Як вимушені переселенці допомагають Менській громаді. Історія Світлани
Якщо людина мала сильну громадську свідомість та позицію до того, як почалось повномасштабне вторгнення, то вона її не позбувається і тепер, а навпаки - максимально адаптується в умовах війни на новому місці і допомагає громаді, яка її прийняла.
В Мені є ВПО саме з такою життєвою позицією. Ці люди не здатні допускати в своє життя слово "жертва", вони не опускають рук, не очікують "манни з неба", вони цікавляться всім, що відбувається навколо і намагаються принести користь новій домівці та працювати на благо перемоги.
З нами поділилась своєю воєнною історією Голуб Світлана Григорівна, яка зараз проживає в Мені із чоловіком, а переїхала родина сюди із с. Капітолівка, що поблизу Ізюма:
"Моя родина весь час проживала на Харківщині, але коли нашу Капітолівку розбомбили, ми були змушені їхати. До нас ворог зайшов 7 березня. З того часу в селі було всяке: і голод, і холод, нічого не працювало, всі люди ділились чим могли, виживали як могли. Наша хата ціла, але ж село майже знищене. Щодня з російських позицій в Капітолівці вівся обстріл Ізюма і важко було усвідомити, що ми не можемо нічого зробити, якось допомогти тим людям.
Ми спробували виїхати. Дорога обійшлась недешево, але коли на печенізькій дамбі нас зустріли наші волонтери - це відчуття не можна передати і пригадати без сліз.
Нас спочатку прийняла в Мені моя сестра, а згодом ми пішли на квартиру. Тут дуже гарне і затишне місто. Через певний час після приїзду я влаштувалась на роботу в КП "Менакомунпослуга" Менської міської ради. Я не могла сидіти без діла, мені хотілось щось зробити для міста, тому я пішла працювати. Займалась озелененням міста, разом із колегами висаджувала квіти на клумбах, доглядала за ними.
Паралельно з цією офіційною роботою я долучилась до підтримки наших військових. Від початку перебування в Мені я ходила в майстерню до волонтерів, звідти ми ізараз відправляємо їм передачі із всім необхідним та плетемо сітки. Зима попереду, треба підтримувати військових, які борються за наші життя.
Також я брала участь у проекті " Бо можемо", їздила на розбір завалів в Чернігів.
Я не люблю, коли мене жаліють, не має часу на думки про погане, тому намагаюсь робити все для того, щоб принести користь країні, яку ми маємо відбудувати і жити далі. І не важливо в якому куточку України ти будеш робити щось корисне, головне, щоб щось робилось"
Матеріал підготовлено ГО «Центр Доброчин» в рамках проєкту "Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО" за підтримки МФ «Відродження» (Програма «Демократична практика»).
Останні новини Чернігівщини
«Солодкий бізнес»: відкрити у Ніжині «Жу-жу shop» допоміг грант від служби зайнятості 14:23
Шоколад із мухомором, гінкго білоба, кондицепсом – і все це у м. Ніжині, що на Чернігівщині. Такі нестандартні рішення пропонує своїм клієнтам місцева підприємиця, засновниця крафтового бренду «Жу-жу shop» Оксана Труш.
СБУ та Нацполіція затримали у Чернігові агента фсб, який вчиняв замовні підпали у північних областях України 14:19
Контррозвідка Служби безпеки спільно з Національною поліцією затримали у Чернігові російського агента, який за завданням фсб здійснював підпали об’єктів критичної інфраструктури регіону.
48 фермерів Чернігівщини отримали допомогу на відновлення – як подати заявку 14:16
Програма підтримки сільського господарства від Mercy Corps продовжує працювати на Чернігівщині. У 2025 році 48 фермерів та агропідприємств області отримали фінансову допомогу.
Понад 300 тисяч гривень збитків на будівництві: на Ніжинщині перед судом постануть керівник медустанови та інженер технагляду 14:06
У Ніжинському районі Чернігівщини поліцейські викрили керівника медустанови у причетності до розтрати бюджетних коштів, а також інженера технагляду у службовій недбалості під час проведення будівництва лікарні.
У Чернігові заклали капсулу часу на будівництві житлових комплексів за підтримки Данії 14:04
У Чернігові розпочинається великий будівельний проєкт зі зведення багатоквартирного житла соціального призначення, що фінансує Фонд GAU Данії.
© 2005-2026