиланнями та не вводити дані своїх банківських карток і паролі нібито для «зарахування грошей».
Інклюзія в дії: ресурсні простори Сновського ліцею 12:45
У закладах освіти області послідовно впроваджуються заходи для розвитку інклюзивного середовища та надання психолого-педагогічної підтримки.
© 2005-2026