Як вимушені переселенці допомагають Менській громаді. Історія Світлани
Якщо людина мала сильну громадську свідомість та позицію до того, як почалось повномасштабне вторгнення, то вона її не позбувається і тепер, а навпаки - максимально адаптується в умовах війни на новому місці і допомагає громаді, яка її прийняла.
В Мені є ВПО саме з такою життєвою позицією. Ці люди не здатні допускати в своє життя слово "жертва", вони не опускають рук, не очікують "манни з неба", вони цікавляться всім, що відбувається навколо і намагаються принести користь новій домівці та працювати на благо перемоги.
З нами поділилась своєю воєнною історією Голуб Світлана Григорівна, яка зараз проживає в Мені із чоловіком, а переїхала родина сюди із с. Капітолівка, що поблизу Ізюма:
"Моя родина весь час проживала на Харківщині, але коли нашу Капітолівку розбомбили, ми були змушені їхати. До нас ворог зайшов 7 березня. З того часу в селі було всяке: і голод, і холод, нічого не працювало, всі люди ділились чим могли, виживали як могли. Наша хата ціла, але ж село майже знищене. Щодня з російських позицій в Капітолівці вівся обстріл Ізюма і важко було усвідомити, що ми не можемо нічого зробити, якось допомогти тим людям.
Ми спробували виїхати. Дорога обійшлась недешево, але коли на печенізькій дамбі нас зустріли наші волонтери - це відчуття не можна передати і пригадати без сліз.
Нас спочатку прийняла в Мені моя сестра, а згодом ми пішли на квартиру. Тут дуже гарне і затишне місто. Через певний час після приїзду я влаштувалась на роботу в КП "Менакомунпослуга" Менської міської ради. Я не могла сидіти без діла, мені хотілось щось зробити для міста, тому я пішла працювати. Займалась озелененням міста, разом із колегами висаджувала квіти на клумбах, доглядала за ними.
Паралельно з цією офіційною роботою я долучилась до підтримки наших військових. Від початку перебування в Мені я ходила в майстерню до волонтерів, звідти ми ізараз відправляємо їм передачі із всім необхідним та плетемо сітки. Зима попереду, треба підтримувати військових, які борються за наші життя.
Також я брала участь у проекті " Бо можемо", їздила на розбір завалів в Чернігів.
Я не люблю, коли мене жаліють, не має часу на думки про погане, тому намагаюсь робити все для того, щоб принести користь країні, яку ми маємо відбудувати і жити далі. І не важливо в якому куточку України ти будеш робити щось корисне, головне, щоб щось робилось"
Матеріал підготовлено ГО «Центр Доброчин» в рамках проєкту "Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО" за підтримки МФ «Відродження» (Програма «Демократична практика»).
Останні новини Чернігівщини
На Прилуччині поліцейські розслідують обставини смертельної автопригоди 14:13
Поліція розслідує кримінальне провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди у Срібнянській громаді, внаслідок якої загинув водій автомобіля.
Троє загиблих та 13 постраждалих: поліцейські продовжують працювати на місцях ворожої атаки по Прилуках 14:10
Станом на 18:30 внаслідок ворожої атаки по Прилукам загинули троє людей, ще 13 постраждали. Серед загиблих - двоє чоловіків, 1961 та 1989 років народження, та жінка 1945 року народження.
Вразливі категорії населення прифронтової Чернігівщини можуть отримати по 19 400 гривень «Зимової підтримки» 12:35
На початку цього місяця Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 1084 про виплату «Зимової підтримки» – одноразової грошової допомоги вразливим категоріям населення для проходження опалювального сезону.
Після служби — до мирної роботи. Допомогла служба зайнятості 12:25
Сергію Тенітенку лише 20. Та за його плечима вже є досвід, який не кожному випадає за все життя. Після закінчення школи, у серпні 2024 року, Сергій підписав контракт і пішов на військову службу. А коли контракт закінчився, то повернувся до рідної Хрипівки на Городнянщині.
5 хвилин розмови замість десятків надісланих резюме 11:28
Чернігівська обласна служба зайнятості запрошує шукачів роботи на кар’єрний спіддейтинг – швидкі співбесіди з провідними роботодавцями Чернігівщини.
© 2005-2026