Чернігівські швачки шили форму військовим тоді, коли у 2 км від виробництва йшов танковий бій

05.10.2022   07:54 — Агенцiя

Відомий бізнесмен і голова групи компаній «Текстиль-Контакт», яка має, зокрема, виробничі потужності в Чернігові, Олександр Соколовський розповів як працювали чернігівські майстрині під час облоги міста.

Свою історію він виклав особисто міністру оборони Олексію Резнікову під час зустрічі постачальників обмундирування для МОУ. Головне питання зустрічі - як воюючій країні одягти та взути свою армію за допомогою власних виробництв?

    «Цього року, на жаль, більшу частину форми (понад 60%) було закуплено департаментом закупівлі МО за кордоном. Хоча там також чудес не трапляється, терміни виробництва зараз у всьому світі миттєвими не бувають. І з першими холодами ми вже побачили глибину проблеми…

    Чому з початку війни не можна було від українського легпрому швидко отримати все потрібне для армії зрозуміло - відсутність сировинних запасів, окупація, руйнування, втеча співробітників за кордон, розрив логістичних ланцюжків. Але ми через це все пройшли, робота налагоджена і незабаром, за умови правильної організації з боку МО логістики закупівель та єдиних правил гри з рівними умовами для українських та іноземних постачальників, закриємо всі потреби МО на 2023 рік вчасно та з гарантованою якістю. І в обмундируванні, і у взутті, і в білизні і в спальниках і т.д», - пише Соколовський.

І починати цю роботу треба вже зараз, адже лише терміни постачання сировини для пошиття – це від трьох-чотирьох місяців. Ці обсяги також потрібно встигнути наперед законтрактувати.

Руйнування на чернігівському підприємстві

Міністру було цікаво послухати кілька історій від власників підприємств, як багато їхніх співробітників не припиняли роботу навіть у найважчому березні 2022.

    «Особливо вразила його розповідь засновниці однієї зі швейних фабрик у Чернігівській області, як вона якось на початку березня набрала свого директора, але його було погано чути:

    - А чому у вас так галасливо?

    - Це у нас танковий бій за 2 кілометри від фабрики.

    - То йдіть усі, чому ви працюєте?

    - Співробітниці відмовляються розходитись по домівках, кажуть - солдатам потрібна форма, а нам тут тепло, світло, не так страшно як удома, адже ми всі разом, а у разі чого просто під нами бомбосховища.

    – А чому вони не бояться канонади?

    - Так, вони трохи нервували, але я їм порадив працювати в навушниках і слухати музику ...

    Ну, що тут скажеш. Уточнив, що звуть цього залізного директора Володимир Скрипченко. А пошиті цим підприємством у результаті літні польові костюми дуже скоро потрапили до військ!», - розповідає Соколовський.

І зауважує: це лише один із прикладів, що легпром готовий зробити все, щоб виробництво не лише вижило, а й розвивалося. Але без правильної, ефективної спільної організації та мобілізації власної економіки сподіватися на перемогу не вдасться, резюмує підприємець.

Під постом відписався киянин Дмитро Чайка і виклав світлину з того самого чернігівського бою:

    - «Способны ли наши это сделать?» Звичайно що так. Приклад? В тому бою, про який згадав Олександр у своєму дописі, наші повністю знищили танкову роту росіян разом з усім особовим складом.  А швейники наші теж бойові! Чи не так?

"Час Чернігівський"