Як вимушені переселенці допомагають Менській громаді. Історія Світлани
Якщо людина мала сильну громадську свідомість та позицію до того, як почалось повномасштабне вторгнення, то вона її не позбувається і тепер, а навпаки - максимально адаптується в умовах війни на новому місці і допомагає громаді, яка її прийняла.
В Мені є ВПО саме з такою життєвою позицією. Ці люди не здатні допускати в своє життя слово "жертва", вони не опускають рук, не очікують "манни з неба", вони цікавляться всім, що відбувається навколо і намагаються принести користь новій домівці та працювати на благо перемоги.
З нами поділилась своєю воєнною історією Голуб Світлана Григорівна, яка зараз проживає в Мені із чоловіком, а переїхала родина сюди із с. Капітолівка, що поблизу Ізюма:
"Моя родина весь час проживала на Харківщині, але коли нашу Капітолівку розбомбили, ми були змушені їхати. До нас ворог зайшов 7 березня. З того часу в селі було всяке: і голод, і холод, нічого не працювало, всі люди ділились чим могли, виживали як могли. Наша хата ціла, але ж село майже знищене. Щодня з російських позицій в Капітолівці вівся обстріл Ізюма і важко було усвідомити, що ми не можемо нічого зробити, якось допомогти тим людям.
Ми спробували виїхати. Дорога обійшлась недешево, але коли на печенізькій дамбі нас зустріли наші волонтери - це відчуття не можна передати і пригадати без сліз.
Нас спочатку прийняла в Мені моя сестра, а згодом ми пішли на квартиру. Тут дуже гарне і затишне місто. Через певний час після приїзду я влаштувалась на роботу в КП "Менакомунпослуга" Менської міської ради. Я не могла сидіти без діла, мені хотілось щось зробити для міста, тому я пішла працювати. Займалась озелененням міста, разом із колегами висаджувала квіти на клумбах, доглядала за ними.
Паралельно з цією офіційною роботою я долучилась до підтримки наших військових. Від початку перебування в Мені я ходила в майстерню до волонтерів, звідти ми ізараз відправляємо їм передачі із всім необхідним та плетемо сітки. Зима попереду, треба підтримувати військових, які борються за наші життя.
Також я брала участь у проекті " Бо можемо", їздила на розбір завалів в Чернігів.
Я не люблю, коли мене жаліють, не має часу на думки про погане, тому намагаюсь робити все для того, щоб принести користь країні, яку ми маємо відбудувати і жити далі. І не важливо в якому куточку України ти будеш робити щось корисне, головне, щоб щось робилось"
Матеріал підготовлено ГО «Центр Доброчин» в рамках проєкту "Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО" за підтримки МФ «Відродження» (Програма «Демократична практика»).
Останні новини Чернігівщини
Координація служб для пропуску льодоходу та паводків у Чернігові 09:39
4 березня під головуванням заступника Чернігівського міського голови Віктора Геращенка відбулося засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, присвячене підготовці до пропуску льодоходу, весняної повені та паводків у 2026 році.
За розтрату 2,8 млн грн бюджетних коштів на ремонті доріг судитимуть в.о. начальника УЖКГ 09:32
Прокурори Чернігівської обласної прокуратури направили до суду обвинувальний акт стосовно в.о начальника УЖКГ однієї з міських рад Чернігівської області. Їй інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 191 КК України)
На Чернігівщині затверджено Регіональний план управління відходами до 2033 року 09:31
Розпорядженням начальника ОВА В'ячеслава Чауса від 2 березня поточного року № 414 затверджено Регіональний план управління відходами в області до 2033 року.
Підтримка освіти і медицини на Чернігівщині: укриття, техніка, швидкі 09:30
Чернігівщина — регіон, який щодня живе в умовах підвищеної безпекової загрози через близькість до кордону з країною-агресором. Відтак системна та довгострокова підтримка громад залишається критично важливою.
5 березня: цей день в Україні і світі 09:23
День 1471 Російська агресія - Day 1471 Russian aggression
© 2005-2026